На Волині навчилися розводити оленів. ФОТОРЕПОРТАЖ

Єдина оленяча ферма на Волині знаходиться неподалік села Радовичі Турійського району. Живуть і пасуться рогаті красені на 20 гектарах фермерського господарства «Аміла». Навколо португальська сітка, яка – запевняють тут – витримує удар понад шість тон. Власник ферми – колишній начальник Ягодинської митниці, нині – депутат Волинської обласної ради Роман Микитюк.

ЧОТИРИ ЛЮДИНИ ДЛЯ 101-го ОЛЕНЯ

Ферма розрахована на 500 голів благородного оленя. Наразі тут – сотня тварин. Територія ферми поділена на 6 частин, що відгороджені одна від одної сіткою. На кожній – окрема порода оленів: англійська, вергерська, два підвиди латвійської…

Живуть фермерські олені на Волині віднедавна: їх привезли на Турійщину у лютому 2018-го. З того дня ферма поповнилася приплодом у 20 голів.



Опікуються господарством лише чотири людини: ветеринар і троє доглядальників. Ветлікар стежить за оленями через бінокль.

Роман Микитюк планує розширити територію у шість разів – до 120 гектарів.

Також, каже, треба збудувати хлів зі спеціальним коридором-загоном, аби ловити оленів – для прививок, сортування, чіпляння бірок, обрізання рогів.

ОЛЕНЯЧІ ПАНТИ

Роман Микитюк розповідає, що догляд одного оленя в середньому обходить у 3 тисячі гривень в рік. Запеняє: прибутку ферма поки не приносить. Втім, на нього господар розраховує – наприклад від продажу вагітних самок та самців, а також від реалізації молодих рогів – пантів.

Розводять благородних та плямистих оленів не для не заради м’яса, а з метою добування пантів – молодих оленячих рогів, з яких добувають екстракт – пантокрин. Це популярні ліки, які впливають на нервову систему і м’язи, сприяють обміну речовин, адаптації та стійкості організму до несприятливих факторів навколишнього середовища, підвищених фізичних та розумових навантажень, інфекційних захворювань. Приміром, ним часто лікують сексуальні розлади.


Роман Микитюк розповідає: на початку весни олені скидають старі роги, які придатні тільки на сувеніри. А у червні в них виростають нові – панти. Вони м’які, і лише з часом твердіють. Тож треба встигнути їх обрізати вчасно, доки вони містять пантокрин.

«Якщо реалізації самців та самок не буде – будемо заробляти на пантах», - розповідає фермер.

Текст і фото: Анастасія КАЧИНА