На Волині замироточила ікона: вона зцілила жінку від раку
02 квітня, 17:30

Оксана Крась із волинського села Литовеж Володимирського району важко захворіла і своє здоров'я і життя з вірою дала в руки Господу. І диво сталося! У хаті замироточила ікона «Всецариця» – і це стало знаком до одужання. Цей знаменитий чудотворний образ славиться численними випадками зцілень від раку.
Про це пише Конкурент.
«Я зцілилася від онко»
«Це моя іконка…», – з трепетом і благоговінням пані Оксана розгортає з білосніжної серветки невеличкий образ «Всецариці».
Видно, як по іконі стікали і засихали струмочки мира. Образ ще липкий, адже кілька місяців тому, у вересні він вкотре мироточив і видавав такі сильні благодатні пахощі, що вдома стояв церковний запах., А з'явилася ця іконка у пані Оксани у вересні 2021 року, коли вона захворіла на онко.
«Я нащупала у грудях гульку. Перед тим важко перехворіла ковідом, і зразу це вилізло. Після обстеження в лікарні поставили онко, другу стадію, стали лікувати. На той час дітям було 17, 12 і 8 років», – спокійно згадує Оксана. – Що відчувала? Шок. Хворий лікується, надіється і покладається на Бога».
Усією сім'єю стали їздити по монастирях, церквах. Оксана тремтячим голосом розповідає, як в одному з храмів Івано-Франківська ії троє діток вклякли на коліна і молилися за здоров'я своєї мами перед чудотворною іконою Матері Божої Ласкавої Станіславівської, яка славиться зціленнями від раку.
А 21 вересня того ж 2021-го року в місто Володимир привезли з Афону список знаменитої «Всецариці», яка захищає хворих на рак. Оксана і багато знайомих купили собі маленькі образки, освячені афонськими монахами. Жінка молилася вдома біля своєї іконки і, поки «Всецариця» була у Володимирі, щодня цілий тиждень їздила та прикладала до неї свій образок.
«27 вересня привезена з Афону велика ікона замироточила, а на другий день сталося диво в мене вдома, – згадує той трепетний момент Оксана, – я стала до молитви, і побачила, що моя іконочка покрилася крапельками. Розгубилася: шо це таке, що робити? Подзвонила до мами, до священника. Відчувався такий сильний запах, як у церкві! Коли діти прийшли зі школи, то запитали: «А в нас священник був?». У цей перший день іконка рясно мироточила, до вечора стала засихати, а на другий донь діти мої стали до молитви випрошували у Бога здоров'я для й іконочка знову замироточила! Люди стали йти до нас додому, прикладали до іконки свої образки».
Оксана не знала, що й думати, проте вірила: це добрий знак. Але у жовтні таки прооперували. У ті дні багато віруючих просили за и здоров'я у церквах, та й сама бачила хороші сни. Згодом стала почуватися набагато краще, і результати аналізів засвідчили про одужання: ракових клітин не виявлено.
«У мене була велика віра – і я зцілилася від онко», – впевнена Оксана.
Миром мастила рани від страшного «вовчака»
Пані Оксана, звісно ж, переживає, коли щороку проходить повторні обстеження, але вірить, що завдяки милосердному Богу і мироточивому образку «Всецариці» повернулася до життя.
«Це не перше моє зцілення», – Оксана вражає нас ще однією своєю дивовижною історією і розповідає, що хворіла «вовчаком» з п'ятнадцяти рокiв.
Ця важка недуга, якою страждають переважно молоді жінки, вражає ряд органів та систем, також проявляється ранами на обличчі, що нагадують вовчі укуси. Коли у 22 роки в Оксани хвороба знову загострилася, то жінка пройшла обстеження і мала лягати в лікарню. Але лікар пішов у відпустку на два тижні.
«У той час у Ківерцях замироточила ікона. Два тижні я мазала тим миром уражені місця, молилася і знала: тільки Бог мене може врятувати, – розповідає Оксана. – А коли знову приїхала у лікарню, то хвороби не виявили!».
Молитви біля образка допомагають солдатам
На знак вдячності за своє зцілення Оксана подарувала храму Святої Параскеви у Литовежі велику ікону «Всецариці». Біля неї та біля домашнього образка «Всецариці» у церкві читали акафіст, але згодом священник виїхав, а Оксана з родиною стали ходити на служби Божі у старовинну церкву Введення в храм Пресвятої Богородиці (1610 рік), що на окраїні Литовежа. І тому деякий час в храмі не молилися біля Оксаниної іконки. Але у серпні 2024 року отець Олег відновив читання акафіста біля домашнього образка «Всецариці».
«І знову сталося диво! – розповідає Оксана, – 7 вересня перед святом Богородиці моя іконка замироточила на службі. Коли я вийшла з церкви, то побачила жирну плямочку. А поки додому приїхала, то більша плямка проявилася. З того часу іконка не мироточила, але після акафісту запах мира дає».
«Кожної суботи о 16 годині у церкві читається акафіст за хворими, нашими воїнами. Пані Оксана приносить свою іконку «Всецариці», – розповідає отець Олег, – Ми згадуємо усіх захисників з нашої громади, молимося за мир в Україні. Віримо, що сила Богородиці проявиться до нас».
Пані Оксана теж молиться за наших солдатів і за свого рідного брата, який уже два роки на фронті, Коли він телефонує і каже: «Ставайте до молитви», рідні просять захисту біля іконки «Всецариці». Знають, що у ці дні він особливо потребує Божої ласки та опіки, адже у родині впевнені: молитва – це потужна сила, а віра і молитва піднімають з колін.
Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.
Про це пише Конкурент.
«Я зцілилася від онко»
«Це моя іконка…», – з трепетом і благоговінням пані Оксана розгортає з білосніжної серветки невеличкий образ «Всецариці».
Видно, як по іконі стікали і засихали струмочки мира. Образ ще липкий, адже кілька місяців тому, у вересні він вкотре мироточив і видавав такі сильні благодатні пахощі, що вдома стояв церковний запах., А з'явилася ця іконка у пані Оксани у вересні 2021 року, коли вона захворіла на онко.
«Я нащупала у грудях гульку. Перед тим важко перехворіла ковідом, і зразу це вилізло. Після обстеження в лікарні поставили онко, другу стадію, стали лікувати. На той час дітям було 17, 12 і 8 років», – спокійно згадує Оксана. – Що відчувала? Шок. Хворий лікується, надіється і покладається на Бога».
Усією сім'єю стали їздити по монастирях, церквах. Оксана тремтячим голосом розповідає, як в одному з храмів Івано-Франківська ії троє діток вклякли на коліна і молилися за здоров'я своєї мами перед чудотворною іконою Матері Божої Ласкавої Станіславівської, яка славиться зціленнями від раку.
А 21 вересня того ж 2021-го року в місто Володимир привезли з Афону список знаменитої «Всецариці», яка захищає хворих на рак. Оксана і багато знайомих купили собі маленькі образки, освячені афонськими монахами. Жінка молилася вдома біля своєї іконки і, поки «Всецариця» була у Володимирі, щодня цілий тиждень їздила та прикладала до неї свій образок.
«27 вересня привезена з Афону велика ікона замироточила, а на другий день сталося диво в мене вдома, – згадує той трепетний момент Оксана, – я стала до молитви, і побачила, що моя іконочка покрилася крапельками. Розгубилася: шо це таке, що робити? Подзвонила до мами, до священника. Відчувався такий сильний запах, як у церкві! Коли діти прийшли зі школи, то запитали: «А в нас священник був?». У цей перший день іконка рясно мироточила, до вечора стала засихати, а на другий донь діти мої стали до молитви випрошували у Бога здоров'я для й іконочка знову замироточила! Люди стали йти до нас додому, прикладали до іконки свої образки».
Оксана не знала, що й думати, проте вірила: це добрий знак. Але у жовтні таки прооперували. У ті дні багато віруючих просили за и здоров'я у церквах, та й сама бачила хороші сни. Згодом стала почуватися набагато краще, і результати аналізів засвідчили про одужання: ракових клітин не виявлено.
«У мене була велика віра – і я зцілилася від онко», – впевнена Оксана.
Миром мастила рани від страшного «вовчака»
Пані Оксана, звісно ж, переживає, коли щороку проходить повторні обстеження, але вірить, що завдяки милосердному Богу і мироточивому образку «Всецариці» повернулася до життя.
«Це не перше моє зцілення», – Оксана вражає нас ще однією своєю дивовижною історією і розповідає, що хворіла «вовчаком» з п'ятнадцяти рокiв.
Ця важка недуга, якою страждають переважно молоді жінки, вражає ряд органів та систем, також проявляється ранами на обличчі, що нагадують вовчі укуси. Коли у 22 роки в Оксани хвороба знову загострилася, то жінка пройшла обстеження і мала лягати в лікарню. Але лікар пішов у відпустку на два тижні.
«У той час у Ківерцях замироточила ікона. Два тижні я мазала тим миром уражені місця, молилася і знала: тільки Бог мене може врятувати, – розповідає Оксана. – А коли знову приїхала у лікарню, то хвороби не виявили!».
Молитви біля образка допомагають солдатам
На знак вдячності за своє зцілення Оксана подарувала храму Святої Параскеви у Литовежі велику ікону «Всецариці». Біля неї та біля домашнього образка «Всецариці» у церкві читали акафіст, але згодом священник виїхав, а Оксана з родиною стали ходити на служби Божі у старовинну церкву Введення в храм Пресвятої Богородиці (1610 рік), що на окраїні Литовежа. І тому деякий час в храмі не молилися біля Оксаниної іконки. Але у серпні 2024 року отець Олег відновив читання акафіста біля домашнього образка «Всецариці».
«І знову сталося диво! – розповідає Оксана, – 7 вересня перед святом Богородиці моя іконка замироточила на службі. Коли я вийшла з церкви, то побачила жирну плямочку. А поки додому приїхала, то більша плямка проявилася. З того часу іконка не мироточила, але після акафісту запах мира дає».
«Кожної суботи о 16 годині у церкві читається акафіст за хворими, нашими воїнами. Пані Оксана приносить свою іконку «Всецариці», – розповідає отець Олег, – Ми згадуємо усіх захисників з нашої громади, молимося за мир в Україні. Віримо, що сила Богородиці проявиться до нас».
Пані Оксана теж молиться за наших солдатів і за свого рідного брата, який уже два роки на фронті, Коли він телефонує і каже: «Ставайте до молитви», рідні просять захисту біля іконки «Всецариці». Знають, що у ці дні він особливо потребує Божої ласки та опіки, адже у родині впевнені: молитва – це потужна сила, а віра і молитва піднімають з колін.
Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Коментарі: