Зачистка Старого ринку, «сліпий» Луцьк і двійка за план: ТОП провалів-2018

Передноворічні дні – час для підбиття підсумків року, коли кожен аналізує зроблене, сказане, побачене й почуте. У Луцька за рік, що минає, були здобутки і провали. Про все зроблене і те, що планують робити, щоденно вихваляються посадовці на сайті Луцької міської ради і Волинської обласної ради. Значно менше вони згадують про недопрацювання та невиконані обіцянки. Виправляємо цю несправедливість.

До вашої уваги – найсерйозніші провали луцьких та волинських чиновників у добірці ТОП провалів 2018 року за версією інтернет-видання «Волинь24».

1. «ПОЗОРИЩЕ І ГАНЬБА»: ЯК ЛУЦЬКІ ЧИНОВНИКИ В КИЄВІ ПЛАН МІСТА ПРОВАЛИЛИ

У Києві не погодили історико-архітектурну документацію Луцька. Науково-методична рада з питань охорони культурної спадщини Мінкультури розглянула науково-проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план міста Луцьк з визначенням меж та режимів використання історичних ареалів та зон охорони пам’яток» і виявила у проекті понад десять порушень.

Тоді на погодження генплану в Київ приїхала ціла делегація представників влади міста. Серед них – головний архітектор Луцька Веніамін Туз, начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради Петро Троневич, директор Державного історико-культурного заповідника Павло Рудецький із заступником, представник управління земельних ресурсів Віктор Баюк, депутат, голова постійної комісії міської ради з питань генерального планування, будівництва, архітектури та благоустрою, житлово-комунального господарства, екології, транспорту та енергозбереження Андрій Козюра та радниця Луцького міського голови Мар'яна Сорочук.

Про чиновницький сором Луцька написав керівник громадського формування «Волинський щит» Ігор Левчук. За його словами, представники міста неабияк осоромилися перед науково-технічною радою.

«Заповідника, який зусиллями убогого троневича, дупутата козюри, радниці мар'яни та інших забудовників та не лучан, намагались взагалі стерти з мапи Луцька. Не вийшло. Такого позорища стіни Мінкульту давно не пам'ятають. Це було щось. Повна некомпетентність, відверта тупість та повне невігластво делегації «представників влади міста», що було відмічено майже всіма членами ради, наштовхнулись нарешті на справжню професійність. Їх розмазали як дурнуватих двієчників», – прокоментував провал плану Ігор Левчук.

«Наші» чинуші виглядали повними даунами, брехунами та нездарами, якими вони і є насправді. Це була ганьба на всю Україну. Все це було і офіційно відображено поважною радою в своєму рішенні-вердикті», – додав він.

Про порушення, озвучені під час розгляду опорного плану, написала у соціальній мережі Тетяна Лишневець. За її словами, наявний генеральний план Державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» є нелегітимним. До того ж, в Луцьку відсутній кваліфікований містобудівний нагляд, відсутня археологічна експедиція. За 9 років (з моменту ухвалення генплану) у Луцьку не з’явилося жодної пам’ятки, топогеодезична підоснова ІАОП, яку розробники отримали в Луцькій міській раді не відповідає чинним вимогам до містобудівних документів…

Наступного дня на сесії Луцької міської ради депутат Павло Данильчук прокоментував провал науково-проектної документації. Він сказав, що Луцька міська рада із тріском провалила проект нового генерального плану.

2. НЕБЕЗПЕЧНЕ МІСТО, АБО СЛІПИЙ І КРИМІНАЛЬНИЙ ЛУЦЬК

Ідея встановити камери на вулицях Луцька з’явилася ще 10 років тому, втім місто і досі лишається «сліпим» та небезпечним. У 2000-му Луцьк став першим містом, де заявили, що тут робитимуть вуличне відеоспостереження. Тоді навіть виділили з міського бюджету 150 тисяч гривень і встановили перші камери. Але система так і не запрацювала: чиновники і міліціонери не змогли домовитися, хто її буде обслуговувати.

У грудні 2018 року на вулицях міста Чернівці було 385 камер відеонагляду, в Тернополі – 371, у Рівному – 85. Виділився серед міст Західної України Луцьк, адже тут діючих камер відеоспостеження немає.

Начальник Луцького міського відділу поліції Олег Кічук пояснив, що рівень злочинності в Луцьку зменшився б, якби в місті діяв проект «Безпечне місто».

Підтвердженням цієї тези є те, що коли в листопаді у Луцьку відбулася стрілянина між двома кримінальними угрупованнями, ідентифікувати злочинців вдалося саме завдяки вуличним камерам. Але не луцьким, бо їх – немає. А тим, які встановлені у Княгининку.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Сліпий» Луцьк: чому на вулицях не працює відеоспостереження

Два роки тому до ідеї повернулися, розробили спеціальну програму – «Безпечне місто». За цей час уже витратили майже чотири з половиною мільйони, але електронного спостереження – як не було, так і немає.

У п’ятницю, 21 грудня, на засіданні бюджетної сесії міської ради з’ясувалося, що грошей на «Безпечне місто» в бюджеті на 2019 рік не передбачили, а відтак Луцьк залишиться «сліпим» і, скоріш за все, таким же кримінальним.

3. ОБІЦЯНІ Й НЕ ПРИДБАНІ ШВЕЙЦАРСЬКІ ТРОЛЕЙБУСИ

Замість потрібних 110 тролейбусів у Луцьку тільки 42 одиниці техніки. Річ у тім, що від купівлі вживаних тролейбусів міська рада відмовилась, мовляв, немає охочих продавати транспорт.

Ще у березні 2018-го навколо закупівлі «рогатих» у Луцьку розгорівся справжнісінький скандал. Місцева влада розповіла: буде купувати тролейбуси у Швейцарії. Навіть показали світлини транспорту. Проте, за українським законодавством, не мали права цього робити. Адже спершу треба було провести тендер і обрати найвигіднішу пропозицію.

Така ситуація із закупівлею обурила працівників місцевого автозаводу «Богдан». Люди навіть вийшли на протест.

Місцеві активісти також були не менш обурені заявою влади – придбати швейцарські тролейбуси.

Луцька делегація їздила оглядати тролейбуси у депо швейцарського міста Біль, проте коли дійшло до тендеру, у схемі з’явилися приватні компанії, які донині ніколи не продавали тролейбусів.

Та щойно планували укласти договір із «Норстеком» – як нова несподіванка: результати тендеру скасовують.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Рогатий» тендер: чому лучанам не купили тролейбуси. ВІДЕО

На запитання, чому закупівля десяти тролейбусів таки не відбулась, Григорій Недопад відповів: «Претенденти, які подали документи, у них з документами не все було гаразд. І ми оголосили, що тендер недійсний».

За документами, тендер скасували через проблеми із печаткою у другої фірми, яка брала участь у торгах.

Згодом оголосили новий тендер. Але вже не на десять тролейбусів за 10 мільйонів, а лише на чотири.

Чому так сталося – пояснити в Луцькраді не можуть. Та цього разу охочих продати Луцьку тролейбусів не виявилось зовсім. Тоді секретар міської ради Григорій Пустовіт пояснив, що фірма відмовилася продавати транспорт через те, що засоби масової інформації почали цікавитися представниками, які брали участь.

4. ВИДОБУВАТИ БУРШТИН НА ВОЛИНІ НЕ ВИЙШЛО

Верховний суд підтвердив законність рішень судів щодо заборони підприємству «Волиньприродресурс» видобувати бурштин на земельній ділянці в селі Галузія Маневицького району.

Нагадаємо, КП «Волиньприродресурс» створила Волинська обласна рада. Це підприємство позичило 62 мільйони гривень на дозволи для видобутку бурштину й торфу на Волині у київського підприємства «Ізумруд», яке займається обробкою коштовного каміння і яке пов'язують з групою «Приват» олігарха Ігоря Коломойського.

Прокуратура запідозрила, що ліцензії «Волиньприродресурс» отримало незаконно. У лютому 2017 року прокуратура провела гучні обшуки на підприємстві «Волиньприродресурс», де й виявили незаконну ліцензію на видобуток бурштину.

Керівником КП «Волиньприродресурс» тоді був депутат Волинської обласної ради Василь Столяр. 3 лютого 2017 року підприємство очолив Веніамін Туз.

За інформацією прокуратури, Верховний суд не задовольнив касаційну скаргу КП «Волиньприродресурс» на ухвалу Господарського суду Волинської області, якою задоволено заяву Маневицької місцевої прокуратури про забезпечення позову шляхом заборони комунальному підприємству «Волиньприродресурс» вчиняти дії, пов’язані з проведенням геологорозвідувальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт на земельній ділянці площею понад 8 га в селі Галузія Маневицького району та постанову Рівненського апеляційного господарського суду про перегляд вказаного рішення суду першої інстанції.

Ухвала постановлена в ході розгляду господарським судом Волинської області справи за позовом Маневицької місцевої прокуратури, поданої в інтересах держави до Прилісненської сільської ради Маневицького району, КП «Волиньприродресурс» про визнання недійсними рішення сільської ради та угоди про тимчасове користування комунальним підприємством земельною ділянкою для проведення геологорозвідувальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт.

5. ПЛАН ЗАЧИСТКИ СТАРОГО РИНКУ НЕ ПРОЙШОВ

Депутати Луцької міської ради скасували рішення виконавчого комітету про знесення на Центральному ринку 21 торгівельного кіоску.

Нагадаємо, у вересні директор департаменту муніципальної варти Луцькради Юлія Сиротинська внесла на розгляд 21 питання про демонтаж споруд. Йдеться про демонтаж 21 кіоску, що на вулиці Замковій у Луцьку.

Вже у ніч на 17 вересня підприємці вийшли оберігати свої павільйони від демонтажу.

Тоді на захист підприємців стали депутати Микола Федік та Павло Данильчук, які заявили, що виселяти підприємців з ринку поки що рано, тим паче, що у мерії наразі немає місця, куди їх переселити.

Під час грудневої сесії Луцької міської ради депутати скасували рішення виконкому, а відтак кіоски на Старому ринку зносити не будуть.

6. ОБІЦЯНКИ-ЦЯЦЯНКИ, АБО ЗНОВУ БЕЗ ПЕРИНАТАЛЬНОГО ЦЕНТРУ

Будівництво перинатального центру в Луцьку – історія, яка тягнеться вже понад півтора десятка років. Рішення про його початок було ухвалене в 2000 році, капсулу під його зведення заклали в 2001 році.

Відкрити перинатальний центр у Луцьку голова Волинської облради Ігор Палиця обіцяв до 1 вересня 2017 року. Планувалося, що у перинатальному центрі працюватиме 150 працівників, і в його стінах прийматимуть тисячу пологів на рік. Цьому, за його словами, завадила ОДА.

Наступна обіцянка прозвучала у квітні 2018 року. Тоді Палиця запевнив, що відкриття відбудеться до кінця року.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Обіцянки і цифри: історія будівництва Волинського перинатального центру

Влітку 2018-го стало відомо, що відкриття вкотре перенесли. Через літні зливи, після яких затопило підвал приміщення. Окрім цього, тоді в перинатальному центрі тривали ремонтні роботи.

У жовтні члени профільної комісії Волиньради рекомендували призначити на посаду виконувача обов’язків головного лікаря новоствореного Волинського обласного перинатального центру завідувачку пологовим відділенням №1 Луцького клінічного пологового будинку Ірину Горавську. Вона, за словами начальника управління охорони здоров’я Волинської ОДА Ігора Ващенюка, успішний менеджер, яка займалася реалізацією великого проекту спільно зі швейцарцями.

Пізніше Ірина Горанська заявила, що заклад практично готовий до роботи, але реальна потреба центру – 450 працівників повного штату. Тоді Волинський обласний центр зайнятості зголосився допомогти сучасному медзакладу з персоналом.

А на грудневій бюджетній сесії Волиньради із коштів, виділених на добудову перинатального центру, забрали 17 мільйонів гривень.
У коментарі інтернет-виданню «Волинь24» депутат В’ячеслав Рубльов пояснив, що гроші знімають тому, що у перинатальному центрі досі не укомплектований штат.

«Фінансування перинатального центру розраховане на весь рік. Відповідно, ми сьогодні частину фінансування даємо, а частину знімаємо. Тому що ці кошти обласного бюджету. Що вони будуть лежати, що вони будуть працювати. До того ж, сьогодні штат не повністю укомплектований, а розрахунок йде в повному обсязі, по 100% штату. Якщо ці кошти все одно будуть зекономлені в кінці року, чи не варто їх на початку року використовувати», – сказав Рубльов.

Підготувала Анастасія КАЧИНА («Волинь24»)