Луцьк, Вінниця, Рівне й Житомир: у кого більший…бюджет на 2018 рік

Будь-яка міська влада на правах господаря опікується хазяйством і дбає про те, щоб отримати якомога більше доходу.

Хтось при цьому розраховує в основному на податки, які сумлінно сплачуватимуть мешканці, а дехто заробляє, розпродуючи або здаючи в оренду землі чи комунальну власність.

Видання «Волинь24» вирішило поглянути, як Луцьк виглядає поряд зі своїми найближчими містами-сусідами.

Для цього бюджет міста на 2018 рік ми порівняли з фінансовими планами ще трьох обласних центрів – Рівного, Житомира та Вінниці.

І тут все доволі неоднозначно: якщо, з одного боку, луцька мерія – лідер за плановими надходженнями від сплати пайової участі забудовниками, то з іншого – пасе задніх за доходами від продажу нерухомості.

***

У Луцьку серед порівнюваних міст проживає найменше мешканців – 216,6 тисяч людей. Всього лише на 30-50 тисяч населення відірвалися Рівне та Житомир.

Найбільший же показник у Вінниці – 370,5 тисяч мешканців.

Якщо брати фактичні показники, то кількість населення пропорційна до загальних доходів міст. Чим більше населення – тим більші доходи.



Проте у розрахунку на одного мешканця Луцьк дещо перестрибнув Рівне та Житомир. До Вінниці, правда, не дотягнув.



Відверто мізерними є планові надходження Луцька від продажу землі та комунального майна, порівнюючи їх з містами-сусідами.

До прикладу, якщо Рівне, Житомир чи Вінниця прогнозують надходження за продаж землі в межах 15-30 мільйонів гривень, то Луцьк – лише 1,5 мільйона.

Якщо трійка сусідніх обласних центрів має намір отримати 2-3,2 мільйона гривень від продажу комунального майна, то Луцьк – 500 тисяч гривень.

Нинішні очікування луцької мерії вельми скромні, навіть порівняно з минулорічними доходами.

До прикладу, у 2017 році, за підрахунками фінансистів, бюджет Луцька поповнився на 5,4 мільйона гривень. У 2016 році – на 8,4 мільйона гривень. У 2015 році – на 6,4 мільйона гривень.




Директор департаменту фінансів Луцької міськради Лілія Єлова пояснює: керівництво міста налаштоване на те, що продавати майно не варто. В пріоритеті, мовляв, його оренда.

Але, що цікаво, за доходами від оренди комунального майна місто теж позаду.



Хоча має чим Луцьк і похвалитися у своєму фінансовому прогнозі на 2018 рік. Зокрема, доходами від забудовників у вигляді пайової участі на розвиток інфраструктури.

Тут обласний центр Волині запланував аж 15 мільйонів гривень надходжень. При тому, що навіть Вінниця має невисокі очікування: 3,3 мільйони гривень.



Бюджет розвитку Луцька прогнозують на рівні 106 мільйонів гривень. Це небагато, порівняно з 2017 роком, за підсумками якого цей показник сягнув 256 мільйонів.

Проте Рівне та Житомир на цей рік заклали ще менший бюджет розвитку: від 27 до 31 мільйона гривень.

Найдалі від усіх втекла Вінниця, яка на 2018 рік затвердила бюджет розвитку у сумі 421,6 мільйона гривень.



Ще один цікавий пункт у фінансовому документі – реверсна дотація.

Це кошти, які з міського бюджету відраховують до держююджету. Але при умові, що місто має високий показник податкоспроможності на одну людину. Словом, якщо добросовісно сплачуються податки, в результаті чого виникає значна додана вартість.

Серед порівнюваної четвірки реверсна дотація Луцька є найнижчою як за фактичним показником, так і з розрахунку на одну людину.




Більше про цікаві факти з бюджету міста читайте у матеріалі: «БЮДЖЕТ ЛУЦЬКА-2018: 15 ГОСТРИХ КУТІВ»

Василь БІДУН (для «Волинь24»)