На Волині навчилися розводити оленів. ФОТОРЕПОРТАЖ
10 червня, 2018, 17:29
Єдина оленяча ферма на Волині знаходиться неподалік села Радовичі Турійського району. Живуть і пасуться рогаті красені на 20 гектарах фермерського господарства «Аміла». Навколо португальська сітка, яка – запевняють тут – витримує удар понад шість тон. Власник ферми – колишній начальник Ягодинської митниці, нині – депутат Волинської обласної ради Роман Микитюк.
ЧОТИРИ ЛЮДИНИ ДЛЯ 101-го ОЛЕНЯ
Ферма розрахована на 500 голів благородного оленя. Наразі тут – сотня тварин. Територія ферми поділена на 6 частин, що відгороджені одна від одної сіткою. На кожній – окрема порода оленів: англійська, вергерська, два підвиди латвійської…
Живуть фермерські олені на Волині віднедавна: їх привезли на Турійщину у лютому 2018-го. З того дня ферма поповнилася приплодом у 20 голів.
Опікуються господарством лише чотири людини: ветеринар і троє доглядальників. Ветлікар стежить за оленями через бінокль.
Роман Микитюк планує розширити територію у шість разів – до 120 гектарів.
Також, каже, треба збудувати хлів зі спеціальним коридором-загоном, аби ловити оленів – для прививок, сортування, чіпляння бірок, обрізання рогів.
ОЛЕНЯЧІ ПАНТИ
Роман Микитюк розповідає, що догляд одного оленя в середньому обходить у 3 тисячі гривень в рік. Запеняє: прибутку ферма поки не приносить. Втім, на нього господар розраховує – наприклад від продажу вагітних самок та самців, а також від реалізації молодих рогів – пантів.
Розводять благородних та плямистих оленів не для не заради м’яса, а з метою добування пантів – молодих оленячих рогів, з яких добувають екстракт – пантокрин. Це популярні ліки, які впливають на нервову систему і м’язи, сприяють обміну речовин, адаптації та стійкості організму до несприятливих факторів навколишнього середовища, підвищених фізичних та розумових навантажень, інфекційних захворювань. Приміром, ним часто лікують сексуальні розлади.
Роман Микитюк розповідає: на початку весни олені скидають старі роги, які придатні тільки на сувеніри. А у червні в них виростають нові – панти. Вони м’які, і лише з часом твердіють. Тож треба встигнути їх обрізати вчасно, доки вони містять пантокрин.
«Якщо реалізації самців та самок не буде – будемо заробляти на пантах», - розповідає фермер.
Текст і фото: Анастасія КАЧИНА
ЧОТИРИ ЛЮДИНИ ДЛЯ 101-го ОЛЕНЯ
Ферма розрахована на 500 голів благородного оленя. Наразі тут – сотня тварин. Територія ферми поділена на 6 частин, що відгороджені одна від одної сіткою. На кожній – окрема порода оленів: англійська, вергерська, два підвиди латвійської…
Живуть фермерські олені на Волині віднедавна: їх привезли на Турійщину у лютому 2018-го. З того дня ферма поповнилася приплодом у 20 голів.
Опікуються господарством лише чотири людини: ветеринар і троє доглядальників. Ветлікар стежить за оленями через бінокль.
Роман Микитюк планує розширити територію у шість разів – до 120 гектарів.
Також, каже, треба збудувати хлів зі спеціальним коридором-загоном, аби ловити оленів – для прививок, сортування, чіпляння бірок, обрізання рогів.
ОЛЕНЯЧІ ПАНТИ
Роман Микитюк розповідає, що догляд одного оленя в середньому обходить у 3 тисячі гривень в рік. Запеняє: прибутку ферма поки не приносить. Втім, на нього господар розраховує – наприклад від продажу вагітних самок та самців, а також від реалізації молодих рогів – пантів.
Розводять благородних та плямистих оленів не для не заради м’яса, а з метою добування пантів – молодих оленячих рогів, з яких добувають екстракт – пантокрин. Це популярні ліки, які впливають на нервову систему і м’язи, сприяють обміну речовин, адаптації та стійкості організму до несприятливих факторів навколишнього середовища, підвищених фізичних та розумових навантажень, інфекційних захворювань. Приміром, ним часто лікують сексуальні розлади.
Роман Микитюк розповідає: на початку весни олені скидають старі роги, які придатні тільки на сувеніри. А у червні в них виростають нові – панти. Вони м’які, і лише з часом твердіють. Тож треба встигнути їх обрізати вчасно, доки вони містять пантокрин.
«Якщо реалізації самців та самок не буде – будемо заробляти на пантах», - розповідає фермер.
Текст і фото: Анастасія КАЧИНА
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Ще одна публікація - і нас почнуть тихенько бити». Історія волинських переселенців з Криму
08 грудня, 2017, 20:07
6
19
Коментарі: