«В боргах, як в шовках»: подробиці резонансного закриття книгарні у центрі Луцька
14 липня, 2017, 16:45
Лише лінивий не знає, де у центрі Луцька «побралися» два книжкові магазини: «Освіта» і «Планета». Розташовані вони поряд, та наповнюваність їхня – кардинально різниться.
«Освіта» дає методичну і художню літературу (зазвичай за навчальними планами), а «Планета» – наукову.
Серед лучан поповзли чутки, що «Планети» більше не буде. Нібито у приміщенні відкриють кафе. Так це чи ні, з’ясовувала перша луцька вечірка «Волинь24».
- Ще наприкінці травня Волинською обласною радою вирішено реорганізувати комунальне підприємство книжковий магазин «Планета», приєднавши його до «Освіти». Надалі які будуть вказівки з боку власника – обласної ради – ніхто не знає, – таки підтверджує майбутні зміни завідувачка книгарні Катерина Кузь. – Реорганізація, на мою думку, переростає в ліквідацію. Важко навіть уявити, як можна вмістити всю нашу літературу в магазині «Освіта». Було б добре об’єднати приміщення, відремонтувати і зробити тут «Книжковий світ». Та чи буде так, не знаю.
Тут давно протікають вітрини, дах. І в «Освіті», і в «Планеті». За три останні роки вчепилися злидні. Зараз повертаємо видавництвам залишки нашої літератури. Гнітять борги. Маємо понад 55 видавництв, яким ми боргуємо. Як керівник, вбачаю найбільшу проблему в отриманні грошей від власника на погашення кредиторської заборгованості видавництвам. «Освіта» стає нашим правонаступником, та борги їм наші не потрібні.
Наукова література – дуже важкий розділ у книготоргівлі. Тут має бути спеціалізація. У нас такий асортимент, що направду відповідає назві книгарні. «Освіта» працює для школярів, учителів, поширюючи методичну та художню літературу, здебільшого передбачену навчальними планами.
А в нас – інша література: для абітурієнтів, студентів, викладачів, науковців, спеціалістів різних галузей. Тут і економіка, і філософія, і юриспруденція, і психологія, й іноземні мови, і українознавство, і педагогічна література.
Ми працювали обережно і скрупульозно над тим, аби асортимент відповідав нашим навчальним закладам. Важливо представити монографії молодих науковців. Їх конче треба поширювати, популяризувати! – переконана любителька книг.
– Я не тримаюсь за своє місце, – каже фахівець із 40-річним досвідом книготоргівлі. – Найбільше шкодую працівників, яких довелося виховати і навчити. Наш продавець Інна, маючи вищу філологічну освіту, пропрацювала тут із 1988 року. Тепер вона не знає, куди піде працювати. Бо що буде із приміщенням, невідомо.
Тим часом Інна серветкою бережливо протирає від пилу блискучу палітурку із символічною назвою «Україна».
– Що ж спричинило ваші злидні? – допитуюся.
– За останні три роки похитнувся наш фінансовий стан. У 1992 році відбулася комерціалізація, всі книжкові магазини, яких було у Луцьку понад 20, роз’єднали. Кожен почав працювати окремо.
«Планету» із суспільно-політичною літературою виставили найпершу. Враз вона стала неактуальна. За свій кошт зробили статут. Дали нам документи, і все. Статутний фонд дорівнював нулю. 3 того часу і до сьогодні ми ведемо фінансово-господарську діяльність самостійно. І вели її успішно.
Останні три роки, коли у державі катаклізми, університет на довгих зимових канікулах, недостатньо фінансується бібліотека. Різкий ріст комунальних платежів. От і маємо! – пояснює завідувачка книгарні. – Раніше кредит у банку брали, та на сьогодні це стало неможливим. Здаємо звіт в обласну раду, а там бачать, що ми збиткові.
Неодноразово пояснювала, що річ не в тім, що не маємо нових форм популяризації наукової книги. А нема у нас обігових коштів. Так створився дефіцит асортименту.
Порівняйте: раніше працювали із 180 книготоргуючими організаціями та видавництвами по всій Україні, а на момент ухвалення рішення про ліквідацію їх стало 88. Тепер – лише 55 видавництв. Книговидавці тепер вимагають стопроцентної передоплати. А коштів нема. Я писала листа на ім’я голови обласної ради до Ігоря Петровича Палиці. Відповіді так і не дочекалися. Колесо завертілося… 80 відсотків книг ми вже повернули. Залишилося віддати літературу 4-5 видавництвам. Але залишається величезна проблема оплати боргів, – бідкається Катерина Кузь.
– І проблема співпраці «Освіти» з тими видавництвами. Ми не отримуємо зарплату з лютого, тягнуться борги комунальні, не сплачуватимуться тепер і податки. Я хотіла показати рахунки з видавництв, що ми їм заборгували, проте… Пан Рубльов (голова фракції «УКРОП» в обласній раді, голова тимчасової комісії облради з питань перевірки підприємств, установ та організацій спільної власності територіальних громад області – ред.) просто не захотів і слухати на комісії. Людоньки, а для чого нам відкривати нову книгарню в місті, якщо є напрацьована? – кидає риторичне запитання фахівець.
А як буде розвиватися наша культура, нація? Що знатимуть наші діти та онуки? Боляче. Це закриємо. А тоді – ми патріоти, бо відкрили! Так не буває!
Христя БОСА,
фото автора
«Освіта» дає методичну і художню літературу (зазвичай за навчальними планами), а «Планета» – наукову.
Серед лучан поповзли чутки, що «Планети» більше не буде. Нібито у приміщенні відкриють кафе. Так це чи ні, з’ясовувала перша луцька вечірка «Волинь24».
- Ще наприкінці травня Волинською обласною радою вирішено реорганізувати комунальне підприємство книжковий магазин «Планета», приєднавши його до «Освіти». Надалі які будуть вказівки з боку власника – обласної ради – ніхто не знає, – таки підтверджує майбутні зміни завідувачка книгарні Катерина Кузь. – Реорганізація, на мою думку, переростає в ліквідацію. Важко навіть уявити, як можна вмістити всю нашу літературу в магазині «Освіта». Було б добре об’єднати приміщення, відремонтувати і зробити тут «Книжковий світ». Та чи буде так, не знаю.
Тут давно протікають вітрини, дах. І в «Освіті», і в «Планеті». За три останні роки вчепилися злидні. Зараз повертаємо видавництвам залишки нашої літератури. Гнітять борги. Маємо понад 55 видавництв, яким ми боргуємо. Як керівник, вбачаю найбільшу проблему в отриманні грошей від власника на погашення кредиторської заборгованості видавництвам. «Освіта» стає нашим правонаступником, та борги їм наші не потрібні.
Наукова література – дуже важкий розділ у книготоргівлі. Тут має бути спеціалізація. У нас такий асортимент, що направду відповідає назві книгарні. «Освіта» працює для школярів, учителів, поширюючи методичну та художню літературу, здебільшого передбачену навчальними планами.
А в нас – інша література: для абітурієнтів, студентів, викладачів, науковців, спеціалістів різних галузей. Тут і економіка, і філософія, і юриспруденція, і психологія, й іноземні мови, і українознавство, і педагогічна література.
Ми працювали обережно і скрупульозно над тим, аби асортимент відповідав нашим навчальним закладам. Важливо представити монографії молодих науковців. Їх конче треба поширювати, популяризувати! – переконана любителька книг.
– Я не тримаюсь за своє місце, – каже фахівець із 40-річним досвідом книготоргівлі. – Найбільше шкодую працівників, яких довелося виховати і навчити. Наш продавець Інна, маючи вищу філологічну освіту, пропрацювала тут із 1988 року. Тепер вона не знає, куди піде працювати. Бо що буде із приміщенням, невідомо.
Тим часом Інна серветкою бережливо протирає від пилу блискучу палітурку із символічною назвою «Україна».
– Що ж спричинило ваші злидні? – допитуюся.
– За останні три роки похитнувся наш фінансовий стан. У 1992 році відбулася комерціалізація, всі книжкові магазини, яких було у Луцьку понад 20, роз’єднали. Кожен почав працювати окремо.
«Планету» із суспільно-політичною літературою виставили найпершу. Враз вона стала неактуальна. За свій кошт зробили статут. Дали нам документи, і все. Статутний фонд дорівнював нулю. 3 того часу і до сьогодні ми ведемо фінансово-господарську діяльність самостійно. І вели її успішно.
Останні три роки, коли у державі катаклізми, університет на довгих зимових канікулах, недостатньо фінансується бібліотека. Різкий ріст комунальних платежів. От і маємо! – пояснює завідувачка книгарні. – Раніше кредит у банку брали, та на сьогодні це стало неможливим. Здаємо звіт в обласну раду, а там бачать, що ми збиткові.
Неодноразово пояснювала, що річ не в тім, що не маємо нових форм популяризації наукової книги. А нема у нас обігових коштів. Так створився дефіцит асортименту.
Порівняйте: раніше працювали із 180 книготоргуючими організаціями та видавництвами по всій Україні, а на момент ухвалення рішення про ліквідацію їх стало 88. Тепер – лише 55 видавництв. Книговидавці тепер вимагають стопроцентної передоплати. А коштів нема. Я писала листа на ім’я голови обласної ради до Ігоря Петровича Палиці. Відповіді так і не дочекалися. Колесо завертілося… 80 відсотків книг ми вже повернули. Залишилося віддати літературу 4-5 видавництвам. Але залишається величезна проблема оплати боргів, – бідкається Катерина Кузь.
– І проблема співпраці «Освіти» з тими видавництвами. Ми не отримуємо зарплату з лютого, тягнуться борги комунальні, не сплачуватимуться тепер і податки. Я хотіла показати рахунки з видавництв, що ми їм заборгували, проте… Пан Рубльов (голова фракції «УКРОП» в обласній раді, голова тимчасової комісії облради з питань перевірки підприємств, установ та організацій спільної власності територіальних громад області – ред.) просто не захотів і слухати на комісії. Людоньки, а для чого нам відкривати нову книгарню в місті, якщо є напрацьована? – кидає риторичне запитання фахівець.
А як буде розвиватися наша культура, нація? Що знатимуть наші діти та онуки? Боляче. Це закриємо. А тоді – ми патріоти, бо відкрили! Так не буває!
Христя БОСА,
фото автора
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Коментарі:
Не смішіть. Тому й збиткові, бо продавали всякий непотріб. А Хокінга (чи він по мірках Планети не науковець?) ми купували в e-книгарні. А доторкнутися до волинської науки тепер зможуть тільки студенти, яким це й далі будуть впарювати за прогули й заліки :)