Вирубка лісів, дитсадки і пенсії: волиняни розповіли про найболючіші проблеми

Невиплата доплат до пенсій жителям чорнобильської зони, підключення електрокомунцікацій до нових житлових масивів, відсутність гарячого харчування у школах, нестача місць у садочках, незаконне вирубування лісів – із цими та багатьма іншими питаннями 31 березня звернулися громади Камінь-Каширського та Любешівського районів до народного депутата України Ірини Констанкевич.

ГАРЯЧЕ ХАРЧУВАННЯ ШКОЛЯРІВ ТА ПИТАННЯ ВИРУБУВАННЯ ЛІСІВ

Розпочався день депутата із зустрічі в Камінь-Каширській райдержадміністрації з її головою Валерієм Дунайчуком, головою райради Віктором Сусом, очільниками місцевих сільрад та начальниками управлінь райдержадміністрації.

Одне з найважливіших питань – гаряче харчування дітей у Любешівському, Камінь-Каширському та Маневицькому районах, що належать до чорнобильської зони. Ірина Констанкевич розповіла, що звернулася до міністра соцполітики Андрія Реви. Це дало результати і зрушило проблему з місця.

«Уже тричі зустрічалася з міністром щодо цього питання, також озвучила його під час звітування уряду. На сьогодні профільне міністерство надало відповідь, що вони вдвічі збільшать кошти на харчування дітей та відшкодують батькам гроші за період, коли школярі не харчувалися. Механізм, який вони запропонували для відшкодування, – монетизація. Проте це не влаштовує свідомих батьків. Непокоїть такий підхід і соціальні служби, адже є частина сімей, які витратять ці кошти не на харчування дитини, а на інші потреби. Тому міністерство має до кінця вивчити питання, і на пленарному тижні ми далі продовжимо його розгляд», – зазначила під час зустрічі в РДА Ірина Констанкевич.

Також нардеп наголосила, що на 2017 рік процедуру організації харчування дітей неможливо змінити, але варто вже сьогодні напрацювати механізм для 2018 року.

Про те, що виплата компенсацій уже відбувається, розповів начальник управління освіти Камінь-Каширської РДА Максим Демидюк. Регулюється цей процес відповідно до старої постанови, а тому є різниця між нарахованими коштами на одну дитину і розміром компенсації батькам.

«Міністерство фінансів виділяє певну суму, а департамент соцполітики, по суті, виконує просто механічну функцію – розподіляє ці гроші. Тому виходить, що нам перераховують кошти у розмірі 8 гривень на день на одну дитину для компенсації, а решта фінансів залишаються у держбюджеті», – доповів начальник управління.

У результаті обговорень Ірина Констанкевич запропонувала Максиму Демидюку підготувати пропозиції для Міністерства соціальної політики щодо подальшого механізму харчування дітей чорнобильської зони.

Під час зустрічі підняли й питання лісу. Представники сільських рад району стверджують, що чимало деревини вирубують і в законний, і в браконьєрський способи. Найбільше людей турбує, що зі зникненням лісового покрову зникне джерело їхнього виживання, адже більшість поліських районів живуть саме із грибництва та ягідництва.

Натомість директор ДП «Камінь-Ка¬ширське лісове господарство» В’ячеслав Кузьмич каже, що дозвіл на вирубування лісу в разі розчищення території під індивідуальну забудову видають лише відповідно до довідки з сільської ради. На одного забудовника виділяють не більш як 10 кубів деревини.

Народний депутат розповіла, що цікавилася питанням лісових вирубок, оскільки ця проблема характерна не лише для 23-го округу, а й для усієї Волині.

«Усі площі під головні вирубки було сплановано заздалегідь. Київ розробляє план для місцевих лісництв на десять років наперед щодо цих вирубок, а тому, щоб вносити зміни, потрібно робити це на центральному рівні. Зараз питання лісу у Верховній Раді розглядають радше як популістське, проте треба робити реальні дії, аби не залишитися з пусткою замість зелених насаджень» , – зауважила Ірина Констанкевич.

Щодо незаконного вирубування, то нардеп додала, що це мають контролювати на місцях не лише відповідні органи, але й громада.

ТРИ ПРИМІЩЕННЯ ДИТСАДКА НЕ ВМІЩУЮТЬ УСІХ ДОШКІЛЬНЯТ

Після зустрічі у Камені-Каширському Ірина Констанкевич завітала до громади найбільшого в області села Раків Ліс. Тут проживає майже 4000 людей, багато молодих сімей, а отже, й дітей дошкільного віку. У цьому селі постала проблема дитячого садка, з 400 дошкільнят його відвідує лише 153 дитини.

Голова сільради Володимир Ніщик розповів, що групи ДНЗ розкидані по трьох різних приміщеннях. Сьогодні садочок передано на баланс районного бюджету, бо у сільському немає коштів його утримувати.

«Багато проблем з ДНЗ постає тому, що дошкілля відійшло на другий план у державній політиці. Зведення нового садочка може затягнутися на багато років, оскільки це десятки мільйонів гривень. Найкращим варіантом буде реконструкція приміщення, яке є. Кошти на це можна залучити з державного фонду соціально-економічно розвитку та місцевих бюджетів», - зауважила Констанкевич.

Нардеп наголосила, що питання добудови дитсадочка має розпочинатися з районної ініціативи, після цього можна буде ініціювати залучення коштів з обласного та державного бюджетів.

Спільних зусиль потребує розв’язання ще однієї проблеми села – підключення електроенергії до нових масивів. Звівши нові будинки, люди не можуть у них жити, бо провести електрокомунікації та підключити світло надзвичайно дорого. За вимогами «Правил приєднання електроустановок до електричних мереж», громадяни мають із власної кишені оплатити вартість обладнання, підключення, а потім безплатно передати нові мережі на баланс «Волиньобленерго».

Нардеп зазначила, що з цією проблемою вона знайома ще з травня 2016 року. «Річ у тому, що енергетика перебуває в приватних руках Ахметова, Фірташа, Бойка. Вони самі встановлюють правила. Ніхто не зважає на людей, – каже Ірина Констанкевич. – Закони у Верховній Раді ухвалюють відомо як. І для того, щоб їх було ухвалено, передусім потрібна політична воля Президента. На жаль, тут є сильне лобі, і волинського голосу в цих питаннях просто недостатньо. Поки єдиний вихід з цієї ситуації – це утворити кооператив і за співфінансування місцевих бюджетів, самих людей, також я долучуся, підключити електроенергію».

Після загальної зустрічі люди мали можливість також звернутися з особистими проханнями до нардепа.

ЧОРНОБИЛЬСЬКІ ДОПЛАТИ ДО ПЕНСІЙ: МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?

Майже 30 кілометрів бездоріжжям – і нова зустріч вже у Любешівському районі в селі Залаззя.

Зал будинку культури заповнений на 80% пенсіонерами. Найгостріше питання – кошти, які нарахували як доплату до пенсій жителям саме чорнобильської зони, але не виплачують.

Жителька Залаззя Ганна Боровик розповідає, що близько семи років тому декому виплатили ці кошти. Дехто звернувся в суд, який зобов’язав виплатити гроші й іншим пенсіонерам, але цих доплат так ніхто й не отримав.

«Зараз потрібно передусім з’ясувати, чому кошти не виплачують, та систему їх нарахування, – каже нардеп. – Я думаю, що ці доплати було заплановано, коли в бюджеті були кошти. Проте держава не може відмовлятися від своїх зобов’язань і не виплатити цим людям обіцяне», - зазначила Констанкевич.

Депутат запропонувала написати звернення на її ім’я, на основі якого вона подасть своє звернення і з’ясує, чому склалася така ситуація.

Місцеві жителі також підняли проблему електроенергії. У Залаззі кооператив уже створили. Електрику підключили, але ціна її надзвичайно висока – 2 гривні за кіловат. Такий тариф платять юридичні особи, а в Залаззі – сім’ї, які звели будинки у новому житловому масиві.

Голова цього кооперативу пані Оксана розповідає, що 10 років тому любешівський земельний відділ погодив проект, але тепер не хоче його підписувати. Відповідно, «Волинь¬обленерго» не хоче брати на баланс лінії електропередач, оскільки вони розміщені на території людських паїв.

Ірина Констанкевич упевнена, що тут є порушення.

«Схожа ситуація з відмовою «Волинь¬обленерго» приймати електромережі була у Маневицькому районі. Щоправда, там причиною відмови був нібито поганий стан цих мереж. Тут же відмова скоріше є провиною не обленерго, а земельного відділу, який відмовляється затверджувати проект розташування комунікацій. Обов’язково подам відповідні звернення, і ми з’ясуємо обставини цього питання», – наголосила нардеп.

Зверталися селяни й щодо заміни підлоги у шкільному спортзалі, грейдерування дороги, ремонту пожежного депо, освітлення вулиць та облаштування кабінету профілактичних щеплень.

Варто зазначити, що минулого року із фонду соціально-економічного розвитку з ініціативи Ірини Констанкевич для ФАПу у Залаззі було придбано фотоколориметр (медичний апарат, який вимірює гемоглобін), а за сприяння Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» у місцевій ЗОШ обладнано ігровий майданчик та придбано музичний центр.

КОЛГОСП, ЩО ЗАБОРГУВАВ ЛЮДЯМ ЧИМАЛІ ГРОШІ

У Бихові люди зібрались у будинку культури, зведеному ще в 50-х роках минулого століття. Потреба в капітальному ремонті – очевидна. Тому сільський голова Сергій Андрусик почав саме з цього питання.

Також у Бихові підняли тему доплат до пенсій, ремонту частини дороги від села до траси.

Особливо гостро для цього села постала проблема виплати майнових паїв після розвалу місцевого колгоспу, який був одним із найбільших у районі.

Житель Бихова Михайло Березюк пропрацював у колгоспі 40 років. З травня 2015 року він звертається до нового власника, аби забрати свої кошти, але чоловікові пропонують лише 50% від передбаченого. Його підтримали й односельчани.

Ірина Констанкевич зазначила, що з цього питання потрібно радитися з юристами, тож місцеві жителі склали звернення на ім’я парламентаря.

Анастасія КОРЕЦЬКА