«В області немає жодних передумов для створення удільного князівства», - Володимир Гунчик

За кілька днів виповниться два роки, відколи Володимир Гунчик займає крісло голови Волинської облдержадміністрації. Попри політичні бурі і чутки про відставку, Гунчику, схоже, вдається тримати ситуацію під контролем. У свіжому рейтингу губернаторів, складеному виданням «Деловая столица» за соціально-економічними показниками першого кварталу 2016 року Гунчик – четвертий, після очільників Києва, Київської області і Львівщини.

Про те, що зробив, чого не зробив і з чим хоче «розібратися» волинський губернатор – наша розмова із головою Волинської облдержадміністрації Володимиром Гунчиком. Не обійшлося й без обговорення скандальних тем щодо Волинської митниці, бурштину, співіснування із групою Ігоря Палиці та інциденту із екс-головою Шацької РДА Ігорем Корольчуком.

– Можна сказати, що вже зрозумілі результати виборів на 23-ому окрузі. Як Ви їх оцінюєте?

– Як громадянин, можу сказати, що не було серйозних підстав для оскарження результатів. Попередні результати, які я бачу на сайті ЦВК, говорять про те, що впевнено перемагає Ірина Констанкевич.

Добре це чи погано? Напевно, вирішать виборці. В Ірини Мирославівни є цілих півроку, щоб показати, що її обіцянки можуть стати реальністю, в тому числі – коштами на соціально-економічний розвиток округу.

Сподіваюсь, що вона гідно представлятиме округ в складі інших народних депутатів і ми будемо мати після оголошення офіційних результатів окрему зустріч, де я наголошу на проблемних питаннях, що стоять перед областю.

– Ви особисто, як представник президентської партії, як оцінюєте перемогу представника «УКРОПу», зважаючи на непрості стосунки між цими політичними силами?

- Я наскільки розумію, основна боротьба на цьому окрузі була між двома політичними силами – «УКРОПом» і «Батьківщиною». Перемагає сильніший. Напевно, Констанкевич використала більш потужні важелі впливу, можливо це результати її роботи у Луцьку і вони дзеркально відобразились на результатах виборів.

Наша політична сила була представлена відповідним кандидатом. Наскільки я попередньо знаю, виходячи з можливостей цього кандидата, він успішно провів передвиборчу кампанію і має досить непогані результати.

Потрібно серйозно подумати над тим, що це проміжні вибори і готуватись до тих виборів, які я дуже не хотів би, щоб вони були, але можуть бути.

В країні війна і ситуація може змінюватись щодня. Напевно, всі політичні сили, в тому числі Блок Петра Порошенка «Солідарність», активно моніторять ситуацію не лише на Волині, а й по всій Україні.

Мені, як голові ОДА, сьогодні не з руки давати такі коментарі, тому що ви мали б помітити, що я не брав жодних відпусток для проведення агітації.

Я дуже не хотів би, щоб нашу політичну силу звинувачували в адміністративному тиску чи використанні адмінресурсу.

-На Вашу думку, які шанси на позачергові вибори до Верховної Ради?

- Є три питання, які можуть вплинути на позачергові вибори і серед них – деструктивна позиція деяких політичних сил. Наприклад, «Радикальна партія Олега Ляшка», та ж сама «Батьківщина», але в першу чергу – це «Опозиційний блок», які і не дружать, і в багатьох питаннях підтримують одна одну.

Також це популізм, про який сьогодні говорить і Президент. Крім війни та корупції в нас є ще одна біда – це популізм. Напевно, вплив може мати ситуація на сході – все залежатиме від того, наскільки світова спільнота підтримуватиме Україну в стримуванні агресора.

Якщо будуть продовжені санкції, якщо ситуація буде йти в контексті Мінських домовленостей, це буде позитивом для України. Якщо ж ситуація на сході загострюватиметься, звичайно, це впливатиме і на соціально-економічну ситуацію, і на позицію політичних сил.

Як голова облдержадміністрації, я категорично проти будь-яких дострокових виборів, тому що на це потрібні величезні кошти з бюджету. Цього хоче наш північно-східний сусід і ті політичні діячі, які не змогли себе реалізувати, чиї амбіції виходять за межі реальності.

Стабільність, стабільність і ще раз стабільність! Але Україна знаходиться в такому стані, що ми повинні бути готовими до позачергових виборів. Якщо в цьому виникне потреба, це право депутатів і Президента, право народу. Два роки після Революції Гідності минуло, але ще дуже багато не зроблено.

– Які ваші три найбільші здобутки та три речі, які не вдалося зробити за час перебування на посаді?

– Мабуть, найбільший позитив за два роки моєї роботи – що в області сьогодні немає різких протиріч між гілками влади, немає загострення міжконфесійних стосунків. Нам вдалося, не зважаючи на гостроту конфлікту на Сході, в основному правильно та вчасно відреагувати на виклики, які стосувалися АТО. А ви знаєте, що область понесла одні з найбільших втрат.

Вважаю, що попри все, стабільність соціально-економічної, здебільшого стабільність політичної ситуації, морально-психологічний клімат у всіх органах влади дозволяє сьогодні говорити про розвиток.

Другий важливий аспект роботи – правильна бюджетна політика. Прийшовши на цю посаду, для себе визначив одним із пріоритетів консолідацію всіх бюджетів соціально-економічного розвитку регіону. Тобто вдалося відійти від позиції, коли «ходаки» з громад приїжджали в «область», просили кошти, «область» їхала «в Київ», просила кошти. Нам за цей час вдалося сформувати систему взаємної довіри і поєднання зусиль усіх рівні бюджету. Це все втілюється у слові, яке на слуху – «співфінансування»: державний, обласний, місцеві бюджети, грантові проекти, фонди.

Маємо за 2 роки досить непогані показники виконання бюджетів. І якби соціально-політичні моменти не мали сьогодні такої ваги й актуальності, то питання бюджету було би найважливішим. А так на перше місце ставлю загальну стабільну ситуацію в області.

Ну і третє: соціальний захист. Ми розпочали вибудовувати систему за різними напрямками соцзахисту: починаючи від дітей-сиріт і закінчуючи субсидіями. Більше 50% домогосподарств підтримали рішення місцевої влади щодо субсидій. І завдяки цьому нам вдалося знизити градус напруги в суспільстві щодо підняття тарифів.

Також є результат в соціальному захисті воїнів АТО, сімей загиблих, інших категорій.

Якщо загалом, то хочу сказати, що система в області працює. Наш бюджет - соціально спрямований. Так, це бюджет розвитку, ми багато робимо для розвитку інфраструктури, зменшення навантаження щодо незавершеного будівництва, але основне призначення бюджету – соціальне.

– Що не вдалося зробити?

– Не до кінця вдалося вирішити «бурштинову» проблему. Але останні події на Рівненщині показують, що ми вибрали правильний напрямок. І не з точки зору того, що копачі копають. Просто надра мають стати ще одним джерелом наповнення місцевих бюджетів. Мають бути створені додаткові десятки тисяч робочих місць. А нам два роки поспіль у цьому питанні доводилося займати більше оборонну позицію. Ми стримували копачів, забезпечували охорону родовищ. І постійно зверталися до держави, щоби вирішити проблему через державне регулювання.

Врешті нас частково почули, бо ця проблема сьогодні вже створює загрозу національній безпеці, адже відтягуються потужні сили воєнізованих формувань від місць, де вони нині так потрібні. В області 300 людей постійно знаходяться в зоні покладів бурштину. А в Рівненській області змушені були поставити ледь не спеціалізовані військові з’єднання, моторизовані з’єднання.

З приходом нового Генпрокурора були прийняті правильні рішення, за що я дуже вдячний Юрію Луценку. Потрібно було локалізувати тих, хто скуповує бурштин.

– Локалізували?

– Я не скажу, що процес вже завершений. Але перші кроки вже є. І вони досить потужні. Сподіваюся, що будуть і подальші, в тому числі і на території Волинської області.

Бо ми з вами дуже добре розуміємо, що скупкою бурштину займалися здебільшого не волиняни, а «гастролери». Ми це бачили, коли я виїжджав на бурштинові копальні, бачив там людей із Iphone 5, з сучасними і дорогими автомобілями. І на багатьох були не волинські номери.

І вирішення проблеми – це не завдання держави, це спільне завдання. Тому вважаю, що не зовсім вдалося, хоча та робота, яку ми зробили, дала поштовх. І сьогодні держава вже повертається лицем до бурштинової проблеми.

Є друге питання: реорганізація структури управління і координація роботи між обласною державною адміністрацією та представниками центральних органів влади. Попри всі пропозиції і бажання, нам не вдалося завершити реорганізацію. Як з точки зору, можливо, недостатньої ініціативи обласної адміністрації, так і з точки зору повільної роботи центральних органів влади.

Сьогодні 8 представництв центральних органів влади знаходяться на стадії реорганізації. І процес тягнеться вже більше півроку. А це свідчить про те, що структури ефективно не працюють. Витрачаються бюджетні кошти, а результату фактично немає. Тому адміністрація змушена була забрати на себе відповідні функції. І я вважаю, що в цьому питанні потрібно зайняти агресивнішу позицію: або ці функції треба передати нам, або ж відповідні структури повинні працювати.

– У вас були претензії до Волинської митниці. Ви це маєте на увазі? Що через різні моменти в її роботі на дорогу «Луцьк – Львів», що є одним із публічних маркерів вашої роботи, не вистачає грошей.

– Волинська митниця – це лише один із представників державної влади, який виконує відповідні функції. В чому проблема: в тому, що представник Антимонопольного комітету – виконувач обов’язків, начальник митниці – виконувач обов’язків, керівник Держпродспоживслужби в області – виконувач обов’язків, керівник Державної служби охорони праці в області – виконувач обов’язків.

Це свідчить про те, що люди непостійні. І завтра вони можуть сказати: «Почекайте, ми ж тільки виконували обов’язки». Але в той же час вони намагаються вести кадрову політику, ухвалюють рішення про звільнення, переведення людей, стараються вести фінансову політику. Як на митниці, коли сьогодні суб’єкти господарювання пішли з Волині.

А митниця – це не тільки можливість реалізувати проект ремонту дороги «Луцьк-Львів». Це сьогодні ще й обличчя області та частина України, яку бачать наші колеги, партнери та сусіди, коли перетинають кордон. І мені дуже хотілося, щоби експеримент, про який вже говорять півроку щодо реорганізації митниць, продовжили і завершили. Всі розуміють, що це одне із джерел наповнення, в тому числі і місцевих бюджетів. Я свої пропозиції прем’єр-міністру вніс.

– Він вас почув?

– Думаю, що почув, і чекаю на відповідні результати. Це все було днями частково озвучено словами Міністра фінансів Олександра Данилюка, який сказав, що ДФС потрібно серйозно реорганізовувати. Це - «дзвіночок» для керівництва ДФС, яке зокрема керує і митницями. Система зашкарубла, обросла пліснявою. І її потрібно оновлювати.

– В цьому контексті в Одесі є досвід Юлії Марушевської. Але у неї виникла схожа проблема: суб’єкти ішли з митниці, тому вона не могла вчасно фінансувати будівництво дороги «Одеса – Рені». Але вони часто йшли тому, що не були готові працювати чесно. Я, звичайно, не називаю Шавлака реформатором. Але чи є сума надходжень єдиним критерієм роботи в такій ситуації?

– Суб’єкти нікуди не діваються. Для держави на Волинській, Рівненській Житомирській митниці відповідні податки сплачуються. Виникає питання: чому вони ідуть із однієї митниці на іншу? Чи це фіскальна політика неправильна, чи це корупція на митниці, чи це неналежна кадрова політика та непідготовленість спеціалістів. Для нас в області дуже важливо, щоби митниця працювала на державу і на регіон. І приклад Одеської митниці говорить про те, що реформи, які там проводилися, багатьом не сподобалися. І як наслідок вони пішли.

Можливо, є така ж причина і тут, ймовірно, дії керівника направлені на оздоровлення митниці. Але чому тоді ми не бачимо наповнення бюджетів? За червень цього року перевиконання надходжень становить 140 тисяч гривень. Ну не буває такого! Складається враження, що хтось регулює це перевиконання. І разом із тим мільярди знаходяться за межами Волинської митниці, а щомісячно це 900 мільйонів втрат.

Тому тут треба говорити про консолідовану позицію. І в першу чергу це має бути позиція ДФС. Вона бачить всі митниці і не може допускати, щоби сьогодні з Одеської митниці всі пішли і перийшли на Херсонську. Тоді давайте закриємо Одеську митницю і зробимо Херсонську. ДФС повинна регулювати питання. Якщо сьогодні всі проходять через «Ягодин» і оформляються на Рівненській митниці, ДФС повинна ставити запитання: «Чому?». А де ж ті так звані рейдові групи? Чому вони не приїхали на Волинську митницю і не запитали керівництво?

Але якщо говорити загалом, то такі питання - не тільки до митниці. Є постійна реорганізація санепідемслужби. То вона у складі Держпродслужби, то знову повертається у Міністерство охорони здоров’я. Але фактично самостійна стркутра була ліквідована. Лабораторії відійшли, лікарі відійшли. І зараз, щоби відновити статус-кво, треба витратити дуже багато часу. А ситуація навіть у невеликій Волинській області показує, що відповідний нагляд повинен здійснюватися. І ті отруєння, ті проблеми, які виникають у закладах харчування, їх лікарі центральної районної лікарні не вирішать, потрібні спеціалісти.

Теж саме питання - реорганізація поліції. Дуже багато говоримо про цю структуру. Але сьогодні в області - 4 керівники поліції: Петро Шпига – начальник головного управління, якому не підпорядковується патрульна поліція, підрозділи з боротьби із незаконним обігом наркотиків, підрозділ з боротьби з економічною злочинністю. Від старшого лейтенанта до генерал-майора поліції кожен керує по-своєму. А яка координація дій? Ми стараємося на раді оборони якимось чином скоординувати ці дії. Але то - не функція обласної державної адміністрації. Тому реформа поліції теж затягнулася.

– На вашу думку, чи позитивним є той курс, яким ідуть Хатія Деканоідзе і Арсен Аваков?

– Курс позитивний. Але потрібно чітко розуміти, що маленька Грузія – це не велика Україна. І сьогодні реформи, які були активно проведені в Грузії із населенням 3 мільйони, набагато складніше проходять в Україні з населенням у 45 мільйонів. І, напевне, менталітет зовсім інший, і політична ситуація інша, і війна на Сході триває. Впливають і ті події, які виникають у самій Європі: Brexit, біженці… Європа теж має свої проблеми.

І цей весь клубок проблем впливає на реформи, які проходять в Україні. Якби ми з вами говорили про те, що це все треба реформувати в рамках однієї Волинської області, то це було б значно легше. А Україна має свої особливості. Тому початок реформи і завдання визначені правильно. Можливо не зовсім до кінця сформована мапа, стратегія цих реформ. Але я надіюся, що зворотного шляху немає.

Як би тяжко нам не було, нам потрібно реформувати поліцію, державну службу, органи місцевого самоврядування. Нам потрібно віддавати повноваження на місця, але ті, які можуть бути реалізовані і за які там будуть нести відповідальність. А ті повноваження, які вони не готові прийняти, не потрібно намагатися передати силоміць, вони не матимуть ефекту.

– Сьогодні важливо розуміти, що відбувається між ОДА та обласною радою. Навіть під час сесій було видно, що виникають різні тертя щодо програм, щодо питання «Волиньприродресурсу». Яскравий приклад: програма розвитку туризму в області, яку просував досить прогресивний посадовець (директор департаменту інфраструктури та туризму, - ред.) Іван Мирка. Але її «зарубали».

– А де ви бачили одразу повне розуміння між Кабінетом Міністрів і Верховною Радою? В кожного депутата є своє бачення, виходячи з тих завдань, які йому поставили виборці. І він старається максимально їх зреалізувати. До того ж він повинен думати ще й про загальні питання, які актуальні в області. Але в першу чергу він завжди бачить завдання свого округу. Тому коли є різні бачення, це не є конфлікт між обласною радою та облдержадміністрацією. Це просто різне бачення вирішення завдань.

Депутат вважає, що в його селі має бути вирішене питання побудови амбулаторії. А ми говоримо сьогодні про госпітальні округи, опорні школи. І ми стараємося довести депутату, що потрібно в Голобах зробити опорну школу, яка розрахована на 900 учнів. А із сусідньої потрібно довозити людей, бо там немає необхідності робити спортзал. Це будуть нераціонально використані кошти. Але депутат бачить в своєму ракурсі та доводить своє.

Завдання адміністрації – не конфліктувати із депутатами облради, а аргументовано доводити переваги тих чи інших рішень. Але якщо депутат вносить раціональні пропозиції, треба дослухатися. В нас не було різких конфліктів у минулій каденції, я їх не бачу і в цій каденції.

Що таке «Волиньприродресурс»? Голова адміністрації півтора року тому вніс пропозиції про створення комунального підприємства «Бурштин Волині». Новий голова облради прийшов і перефразував назву на «Волиньприродресурс», бо він бачить повноваження підприємства ширше. Проблема тільки в тому, що люди, які готують відповідні пропозиції щодо роботи цієї структури, підставляють і голову облради. Вони не до кінця читають закони, відповідні нормативні документи. І внаслідок цього голова адміністрації змушений акцентувати увагу на тому, що пропозиція не відповідає закону.

Під час останнього засідання «екологічної» комісії облради, де я зробив відповідні зауваження, вони вже були сприйняті депутатами. Було розуміння, що не можна відводити під розробку торфовища, коли всередині цих торфовищ знаходиться заповідник. Іноді в депутатів є бажання, але не вистачає знань, не до кінця дочитані закони. Тому я змушений так діяти. Президент мене призначив зокрема і для контролю за дотриманням законності, в тому числі з боку органів місцевого самоврядування. В мої повноваження входить навіть перевірка роботи сільських та селищних рад на предмет виконання відповідних функцій.

Не вважаю ситуацію в обласній раді конфліктною щодо адміністрації, чи є конфлікт між головою обласної адміністрації та обласної ради. Кожен виконує обов’язки та доводить свою правоту. Саме в обговоренні повинна бути істина.

– Добре, а ситуація із екс-головою Шацької РДА Ігорем Корольчуком…

– Це була третя помилка, якої припустився голова ОДА. Жалкую, що так сталося. До речі, про це сказав людям, які рекомендували Корольчука. Сказав, що вони мене підставили. Ця людина не здатна займати посаду голови адміністрації. Він – не командний чоловік. Тому змушений був просити Президента ухвалити непопулярне рішення про його звільнення.

– Ну а ті листи і виступи, які він робив, як прокоментуєте?

– Це якраз отой рівень відповідальності. Написавши листа, де пан Корольчук звинуватив мене у всьому, він через два місяці написав листа в Адміністрацію Президента, в якому вибачився, бо раніше написав неправду. Це говорить про те, що краще жувати, ніж говорити.

– Добре. Перейдемо до іншого. Чи є сьогодні бачення в облдержадміністрації, як залучати іноземні інвестиції на Волинь? Ви маєте досвід керування автомобільним заводом. Чи реально сьогодні на Волинь залучити іноземних автомобілевиробників для будівництва заводу?

– В мене є досвід, бо 30 років роботи в бізнесі дають відповідні знання. Але є відмінності. Відмінності в тому, що в бізнесі ти бачиш вузький спектр, а тут повинен думати про розвиток в різних галузях. Залучення інвестицій – це в першу чергу створення умов. Я не завжди можу взяти на себе відповідні зобов’язання, бо є ще Кабінет Міністрів, є обласна рада, яка може взяти участь у співфінансуванні, коли адміністрація виступає бенефіціаром.

Але головне завдання голови адміністрації – знати чітко проблеми регіону. Я не вважаю, що сьогодні на території Волинської області можна розвивати величезний промисловий комплекс. Немає під це людського ресурсу. Що б ми не говорили, сьогодні завод «Kromberg & Schubert» возить людей із Житомирської області, крім того половину з Рівненської та половину з Волинської. І не низькі заробітні плати причина, але відсутність людського ресурсу. Причина в тому, що Волинь - аграрна область, прикордонна область. Сьогодні величезний людський ресурс працює на прикордонній зоні. Легально, нелегально – це вже інше питання. Але він там працює. Величезний ресурс сьогодні спрямований на сільськогосподарське виробництво. І це позитив. Я максимально цьому сприяю.

Є сьогодні потреба залучення інвестицій в екологічний напрямок. Якщо ми говоримо про бурштин, це не лише доходи, це ще й величезна екологічна проблема. Тому треба чітко розуміти потреби регіону, його особливості і можливості. І коли приїду і скажу Mitsubishi чи іншій компанії: «Давайте, будуйте на Волині завод», кожна компанія відповість: «Покажіть можливості регіону». І ми не можемо обіцяти, що 5-7 тисяч людей сконцентруємо на одному підприємстві.

Але коли ж будемо говорити про малий та середній бізнес, про розвиток інфраструктури, про екологічні проекти, в тому числі Світязь чи переробку сміття, це реально. Я бачу своїм завданням створення умов для залучення не глобальної інвестиції у 500 мільйонів євро, а залучення багато локальних інвестицій, які дають можливість створювати робочі місця у всіх районах області.

Вважаю, що ця робота ведеться непогано в такій маленькій області, де всього 1 мільйон населення. Ми маємо проекти зі Світовим банком, через міські та сільські ради - проекти із Європейським банком реконструкції та розвитку. Бачимо, як іде реформування місцевих громад за допомогою грантових проектів. Сільські голови навчилися писати проекти та вже самі залучать інвестиції.

Для себе особисто на 2017 рік визначив одним із головних завдань будівництво на території області сміттєрпереробного заводу. Сміття – це величезна екологічна проблема, яка сьогодні надактуальна. Буду залучати всіх, щоби ця інвестиція на Волині була. Логістика говорить, що радіус довезення сміття повинен бути не більше 70 кілометрів. Якщо сьогодні подивитися на Волинську область із містом Ковелем уцентрі і провести радіус 70 кілометрів, ми охопимо всю область. Оце глобальна інвестиція 50-100 мільйонів євро.

– А ви раніше це планували, чи львівська проблема наштовхнула на думку?

– Ні, це питання виношуємо з часу мого приходу на посаду. Коли подивився на сміттєзвалища, коли ми почали шукати кошти на впорядкування місць захоронення сміття, зрозумів, що це шлях в нікуди – закопувати сміття в землю і чекати 50 років. Це створення екологічних могильників. Там вже нічого не можна робити, тільки посадити дерева, бо ця земля насичена відходами.

Цю ідею виношую вже 2 роки. Але не просто виношую, вже працюємо із різними компаніями, щоб отримати вихідні дані, скільки сміття, як та де переробляти. Зі свого досвіду роботи в бізнесі хочу спочатку сформувати бізнес-план. Коли він буде, я готовий його пропонувати потенційним інвесторам. Переробка сміття – це додаткова енергія, яку можна використовувати для опалення. Це не просто екологічний проект, це серйозний бізнес-проект.

– Також можна використати потенціал прикордонних зон, адже той факт, що люди заробляють кошти в Польщі і привозять сюди, створює шанс, аби їх тут витратити. Чи є бачення, як розвивати сферу послуг, щоб обслуговувати цих «човників» чи заробітчан?

– Дуже важливо, що люди, які працюють за кордоном, вертаються в рідний край. Вони вертаються вже із зовсім іншим менталітетом. І в більшості випадків саме ці люди започатковують бізнес. Тому я позитивно відношуся до того, що наші люди навчаються та працюють за кордоном.

Важливий етап – дати зрозуміти нашим мешканцям аксіому, що Україна поставила собі стратегічне завдання бути європейською країною, членом Європейського Союзу. І коли зникнути фізичні кордони і залишаться тільки умовні кордони, немає різниці, де буде працювати українець: в Польщі чи в Німеччині. Європа це пройшла. Левова частина поляків виїхала з Польщі на роботи в Німеччині, Норвегії, Франції. І поляки повернулися тому, що були створені умови для розвитку бізнесу.

Наше завдання в трансприкордонному співробітництві максимально сприяти тому, щоб Україна рухалася в Європу. І створювати умови, щоб наші мешканці, навчившись працювати, здобувши європейську освіту, навички життя в суспільстві, що керується іншим законодавством, повернулися на Волинь і тут започаткували бізнес або продовжили працювати.

Я бачу, що відповідні процеси із кожним роком все більше набирають обертів. Поїдьте сьогодні в навчальні заклади і поспілкуємося із нашими студентами. В них зовсім інший менталітет. Вони не думають про те, щоб просто здобути знання. Вони думають, як ці знання будуть реалізовані. Можливо кордон ще впливає на ці речі, але Інтернет, світова павутина ці кордони практично знімає.

– Не секрет, що голова ОДА моніторить і політичну ситуацію в області. Сьогодні багато аналітиків кажуть про те, що наша область стає полем домінування однієї політичної сили, яка не завжди була дружньою до вас.

– Це думка тих аналітиків, які хочуть бачити домінування цієї сили. Я вважаю зовсім інакше. Область стабільно розвивається. Історичний досвід показує, що сьогодні князівства ніде не приживаються. Якщо хтось вважає, що на території Волинської області буде створене чергове князівство, він глибоко помиляється.

Приклади Дніпропетровської області, Закарпаття, інших областей показують, що це шлях в нікуди. Треба консолідувати зусилля громади, щоб область розвивалася незалежно від того, хто перебуває на посаді голови облдержадміністрації та обласної ради. Потрібно створити такі умови, щоб при заміні цих керівників не змінювався статус області та її розвиток.

Це стратегія та моє бачення ситуації. Ніхто не сказав, що голова адміністрації прив’язаний до цього крісла. Закінчиться каденція й обласної ради, незрозуміло, хто яку позицію займе і як будуть завтра розставлені політичні сили.

Тому хай політичні прогнози роблять люди, які за це отримують кошти. А я - реаліст, я - практик. І вважаю, що сьогодні в області немає ніяких передумов для створення удільного князівства. І хотів би нашим місцевим політикам порадити: ви зустріньтеся із людьми та поспілкуйтеся з ними. Їх мало цікавить, хто сьогодні займає посаду голови адміністрації та голови обласної ради. Натомість цікавить, що люди на цих посадах роблять і які результати.

– На завершення: що б ви хотіли побажати журналістам, які пишуть про роботу облдержадміністрації?

– Коли спілкуюся зі своїми підлеглими чи мешканцями області, намагаюся поставити себе на їхнє місце. Тому хотів би порадити журналістам більше реальності. Перш, ніж давати інформаційний посил, потрібно думати над тим, яким буде результат. А результат – це коли ти відчуваєш спільну відповідальність. Коли ти не просто викинув інформаційний меседж і про нього завтра забув, а коли ти відчуваєш, що журналісти – теж влада. Інформаційна влада, і досить потужна. І журналісти повинні нести таку ж відповідальність, як і виконавча влада.

Розмовляли Віта САХНІК, Антон БУГАЙЧУК
Фото: voladm.gov.ua