14 липня, 2016, 21:57

Кінець шашки Трилінського?

Про те, що так звана шашка Трилінського знаходиться під асфальтним покриттям на вулиці Лесі Українки, комунальники знали. Про це казав і луцький міський голова Микола Романюк, коли торік таку ж історичну бруківку виявили на сусідній вулиці Крилова.

Завдяки зусиллям краєзнавців, істориків, просто небайдужих людей на Крилова вдалося зберегти автентичне покриття, котре додає шарму вулиці та засвідчує древню історію міста.

Нині ж постало питання, а що робитимуть з шашкою Трилінського на Лесі Українки? Адже нею викладена практично вся вулиця. І стара бруківка лежить так добре, наче й не минуло майже ста років з часу її тут появи. Витримала вона і військові паради, прохід танків, опісля – міський транспорт, адже не так і давно по ній ходили автобуси.

А потім шашку прикрили бетонною плиткою, яка приховала і самобутність вулиці, котра веде до Старого Луцька.

Нині лучани, дивлячись, як комунальники виколупують історичну бруківку, задаються питанням: а куди ж її подінуть?

Заступник начальника управління містобудування та архітектури міської ради Ярослав Матвіїв повідомив, що шашку Трилінського покладуть по боках відреставрованої вулиці. Мовляв, «трилінка» для ходіння незручна, тому далі тут лежати не може.

Олександр Котис, луцький краєзнавець, дослідник і знавець історії Луцька, каже, що так звана трилінка – це винахід варшавського інженера Владислава Трилінського. Це досить якісна бруківка.

Наприклад дорога на Олику, якою влітку 1941 року їхали радянські танки, викладена саме трилінкою, і майже столітня бруківка збереглася значно краще, ніж інші дорожні покриття. Досі є дорога з трилінки у Камінь-Каширському районі.

Зберегли цю якісну бруківку у польських містах, адже шашка Трилінського у тридцяті роки минулого століття у Речі Посполитій була суперпопулярною.

У Луцьку, каже Олександр Котис, трилінка в другій половині тридцятих років стала основним видом мощення доріг. Магістрат намагався забрукувати ними якомога більше вулиць. За умови якісного виконання і доброї кладки це покриття могло дуже довго служити.+

Як пишуть лучани у соціальних мережах, котрі наразі є їхнім способом спілкування з владою, «кожна цивілізована нація намагається вести свій родовід від якомога давніших часів і прагне віднайти артефакти, які б засвідчили це. У нас же рубають історію зі всією пролетарською ненавистю до свого минулого.

Ось і сьогодні відрізали кілька десятиліть минулого століття. Тепер ви не доведете прийдешнім поколінням, що Луцьк на початку ХХ століття був європейським містом з модерною забудовою, розвинутою інфраструктурою та мощеними бруківкою-трилінкою вулицями... Бо де тому доказ? А нема! Будинки заштукатурили - обклеїли пінопластом, набудували «пристройок» та критих бляхою мансард, виколупали бруківку, вбили інфраструктуру, вирізали дерева.

Доказів давньої історії міста вже практично нема. Ось тільки лишилося щось із Замком зробити – щось він не вписується у новітню концепцію розвитку міста».

Зате в управлінні містобудування і архітектури тішать, що нову плитку на вулиці Лесі Українки викладуть у формі українського орнаменту...

(Написано для газети «День»)

Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2024. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Віртуальний хостинг сайтів HyperHost.ua в Україні