«Пішов владиченька»: похмуре небо і сльози за Ніфонтом. ФОТОРЕПОРТАЖ
24 березня, 2017, 16:10
Волиняни провели в останню дорогу митрополита Ніфонта. П’ятниця 24-го березня видалася похмурою і сірою. У невимовній тузі небо цього дня горнулося до куполів луцького Свято-Покровського храму.
Із 10-ї ранку до церкви невпинно йшли люди, щоби віддати останню шану митрополиту Ніфонту, який відійшов у Вічність 22 березня після тяжкої недуги. Згодом до вірян, якими було вщент заповнене подвір’я храму, вийшов настоятель Києво-Печерської лаври о. Павло (Лебідь), який власне і очолив чин похорону. Співслужили йому владики з різних єпархій, в тому числі й єпископ Волинський і Луцький, керуючий Волинської єпархії УПЦ Нафанаїл.
Тисячі людей без упину підходили до тіла, аби попрощатися з владикою. Він був духовним наставником для дуже багатьох вірян. Серед присутніх цього дня й було багато відомих на Волині людей, посадовців, бізнесменів, управлінців - із ними владика Ніфонт часто спілкувався у справах, що були спільними для церкви й держави.
“Усе своє життя віддав Богу і людям”, - зауважив у своєму прощальному слові під час похорону голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик.
Зізнався, що знав владику Ніфонта давно і перш за все - як людину великої душі: “Не так багато на світі людей, які могли своєю добротою, душевністю, щирістю притягувати до себе ближніх. Він дуже любив людей. Останнім часом ми дуже багато з ним говорили про майбутнє. Про діток. Усі ті заходи, які організовувалися церквою під його керівництвом, були спрямовані на добро. ...Спочивайте з миром, владико Ніфонте”.
Прощалася з митрополитом і рідна йому церква: труну пронесли довколо храму. А потім дорогою, встеленою живими квітами, труну пронесли до салону автомобіля.
Раптом тужливо озвалися дзвони старої дзвіниці...
“Все. Пішов владиченька...” - мовила тихо у натовпі одна з прихожанок.
Кожному, хто виходив з подвір’я, давали пісний солодкий пиріжок. Як казали, “булочку від владики”. На вірян чекали автобуси, якими усіх бажаючих везли до села Галина Воля. В останню дорогу до рідного села із Луцька рушив і митрополит Ніфонт.
Він спочиватиме в тій землі, що дала йому життя. 68 років тому...
Владика Ніфонт лишив по собі добру пам’ять. Був мудрим та авторитетним керівником. Філософом. Гарним спікером.
Провели митрополита скромно, тихо. Може, навіть надто скромно. Для людини, що була цілісінькою епохою в історії Волині.
Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора та Віталії САХНІК.
Із 10-ї ранку до церкви невпинно йшли люди, щоби віддати останню шану митрополиту Ніфонту, який відійшов у Вічність 22 березня після тяжкої недуги. Згодом до вірян, якими було вщент заповнене подвір’я храму, вийшов настоятель Києво-Печерської лаври о. Павло (Лебідь), який власне і очолив чин похорону. Співслужили йому владики з різних єпархій, в тому числі й єпископ Волинський і Луцький, керуючий Волинської єпархії УПЦ Нафанаїл.
Тисячі людей без упину підходили до тіла, аби попрощатися з владикою. Він був духовним наставником для дуже багатьох вірян. Серед присутніх цього дня й було багато відомих на Волині людей, посадовців, бізнесменів, управлінців - із ними владика Ніфонт часто спілкувався у справах, що були спільними для церкви й держави.
“Усе своє життя віддав Богу і людям”, - зауважив у своєму прощальному слові під час похорону голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик.
Зізнався, що знав владику Ніфонта давно і перш за все - як людину великої душі: “Не так багато на світі людей, які могли своєю добротою, душевністю, щирістю притягувати до себе ближніх. Він дуже любив людей. Останнім часом ми дуже багато з ним говорили про майбутнє. Про діток. Усі ті заходи, які організовувалися церквою під його керівництвом, були спрямовані на добро. ...Спочивайте з миром, владико Ніфонте”.
Прощалася з митрополитом і рідна йому церква: труну пронесли довколо храму. А потім дорогою, встеленою живими квітами, труну пронесли до салону автомобіля.
Раптом тужливо озвалися дзвони старої дзвіниці...
“Все. Пішов владиченька...” - мовила тихо у натовпі одна з прихожанок.
Кожному, хто виходив з подвір’я, давали пісний солодкий пиріжок. Як казали, “булочку від владики”. На вірян чекали автобуси, якими усіх бажаючих везли до села Галина Воля. В останню дорогу до рідного села із Луцька рушив і митрополит Ніфонт.
Він спочиватиме в тій землі, що дала йому життя. 68 років тому...
Владика Ніфонт лишив по собі добру пам’ять. Був мудрим та авторитетним керівником. Філософом. Гарним спікером.
Провели митрополита скромно, тихо. Може, навіть надто скромно. Для людини, що була цілісінькою епохою в історії Волині.
Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора та Віталії САХНІК.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Білі троянди й іконки на згадку: у Луцьку прощаються з Ніфонтом. РЕПОРТАЖ
23 березня, 2017, 21:37
0
5
Коментарі: