Брюнетки верхи на «Кактусі»: тест-драйв Citroen C4 Сactus

Цих незвичних автівок у Луцьку – лише дві. Модель, вважайте, «свіженька»: 2014 року.

Рідше трапляється червоний Citroen C4 Сactus. Його власниця – коротковолоса блонда. Ми просилися за кермо, але… не склалося. А от з власницею жовтенького крокодила (так в народі прозвали Citroen C4 Сactus) ми знайомі давно. Якось коханий зробив довгоногій брюнетці Наді отакий жовтенький подарунок на день її народження.



– Ідеальне авто для жінки. Дві педалі, електронний дисплей з «підказками», замість коробки передач «робот» з трьох кнопок, «вміння» машини думати за двох, і за жінку теж», - сміючись, озвучує свій вердикт Юра, чоловік Наді.

– Набільший шик – коли стоїш більше двох секунд на дорозі, наприклад на світлофорі, глохне двигун. Відпускаєш педаль гальм – сама заводиться! Ось тобі і робот, - додає він.



Я спробувала. Шок: машина глохне і заводиться сама. Дика думка-жарт: «Зараз ще й завезе мене кудись не питаючись… в ліс чи на кладовище…»



Дуже сподобалась легкість управління кермом. Після моєї Мазди робила це практично одним мізинцем.



Спробувала натискати робото-кнопочки, які тут заміняють перекидання коробки передач. Як же все легко! Та це повне «мі-мі-мі»!!! Мені ще пуделя біленького, рожевенькі панчішки та капелюшок… І я в образі блондинки… Шкода, що накладні вії вже зняла.



Мінус: машина довго переключається з однієї передачі на іншу. Машина трішки «тупить». Юра, жартуючи, радить за цей час випити кавки або губки підфарбувати.

Як би не було, та я цілком згідна з Юрою: дівчача тачка! А ще - супер-варіант для початківців.

Погоджується з нами і Надя: «Моїй малій лише 10, вона сама вже водить кактус навколо нашого будинку. Та що казати, паркується заднім ходом без допомоги».



Надя розповідає про свій «Кактусик»: «Згідна, не такий швидкий як Субару. Чоловік звик до потужності. Але для малявок багато місця на задньому сидінні, ще й наш песик там вміщається. Багажник – казка, в подорож пакуємо багато речей. Ще й мої косметички і туалет песика туди чудом вкладаються».

Перевірили багажник: залізли вдвох, помістилися та запросто.



Не знаю скільки місця потрібно діткам та песику, але мені, після виснажливого фітнес-тренування хотілося вкластися горизонтально на зручних сидіннях і трішки подрімати.

Спершу я почала моститись на сидінні водія. На відміну від моєї машини спинка сидіння повністю не відкидається. Зразу подумала про любителів «романтичних авто-утіх». Загуглила «пози для сексу в машині». Їм, бідненьким, деякі варіанти в «Кактусі» геть не вдасться втілити в життя…



А ось передній псевдо-диванчик дуже зручний для відпочинку: підлокітник між сидіннями піднімається, як у кінотеатрі; важіль ручних гальм розміщений під кріслами, тому не буде тиснути у бік.



На задніх сидіннях просторо та зручно, не гірше, ніж у джипі.





А от щодо економічності «Кактуса», то є нюанс. «Не все так, як обіцяє офіційний дилер. Але кілометр за 90 копійок при врівноваженій їзді – чим не економія? Нема сенсу купувати автомобіль такого класу на дизелі»,- каже Юра.



Це якщо до Рівного (70 км) я на «Мазді» прокатаю близько 120 грн в одну сторону, то на «Кактусі» мені вистачить 63 грн… Н-да, сумненько.

Але купити зараз новенький кактус за $16 000? Почекаю, може подарують…



Зовнішність «Кактуса» дійсно унікальна: ніякої агресії, ніяких гострих колючок. Помітна та яскрава машинка, яка викликає посмішку і вже не раз була головною моделлю вуличних фотосесій багатьох лучан.

Насамкінець пару фішечок:

- Водичка для омивання лобового скла, підведена прямо до щіток.

- Косенький дизайнерський бардачок

- Безпечні для дітей вікна задніх дверей.

- М’які бокові бампери