Не знає чи лукавить? або 13 відповідей Ігорю Палиці

Мінімум відповідей, максимум зустрічних запитань.

За таким принципом 7 вересня 2017 року відбулася перша прес-конференція голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці.

Головний спікер часто зустрічав питання журналістів власними запитаннями. Відповіді при цьому не чекав і не давав можливості висловитися. Та, на відміну від голови облради, який лишив більшість запитань без відповіді, журналісти видання "Волинь24" мають, що сказати на кожну тезу посадовця.

1. Що в вашому розумінні є робоче місце голови обласної ради?



Закон «Про місцеве самоврядування» каже, що голова ради очолює апарат ради (ч. 4 ст. 58 Закону).

Згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, які можна знайти на офіційному сайті облради, для всіх працівників виконавчого апарату – враховуючи і голову – встановлюється п'ятиденний робочий тиждень. Адміністрація, своєю чергою, зобов'язана організувати облік явки на роботу і залишення роботи.

Трудове законодавство зобов’язує перед початком роботи кожного працівника «визначити його робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами» (ст. 29 Кодексу законів про працю). Крім того, у Волиньраді повинна бути картка обліку усіх наявних робочих місць.

Тож якщо голова облради за два роки роботи досі не знає, де є його робоче місце, йому необхідно звернутися до керівника апарату ради.


2. Які повноваження і зобов’язання в голови облради?

Голова Волинської облради має ряд обов’язків і повноважень (згідно із ч. 6 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» – 18 пунктів), серед яких у тому числі:

– забезпечувати підготовку сесій і питань порядку денного, проводити засідання сесії;
– координувти роботу депутатських комісій, давати їм доручення, допомагати депутатам здійснювати повноваження;
– керувати роботою виконавчого апарату ради, призначати і звільняти керівників структурних підрозділів;
– розпоряджатися коштами для утримання ради;
– раз на місяць проводити особистий прийом громадян тощо.

Крім того, голова облради повинен видавати розпорядження (ч. 7 статті 55 Закону «Про місцеве самоврядування»).


3. Для чого мені всі ці люди?

(Відповідаючи на запитання, чи Ігор Палиця замовляв стеження за громадськими активістами та політиками, зокрема, нардепом Ігорем Лапіним та екс-секретарем Луцькради Юлією Вусенко, а також побиття громадських діячів Сергія Чурікова та Сергія Рижкова)?



«Всі ці люди» – лучани, які перебувають в опозиції до УКРОПу, партії, як Палиця очолює на Волині і співзасновником якої є на всеукраїнському рівні.

Якщо вірити матеріалам, оприлюдненим СБУ, під приціл камер «Варти порядку» потрапляли лише люди, які активно висловлювали «антиукропівську» позицію.

До того ж, попри політичну складову, усі «ці люди» – як мінімум громадяни України, чиє право на недоторканість приватного життя було порушено і які є мешканцями області, де Ігор Палиця є керівником головного представницького органу.


4. Якщо з реєстратора, який розміщений на авто, зробити знімок, як Вусенко зустрічається з Лапіним, і потім передати журналістам – де тут порушення законодавства?



Ігор Палиця коментує лише один епізод, що стосується стеження «Вартою порядку» за публічними людьми. Згідно із матеріалами, оприлюдненими СБУ, таких «випадкових» фото з реєстраторів «Варта порядку» зробила набагато більше: із нардепом Ігорем Гузем, екс-посадовцями Луцькради Богданом Гончаруком, Юрієм Моклицею, Тарасом Яковлевим, керівництвом «Національного корпусу», невідомими особами вірменського походження.

Тому не потрібно займатися підміною понять та чітко розрізняти запис відеореєстратора та навмисне стеження за людьми.

До слова, згадуючи знімок розмови Юлії Вусенко та Ігоря Лапіна, Ігор Палиця показав хорошу поінформованість як для людини, яка кількома хвилинами раніше запевняла: «для чого мені всі ці люди?». Адже знімок Вусенко і Лапіна могли зробити телефоном, але Палиця чітко знав, що – саме відеореєстратором.


5. У нас є в Кримінальному кодексі стаття «стеження»?



Стаття «стеження» у Кримінальному кодексі України називається «незаконним використанням спеціальних технічних засобів для отримання інформації» (ст. 359 ККУ). Такий злочин карається обмеженням чи позбавленням волі на термін до чотирьох років, у разі повтору – до семи років.

Крім того, кримінальне законодавство визначає покарання і за порушення недоторканості приватного життя (ст. 182). Мова йде про «незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди або поширення цієї інформації у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації».


6. Може, ті хто знімали, теж хочуть бути журналістами?

(Коментуючи ситуацію із членами «Варти порядку», які стежили за людьми, Ігор Палиця зауважив, що журналісти мають право на збір інформації, і припустив, що «вартівці» «тренувалися», щоб в майбутньому стати журналістами).



Ігор Палиця мав на увазі ст. 26 Закону «Про друковані засоби масової інформації», яка дозволяє журналістам «відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів».

У ст. 25 цього Закону чітко визначено, хто є журналістом. Така професійна приналежність підтверджується редакційним посвідченням або документом, виданим професійним об’єднанням журналістів.

Жодної згадки про аналогічне право на зйомку для осіб, які «хочуть бути журналістами», в українському законодавстві немає.


7. Що таке суд? Якщо суд говорить одне, апеляційний і Вищий – інше, хто з них правильний, чесний суд?



Суд – орган, що здійснює правосуддя у встановленому законом процесуальному порядку. У судовій системі України є кілька рівнів судів: місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані, Верховний Суд.

Кожен громадянин має право на перегляд рішення, яке не вступило в законну дію, судом вищої інстанції. Апеляційний та Вищий спеціалізований суд можуть підтвердити або скасувати рішення попередньої інстанції.

Законним, або за словами Ігоря Палиці «правильним і чесним», є рішення суду, яке набрало законної дії.


8. Коли в міськраді з’явилася нова більшість, переобрали секретаря більшістю голосів. Де порушений закон?

(Коментуючи ситуацію із достроковим припиненням повноважень секретаря Луцькради Юлії Вусенко та обранням нового секретаря – Ігоря Поліщука).



Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду (від 4 липня 2017 р. у справі № 876/7249/17) були визнані нечинними та скасовані рішення Луцької міської ради про звільнення Юлії Вусенко та обрання Ігоря Поліщука. Суд сказав, що необхідно поновити Вусенко на посаді секретаря.

В описовій частині суд чітко вказав, яку норму законодавства було порушено під час зміни секретаря ради. Зокрема, «Закон про місцеве самоврядування», який визначає, що рішення про звільнення секретаря не міг підписати депутат Григорій Пустовіт, а лише – чинний на той час секретар.


9. Назвіть хоч одну ініціативу від бізнесу, яку реалізували для Луцька спільно з владою міста?

(Розповідаючи, що реконструкція Центрального парку – перший випадок у Луцьку, коли бізнес надав кошти для розвитку міста; подібних прецедентів не було і в цьому заслуга УКРОПа).



Співпраця бізнесу та влади в Луцьку існувала завжди. Екс-мер Антон Кривицький в інтерв’ю «Волинь24» розповідав, що в 90-х підприємці навіть «скидалися» на зарплати вчителям та медикам. «Раз в два-три місяці я проводив з підприємцями наради. Збирав або в «Просвіті», або в Палаці піонерів, і озвучував доповідь на півтори години про те, що робить місто, які проблеми існують, які перспективи. Бізнесмени розуміли свою участь і приймали її як належне», – розповідав Кривицький.

Прикладом соціально відповідального бізнесу у Луцьку можна назвати «Сіті-парк», інвестори якого власним коштом облагородили прилеглу територію та розчистили річку Сапалаївка; підприємство «СКФ-Україна», яке профінансувало встановлення енергоощадних ліхтарів в мікрорайоні ДПЗ на суму близько 100 тис грн.; встановлення ліхтарів на вул. Лесі Українки до 20-річчя Незалежності України за 235 тис грн. від керівників групи компаній «Континіум», а також – спорудження скверу «Зоряний» на цій вулиці; спорудження дитячого містечка в парку мікрорайону КРЗ «Луцьким домобудівельним комбінатом» та багато інших ініціатив.

Крім того, варто зауважити, що до реконструкції Центрального парку долучилися лише ті підприємці, які мають в Луцьку бізнесові інтереси: будують житло, ремонтують вулиці тощо. Тому такий «крок назустріч» не до кінця чесно називати меценатством: на майбутнє ці бізнесмени, очевидно, очікують лояльного ставлення влади.


10. Хто побоюється, що спортклуб «Динамо» повернуть єврейській общині і там відновлять синагогу?



Журналістка видання «Район.Луцьк» Людмила Розпопа поцікавилася долею будівлі колишньої синагоги, де зараз – спортклуб «Динамо». Зокрема, на початку запитання зауважила про «побоювання лучан» з цього приводу.

«Через те, що Ігор Петрович агресивно реагував на більшість питань, перебивав і не давав договорити до кінця, запитання вийшло незрозумілим. Звинуватив журналістку в антисемітських поглядах. Хоча якби дослухав до кінця, дозволив договорити, вона б пояснила, в чому справа. Мова йшла про побоювання лучан щодо стану архітектурної пам’ятки. Спортклуб утримував будівлю, а зі зміною орендаря – не зрозуміло, чи не погіршиться ситуація. От чого стосувалися побоювання наших читачів, які зверталися в редакцію з цього приводу», – розповіла керівник мережі гіперлокальних видань «Район.in.ua» Наталія Пахайчук.


11. Ви думаєте, що це – мої гроші?

(Про майбутні прибутки від видобутку бурштину).



У лютому комунальне підприємство «Волиньприродресурс» отримало ліцензії на видобуток корисних копалин. Згідно із озвученими планами, підприємство не буде самостійно видобувати, а лише – давати дозвіл на видобуток приватним структурам.

Для того, щоб отримати ліцензії, КП отримало від невідомої фірми 62 мільйони гривень. Як пояснив на прес-конференції Ігор Палиця, «без жодних зобов’язань». І «розсекретив» назву фірми – «Ізумруд». За інформацією журналістів «Ділової столиці», до цього підприємства причетна група «Приват» та Ігор Коломойський.

Тому відповідь на запитання: так, є всі підстави вважати, що видобуток корисних копалин на Волині після того, як запрацює «Волиньприродресурс», буде націлений на збагачення олігархічної групи «Приват» і в тому числі – Ігоря Палиці.


12. Пропагандою чого займаються мої ЗМІ?



ЗМІ, які підконтрольні Ігорю Палиці, зокрема, інтернет-видання «Волинські новини» та «Під прицілом», газета «Волинські новини», а також телекомпанія «Аверс», активно займаються пропагандою партії УКРОП, фонду «Тільки разом» та всіх із команди Ігоря Палиці.

Віднедавна, коли представники УКРОПа почали керувати містом, ці ЗМІ також почали активно висвітлювати успіхи в роботі міської влади.

Аби підтвердити цю загальновідому тезу, наведемо приклад п’яти заголовків, в яких «вихваляється» робота представників УКРОПа:

– НИНІШНІ КЕРІВНИКИ ДЕРЖАВИ НАМАГАЮТЬСЯ УЗУРПУВАТИ ВЛАДУ, - ІГОР ПАЛИЦЯ
– УКРОП ВИМАГАЄ ВІД ВОЛИНЬPOST'У СПРОСТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ВИБАЧЕНЬ
– ГОЛОСЛІВНІ ЗВИНУВАЧЕННЯ ТА ДОКУМЕНТИ: ЧИМ ЗАЙМАЄТЬСЯ «ВАРТА ПОРЯДКУ»
– «ТИВОДАР НАВІВ ЛАД У МІСТІ», - НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ ЮРІЙ САВЧУК
– «ВИ ОБГОВОРЮВАЛИ, А ПОЛІЩУК ПРИЙШОВ І ЗРОБИВ», - ДЕПУТАТ

А також – п’ять заголовків, в яких фігурують опоненти УКРОПа:

– ДІЇ ЮЛІЇ ВУСЕНКО МОЖУТЬ ПАРАЛІЗУВАТИ МІСТО
– ВУСЕНКО ЗРАДИЛА «САМОПОМОЧІ» НА КОРИСТЬ «КОНТИНІУМУ»
– ЛАПІН ПРОСУВАЄ ЗАКОНОПРОЕКТИ, ЯКІ ОБМЕЖУЮТЬ ПРАВА УКРАЇНЦІВ?
– ЯКОВЛЕВ ВІДМОВИВСЯ ВИКОНУВАТИ РІШЕННЯ МІСЬКРАДИ
– ДЕПУТАТ РОЗПОВІВ, ЯК ПОСІПАКИ «КОНТИНІУМУ» ДУРЯТЬ ЛУЧАН З ВІДКЛИКАННЯМ


13. Думаєте, що мій син, якщо себе десь проявить, не має права працювати десь, якщо я йому довіряю і йому люди довірять?

(Коментуючи свої родинні зв’язки з Григорієм Недопадом – першим заступником Луцького міського голови).



Під час обговорення кандидатів у заступники луцького мера, на одній із депутатських комісій, секретар ради Ігор Поліщук запевнив, що на посади не будуть призначатися люди за принципом кумівства, знайомств та родинних зв’язків. Озвучивши дану тезу, було б доцільним, якби він надав інформацію про те, що Григорій Недопад є родичем Ігоря Палиці, проте – призначений за інші заслуги, та вказав – які.

Формально Ігор Палиця не має жодного стосунку до Луцької міської ради, тож прямого конфлікту інтересів немає. Проте не є секретом, що жодне важливе рішення будь-ким із команди волинського УКРОПа не приймається без узгодження з Ігорем Палицею. Тому неформально конфлікт інтересів та приховане «кумівство» таки мало місце.

Людмила ЯВОРСЬКА (для «Волинь24»)