Андрій Андрейків: «Головний актив сучасного світу - здатність генерувати ідеї»

Аналіз економічного ринку, перспективи росту економіки, освітнє майбутнє та багато чітких даних для читачів Волинь24 від аналітика Андрія Андрейківа.

Інтерв'ю з кандидатом юридичних наук, членом Аспен Клубу Україна, випускником Української школи політичних студій, радником з питань податків та міжнародних інвестицій опублікував журнал Міленіум.

– Андрію, перш за все варто представити Вас нашим читачам. Розкажіть, яку саме діяльність Ви сьогодні ведете. Які функції виконуєте?

– Я мав велике щастя на вчителів та наставників. В епоху радянських реалій у середній школі західноукраїнського райцентру, звідки я родом, англійську мову викладав вчитель, який довгий час працював дипломатом в Міністерстві закордонних справ Радянського Союзу. Ця людина була для багатьох із моїх ровесників взірцем інтелігентності та високої культури. Я не ностальгую за «совком», але тодішній рівень відносин між вчителями та учнями був вагомим життєвим фундаментом. До певної міри, в часи мого становлення, школа відігравала більше значення у формуванні людини, ніж сім’я. Саме завдяки школі я створив власний алгоритм пізнання життя, в основі якого стоять концепція вибору середовища існування, відповідно до внутрішніх потреб. Простіше кажучи, внутрішній стан людини веде її до формування особистої біосфери.

У 2018 році на науковій конференції у Берліні відомий науковець Юваль Ной Харарі, розповідаючи про виклики 21 століття, наголосив на двох напрямах розвитку світу, які визначатимуть зовнішню форму недалекого майбутнього. Дана форма відповідатиме найбільш вагомим потребам людства. Це цифрові технології та медицина. Усе інше, що відбуватиметься в світі, – похідне. Непередбачувані наслідки матиме об’єднання медичних, фармацевтичних та інформаційних технологій. Електронна книга, яку ви читаєте, одночасно знімає ваші фізіологічні показники та сканує емоційний стан читача. Такі технології можуть з одного боку відкрити нові знання та можливості людського розвитку, а з іншого – поставити людство перед новими викликами фізичного виживання. Тому мені стало цікаво, наскільки прогрес може бути передбачуваним, контрольованим чи врегульованим правом.

У власному пошуку світу я аналізую процеси медичної науки, правове регулювання надання медичних послуг та правомірність сучасних досліджень. Паралельно наша група експертів консультує українські та іноземні компанії, що працюють у сфері інформаційних технологій. Погодьтеся, що ще пару років тому ніхто не міг припустити, що підставою перетину кордону може стати QR код, яким підтверджується ПЛР тест на наявність вірусу. Ось вам і яскравий приклад поєднання медицини, інформаційних технологій та права особи чи громадянина, які впираються та обмежуються сучасними реаліями.

– Окрім того, Ви ведете ще й просвітницьку діяльність. Розкажіть детальніше про неї.

– Іншим важливим напрямком, який ми намагаємось розвивати, є просвітництво молоді та сприяння отриманню підлітками чи школярами правильних прикладів розвитку особистих якостей, які дозволять їм правильно сприймати навколишній світ. У моєму розумінні наукою є не звичайне накопичення знань чи навиків, а розуміння інструментів та як їх використовувати.

Другим навиком, який має розвивати молодь, є вміння слухати світ і слухати себе, що по суті є розвитком ментальним. Слід визнавати, що світ відійшов від принципу розвитку високого інтелекту, як визначальної передумови успішності. На сьогодні успішними є люди, здатні об’єднати в собі різні види інтелектів: розумовий (IQ), емоційний (EQ), енергетичний чи інтелект внутрішньої енергії (VQ). Бути збалансованим, сфокусованим та спокійним до зовнішніх змін є пріоритетом нашої команди.

– Яку оцінку в цілому Ви дасте нинішнім реформам та їх наслідкам, економічному статусу країни та українців особисто?

– Ще в далекому кризовому 2008 році стало очевидним, що експортно-сировинна модель України із необґрунтованими соціальними гарантіями, які не мають жодної економічної основи (що множаться на політичний популізм), є безнадійним вектором розвитку. Сучасний стан економіки не дає свіжого повітря інвестиціям та інноваціям. Фокусування держави на фінансово-промислових групах стало для економіки ставкою із нульовим ефектом. Про це говорять цифри.

Статистично, сукупні статки найбагатших українців у 2011 р. склали 93 млрд. доларів США, а обсяг ВВП України тоді становив 136 млрд. доларів США. У 2020 році дохід 100 найбагатших українців перевищив $31 млрд. При чому ВВП України в 2020 році вийшов на рівень 2010 року. У 2020 році податку на доходи фізичних осіб сплачено на 5 млрд. грн. більше, ніж в 2019. В той же рік відбулось падіння на 12 млрд. грн. податку на прибуток підприємствами, податків на ренту за експлуатацію природних ресурсів, ряд монополій сплатили на 18 млрд. гривень менше, ніж у 2019 році. Дані цифри є свідченням того, що державний бюджет тримається на оподаткуванні громадян, а не великого бізнесу, що вказує на економічну несправедливість.

Державний сектор теж не демонструє успіхів. Аналіз доходів бюджету минулого року засвідчує, що із 3500 державних компаній 90% податків сплатили такі структури, як «Нафтогаз», «ПриватБанк» та «Ощадбанк». Дані цифри є свідченням того, що великому бізнесу в України нічого хорошого не вдалося зробити ні для себе, ні для держави протягом десятиріч. І це вирок системі та підходам ведення бізнесу.

– Повертаючись до аналізу реформ, що можна, на Ваш погляд, сьогодні змінити у цьому напрямку?

– Є древня індійська мудрість: «Почуття щастя починається із бажання Добра іншим, відчуття смутку бере початок із бажання Добра лише собі». Якщо український бізнес, в тому числі й великий, почне відноситись до всіх ресурсів – від людських до природних, як до дару, а не активу, якщо вони спробують ставити за ціль не лише рентабельність, а й довгостроковий розвиток себе як бренду, тоді з’явиться шанс змінити майбутнє на краще.

Після Другої світової війни в Японії існувало об’єднання великого бізнесу, яке мало назву «Санкен Група». До неї входили керівники наглядових рад та правлінь 20 найбільших підприємств країни. Вони усі збиралися разом і вирішували, як вийти на світові ринки чи провести реструктуризацію боргів. Це була публічна дискусія людей, які мислили категоріями масштабу. Коли виникло питання фінансування металургійної галузі Японії, «Санкен Група» розробила схему фінансування галузі та запросила консультантів із-за кордону. Вони не боролись за податкові пільги чи бюджетні преференції кожного окремо, а формували економічну стратегію майбутнього, захоплювали нові ринки, на яких місця вистачало усім.

На мою думку, викликом є те, що у держави чи то будь-якої із політичних партій просто немає конкретного галузевого проекту майбутнього. Скажу більше, багато приватних чи державних компаній не можуть чітко сформувати, ким вони хочуть стати найближчим часом. Тому термін «реформа» не може застосовуватись до нашого сучасного буття. Реформувати чи покращувати, удосконалювати можна лише діючий, робочий механізм. За умови суцільної руйнації різних галузей, реформа не можлива. По-друге, не можливо реформувати систему, будучи у ній. Я це говорю із точки зору досвіду державного службовця із багаторічним стажем. Позитивно налаштована меншість визначає напрям, а пасивна більшість – темп. Державні інституції наповнені духовним песимізмом і слово «реформа» у службовця середньої ланки викликає розчарування. Реформа потрібна не зверху, а знизу. Якщо для звичайного громадянина будь-яка інновація не несе додаткових благ, значить запропоновані зміни мають нульовий ефект. Але усі нововведення мають бути обгрунтовані науково, а не піарно-популіськими.

– Ви кажете про освіту, але ж і вона у стані реформування, умовно, за Вашими термінами. Давайте заглибимось в освіту через призму формування малого бізнесу.

– Розвиток освіти є базою для успіху як держави, так і окремої особистості. Люди науки – це окрема категорія особистостей, яких в оригіналі залишилось геть мало. До речі, одна із найвдаліших реформ України – це реформа освіти. Теж саме ЗНО дало рівні шанси дітям на підставі власних знань для вступу у вузи, незалежно від їх соціального чи майнового статусу. Прикладом дієвості поєднання науки та вільного розвитку є динаміка інформаційних технологій. За відсутності підтримки та втручання держави дана галузь демонструє фантастичний ріст та високий ступінь самоорганізації.

У 2016 році кількість «ай-ті фопів» складала 89 тисяч із 2 млн. усіх зареєстрованих ФОПів в Україні. Станом на квітень 2021 року – 203 тисячі осіб. У 2024 році дипломи бакалаврів із інформаційних технологій мають отримати понад 20 тисяч осіб, що на 23% більше, ніж у 2020 році. Але навіть дана цифра не буде задовольняти потребу майбутнього. Вже сьогодні галузь декларує брак кадрів та величезну кількість вакансій. Так ЕПАМ заявив у 2021 році про понад 900 відкритих вакансій, Софт Серв – про 500, Глобал Лоджік – 900. Дані компанії самі створюють власні академії та фінансують кафедри, факультети та наукові розробки. Обсяги залучених коштів від роботи ФОПів в сфері ІТ офіційно складають 4,5 млрд. доларів США в 2020 році. До речі, в Україні з’явилася перша ІТ-компанія, яка має понад 10 тисяч спеціалістів.

Але є інша правда. В Україну заходять лише кошти, які покривають витрати на зарплатню та побутові сервіси. За результатами дослідження ринку один ай ті спеціаліст мультиплікує до 8 додаткових робочих місць. Мається на увазі, що супутні послуги для забезпечення галузі створюють нові робочі місця та сервіси (від прибиральниць, юристів, бухгалтерів, побутових служб).

– Які загрози можуть нести дані, які Ви описали, та перспективи для української держави?

– Держава повинна розуміти, що розвиток інформаційних технологій є питанням її безпеки. Зростає вплив інформаційних кластерів (інформаційних олігархів) на усі світові процеси. Відключення Президента США від Твітера тому підтвердження. До речі, Трамп прийшов до влади на основі зловживань BIG DATA. Величезні масиви інформації із соціальних мереж стали об’єктом вивчення для формування передвиборчих технологій. Для кожного міста чи селища були написані різні повідомлення, але на одну тему, залежно від уподобань людей, релігії чи кольору шкіри. Інформацію черпали навіть із інтернет закупівель, які робили пересічні громадяни. Можемо говорити, що президента США обрали не виборці, а аналітичні боти.

Соціальні мережі також несуть небезпеку. Встановлено, що до 70% новин чи повідомлень можуть бути фейками. В час пандемії, коли став популярним віддалений доступ до активів чи дистанційна робота, зростає ризик кіберзагроз. Тобто зловживанням не конкретною інформацією, а атаки на цілі інфо та екосистеми. У 2021 році різко зріс рівень кіберзагроз для органів влади та приватних компаній по всьому світу.

– Якими прикладами Ви оперуєте?

– За офіційною інформацією поліції Украйни було зафіксовано несанкціоноване втручання у роботу офіційного вебсайта Нацполіції. У зв’язку з цим були поширені недостовірні відомості на інтернет-сторінках поліції. В грудні 2020 провідна американська компанія FireEye, що спеціалізується на кібербезпеці, зазнала потужної кібератаки. Внаслідок атаки були викрадені цифрові інструменти, за допомогою яких фахівці Red Team раніше виявляли уразливості в системах захисту інших компаній і урядів. Уряд США в грудні 2020 року оголосив про урядову мобілізацію у зв’язку із одночасною кібератакою на державні установи, включаючи Пентагон. Протягом 2020 року найбільші IT компанії України стали об’єктом синхронізованого у часі та формі наступу недружніх організацій в частині розповсюдження фейкової інформації про їх роботу та атаки на інформаційні системи.

– Андрію, дякуємо за такий глибокий аналіз, хотілося б ще дізнатися Вашу думку стосовно стартапів та їх перспектив. Хто сьогодні спроможній підіймати економіку країни?

– Якщо ми думаємо, що в сучасному світі головне гроші та інвестиції, то на мою думку, така позиція є хибною. Головними на даному етапі розвитку економіки є не активи, а саме ідеї. І прикладом цього є ті стартапи, які в нещодавньому минулому починали з копійчаних активів. Але вже на сьогоднішній день в оцінці вони можуть коштувати до мільярду доларів.

Серед них: засновник компанії Capsule Ерік Кінаривалі, який одного разу потративши багато часу в аптечній черзі за ліками, створив додаток купівлі фармацевтичних препаратів через СМС, чи засновники компанії Acorns Вотер та Джефф Кратенени, які запропонували заокруглювати суми здачі з кожної закупівлі клієнта та автоматично інвестувати кошти у біржові фонди. Acorns просить за послугу лише 1 долар та обслуговує рахунки клієнта за 3 долари в місяць, але має у своєму управлінні 2 млрд. доларів. Netflix та Google користуються послугами фірми Algolia, яка починала з програм для звичайних телефонів, на сьогодні створили пошукову платформу, яка обслуговує до 1 млрд. клієнтів за добу.

Можна навести останню угоду 2021 року, коли японська Hitachi купила Global Logic на 9 млрд. доларів. До речі, дочірні компанії останньої працюють в України. Я навів дані приклади для демонстрації того, що криза чи пандемія – це чисто умовні речі, які є не більше ніж поворотом чи новим стартом для нових бізнес ідей. Якщо ви вірите в себе, а не в кризи – доб’єтесь цілей та створите власну історію Успіху.