BlaBlaCar в Україні стане платним

0
-21
BlaBlaCar в Україні стане платним
Один із засновників всесвітньо відомого сервісу розповів про монетизацію і "паспортизацію" карпулінгу в Україні та плани "оцифровки" мільярдного ринку українських автобусів.

Пише Українська правда.

BlaBlaCar – це найбільша в світі платформа для карпулінгових поїздок. "Карпулінг" чи "райдшерінг", як відомо, це спільне використання приватного автомобіля за допомогою сервісів з пошуку попутників

В 2021 році послугами BlaBlaCar користуються 100 мільйонів людей по всьому світу. Причому Україна стала одним із швидкозростаючих і ключових ринків для компанії і зараз налічує понад 8 млн користувачів – щомісяця понад 1 млн українців використовує платформу.

Співзасновниками BlaBlaCar в 2006 році стали французькі підприємці Ніколя Брюссон, Фредерік Мазелла та Францис Наппес. Їх бізнес-ідея полягала в створенні спільноти попутників і зведенні до мінімуму кількості не заповнених місць в автомобілях.

В 2014 BlaBlaCar вийшов на ринок України, купивши схожий сервіс під назвою "Подорожники". На той час сервіс мав близько 10-20 тис користувачів, а заснований він був в 2012 українцем Олексієм Лазоренком, який сьогодні працює генеральним директором BlaBlaCar в Україні.

В 2019 BlaBlaCar розпочав експансію на українському ринку автобусних квитків. Компанія придбала українську платформу з пошуку та купівлі автобусних квитків Busfor, а ще через два роки – компанію з автоматизації автобусних пасажирських перевезень Octobus.

З року в рік французська компанія все глибше занурюється в транспортну галузь України. Сьогодні в Києві працюють понад 75 спеціалістів, які розробляють онлайн-платформу для продажу автобусних квитків для Бразилії та інших країн світу.

Зростає і карпулінгове направлення бізнесу BlaBlaCar.

Середня відстань, на яку люди їздять на BlaBlaCar в Україні – 230-240 км за середньої вартості подорожі 195 грн. Співвідношення водіїв та пасажирів в Україні – в середньому 1 до 5, а три найбільш популярні маршрути карпулінгу виглядають так: Київ – Одеса, Київ – Чернігів, Київ – Львів.

На початку жовтня 2021 для виступу на Київському міжнародному економічному форумі приїхав співзасновник BlaBlaCar Ніколя Брюссон.

ЕП зустрілась з підприємцем, щоб дізнатися у нього, чи бачить він бізнес-перспективи карпулінгової моделі в Україні, за якими критеріями обирає компанії для купівлі, як "оцифрувати" автобусний ринок країни, коли і чому каршерінг в Україні стане платним, та як компанія планує "паспортизувати" користувачів.

– Яку роль відіграє Україна в бізнесі BlaBlaCar?

– Україна грає дві ролі. По-перше, це великий ринок, де у BlaBlaCar близько 8 млн користувачів. Це люди, які готові розділити з попутником подорож на машині. І зараз це ще великий ринок автобусних перевезень, де BlaBlaCar через власну платформу продає автобусні квитки. Ви можете забронювати місце в машині або автобусі, так що з комерційної точки зору це масштабна діяльність.

По-друге, до цих бізнесів нещодавно додався й інжиніринг-хаб. Ми вже найняли 75 осіб тут, в Україні, і в найближчий час збираємося вирости приблизно до 100. Всі технології, які ми створюємо в Україні, BlaBlaCar використовує на глобальному рівні. До речі всі технології, які пов'язані з автобусним маркетплейсом, побудовані командою з Києва.

– Як бізнес BlaBlaCar в Україні змінився, якщо порівняти з 2014 роком, коли компанія почала працювати в Україні?

– В 2014 ми придбали дуже маленьку компанію, у якої було близько 10-20 тис користувачів. Сьогодні у нас 8 млн користувачів. Сьогодні ми набагато більше, ніж просто карпулінг, тому що у нас найбільша автобусна онлайн-платформа, на якій ви можете придбати автобусні квитки онлайн.

В 2019 виручка в Україні від карпулінгу у нас була 0 грн при великих об’ємах використання. Тепер, в 2021 році, ми починаємо отримувати дохід від продажу автобусних квитків. Також ми почнемо отримувати дохід після монетизації карпулінгу в 2022 році.

– В 2019 ваша компанія придбала українську платформу з пошуку та купівлі автобусних квитків Busfor. В 2021 ви купили українську компанію з автоматизації автобусних пасажирських перевезень Octobus.

Чи означають ці придбання провал класичної шерінгової моделі BlaBlaCar: рентабельності немає, тому компанія змінює бізнес-модель?

– Ні, це розширення. Це те, що ми робимо не тільки в Україні, а й в усьому світі. Таким чином ми запустили автобусні платформи у Франції, Німеччині, Бразилії, Росії.

Наша стратегія полягає в тому, щоб почати зі спільного використання автомобілів: створити дуже велику аудиторію людей – власників автомобілів, які пропонують вільні місця в автомобілях та пасажирів, які бронюють ці місця . Сьогодні це 100 мільйонів людей по всьому світу, з них 8 мільйонів в Україні.

І коли ви це зробите, то можете додати більше постачальників транспортних послуг. Для нас більше постачальників – це, відповідно, більше автобусних місць. Тому ми почали інтегрувати автобусні перевезення в екосистему BlaBlaCar. Ми зробили це шляхом створення нової технології на основі платформ Octobus і Busfor.

Ми прагнемо стати єдиною платформою для поїздок, яка об’єднає продаж автобусних квитків, а також спільні поїздки з попутниками. Це не означає, що спільне використання автомобілів через BlaBlaCar припиняється. Навпаки, воно продовжує рости, і ми його теж будемо монетизувати.

По суті в 2012–2019 роках у BlaBlaCar не було жодного розширення. Ми лише запускали нові країни. А з 2018-2019 років ми сфокусовані саме на розширені. В Україні ми об’єднуємо карпулінг та автобусний маркетплейс.

Ми хочемо розширити спектр транспортних послуг і додати більше транспортних засобів, що досить типово для багатьох ринків. Якщо ви подивитесь на досвід Amazon, то він почав з продажу книг, потім разом з книгами продавав електроніку, а тепер це маркетплейс із великим спектром товарів.

– Чи є на ринку України автобусні компанії, в придбанні яких ви зацікавлені? За якими критеріям ви обираєте компанію для придбання?

– Усі компанії, на яких ми дивилися або які ми придбали, зокрема, Busfor та Octobus, сфокусовані на боці пропозиції, тобто вони працюють на стороні перевізників, а не на стороні пасажирів.

Тому ми шукаємо людей, які створюють якісне програмне забезпечення саме для автобусних компаній. Чому? Тому, що у нас вже є мільйони користувачів: люди знають і використовують BlaBlaCar. Тому ми прагнемо побудувати або купити зв'язок з автобусними перевізниками і основну увагу приділяємо відповідним пропозиціям і технологіям.

– Які труднощі ви бачите на шляху цифровізації автобусного ринку України?

– 90% бронювання автобусів в Україні як і раніше здійснюється оффлайн. У сучасному світі це приголомшливо, тому що зараз ми все купуємо в інтернеті: квитки на потяг, літак і навіть їжу. Але і автобусна індустрія перейде з оффлайну в онлайн. Питання в тому, наскільки швидко, коли і яким чином це відбудеться. У свій час бронювання квитків на літак і потяг теж перейшли від оффлайн до онлайн дистрибуції.

Наше завдання полягає в спонуканні людей переходити з офлайн-бронювання в онлайн-бронювання. Отже нам потрібно створити якісний користувальницький інтерфейс: він повинен бути дуже простим, щоб купити квиток на автобус можна було в два клацання мишею.

В той же час нам потрібно добитися для онлайн квитків такої ж ціни або дешевше, ніж у оффлайн квитків. Це необхідно для розширення бізнесу автобусних операторів.

Якщо через 5 років 90% бронювання автобусних квитків все ще буде відбуватися офлайн, для мене це буде неймовірно, тому що всі переходять до онлайн-бронювання.

– Для порівняння, яка частка офлайн-квитків на автобус в Німеччині і Франції?

– Якщо ви подивитесь на Францію чи Німеччину, то там більше 90% попутників BlaBlaCar знаходять один одного онлайн, 85-90% автобусних квитків продаються онлайн і тільки 10-15% офлайн.

Щодо квитків на поїзди мені зараз складно сказати, але приблизно 70% квитків продаються онлайн і тільки 30% офлайн. Отже, якщо ви подивитесь на ці країни, то побачите, що офлайн вже стискається і пропадає.

– За вашою оцінкою, який розмір річного обороту ринку автобусних перевезень в Україні в грошах?

– Приблизно 1 мільярд доларів. При загальній кількості квитків, проданих онлайн і оффлайн, очевидно, що 90% оффлайн-ринку становить приблизно 1 мільярд доларів. Для порівняння світовий ринок міжміських автобусних перевезень становить 50 мільярдів доларів.

– Який розмір доходу компанії на ринку автобусних перевезень?

– Це залежить від перевізників, але в цілому, якщо ви подивитесь на цей ринок, ви побачите, грубо кажучи, розподіл 90/10, коли 85-90% вартості квитка йде перевізнику, а 10-15%, іноді навіть 20%, вартості йде дистрибутору квитків. Отже, якщо оборот ринку становить один мільярд доларів на рік, це означає, що оборот ринку дистрибуції, ймовірно, становить від 100 до 200 мільйонів доларів.

– Я підозрюю, що 80% ринку автобусних квитків в Україні перебуває в тіні, бо це вигідно перевізникам. Наскільки великою проблемою для розширення вашої частки на ринку може бути тіньовий ринок?

– Я вважаю, що в Україні є два ринки. Один – це регульований ринок міжміських автобусів. Він дуже прозорий. Наскільки я розумію, більша частина цього ринку є дуже прозорою, як і інфраструктура з автобусними станціями. Багато компаній на цьому ринку можна ідентифікувати.

Я думаю, що під тіньовим ринком ви маєте на увазі великий ринок перевезень, насичений мікроавтобусами. Ми зараз не орієнтовані на цей ринок. Ми орієнтуємось на звичайних операторів, які мають необхідні документи та ліцензії, їдуть із автобусних станцій. Більшість з них вже працює з нами, пропонуючи свої поїздки на платформі і сплачуючи певний збір за дистрибуцію.

В той же час, на нашій платформі з’явилось безліч фальшивих водіїв автомобілів (Ніколя Брюсон має на увазі випадки, коли після замовлення карпулінгової поїздки до пасажира під’їжджає не звичайний п’ятимістний автомобіль, а мікроавтобус. Тобто власники мікроавтобусів використовують BlaBlaCar для пошуку клієнтів, що є порушенням умов використання платформи – ЕП).

Для нас це проблема, і за допомогою технологій ми блокуємо профілі таких водіїв без можливості їх подальшого відновлення. Думаю, згодом в сегменті, де працюють такі водії, з'явиться якесь законодавче регулювання, яке змусить їх зникнути з платформи або підпорядковуватися новим правилам.

Але справді ця частка ринку, як ви кажете, знаходиться "в тіні". Цей ринок залишиться офлайн, він не буде присутній на автобусних станціях. Але хіба це майбутнє транспорту України? Я думаю, що ні.

– Коли BlaBlaCar планує монетизувати карпулінг в Україні? І наскільки за вашими оцінками, рентабельність цього бізнесу в Україні відрізнятиметься від рентабельності у Франції та Німеччині?

– Ми збираємося розпочати впровадження монетизації карпулінгу в Україні до кінця цього року чи на початку 2022. Ми досі в процесі ухвалення рішення. В країнах Західної Європи (Франція, Німеччина, Іспанія тощо) BlaBlaCar вже давно монетизований.

Елемент монетизації забезпечує кращий досвід для користувачів BlaBlaCar. Під час бронювання поїздки пасажир сплачує збір. Якщо він скасовує поїздку, сервісний збір повертається на рахунок автоматично, а водій в свою чергу бачить цю інформацію в системі, і точно знає, що пасажир не прийде.

Якщо пасажир не скасовує поїздку, то він з великою ймовірністю приходить. Завдяки цьому обслуговування користувачів платформи буде більш якісним, оскільки всі учасники поїздки будуть відповідальніше ставитись до планування поїздок.

Очевидно, що для нас як платформи це дозволить отримувати дохід. Сьогодні ми отримуємо в Україні нульовий виторг від карпулінгу. Ми розпочнемо з тесту, підключивши невелику частину маршрутів, поступово збільшуючи цю кількість.

Як тільки ми це зробимо, я очікую, що прибутковість спільного використання автомобілів буде такою самою, як у Франції. Я очікую, що розмір комісії та динаміка доходу будуть такими самими.

– Чому BlaBlaCar багато років поспіль відкладає монетизацію карпулінгу в Україні?

– Ми ніколи не поспішали із цим тому що спочатку хотіли створити довіру у спільноті, у дуже великій спільноті. Ми знали, що платформа набирає цінність завдяки людям, які люблять продукт, використовують його і створюють спільноту.

До речі, завдяки довірі до платформи і великій спільноті ми запустили автобусний напрямок. Ми додали автобуси і люди почали їх шукати на BlaBlaCar. Тому спочатку ми просто зосередилися на побудові довіри. Але і отримання прибутку обов’язковий компонент роботи сервісу, тому що без прибутку сервіс не зможе існувати.

Потрібно багато років, щоб створити спільноту прибічників бренду, і коли ми досягаємо певного масштабу, тоді впроваджуємо платне онлайн-бронювання карпулінгових поїздок. Нема чарівного моменту, коли стає зрозумілим, що це потрібно робити прямо зараз. Не хочу, щоб люди вважали, що зараз у нас ідеальний момент для цього. Це не так.

Ми планували запровадити монетизацію в 2020 році, але у розпал пандемії COVID-19 це втратило сенс, бо ситуація у всьому світі нестабільна. Ми хотіли почекати, доки ситуація стабілізується. Тепер ми думаємо, що ситуація почала стабілізуватися, і ми запровадимо монетизацію.

– Як це буде працювати в Україні?

– В Україні пасажири продовжать сплачувати за поїздку 100% готівкою, а сервісний збір за бронювання оплатить на платформі онлайн). Тобто, для водія нічого не зміниться. Я думаю, згодом ми також представимо варіант, коли водії зможуть обрати варіант отримання оплати повністю онлайн. В такому разі отримання оплати може зайняти кілька днів.

– Наскільки знижувалася активність користувачів BlaBlaCar після введення монетизації в тій чи іншій країні?

– Активність знижувалась не суттєво. Ми бачимо, що є люди, які дуже часто мандрують разом і вже добре знають одне одного. У таких людей кількість поїздок через платформу знижується, що нормально.

Тобто, якщо ми з вами знайомі і це вже наша п'ята спільна поїздка, то мабуть, нам можна вже не використовувати платформу. Тому ми бачимо, що частина користувачів йде з платформи, але зараз це дуже невеликий відсоток.

Крім того, є частина аудиторії, яка не може або не хоче використовувати онлайн-платежі взагалі. Думаю, що ця частина зараз дуже мала, оскільки COVID прискорив перехід до онлайн-інструментів оплати.

Проте залишається приблизно 5-10% пасажирів, яких потрібно більше навчати, тому що вони майже ніколи нічого не платять онлайн і віддають перевагу готівці. Тому ми зазвичай втрачаємо близько 5-10% таких пасажирів.

– В 2019 компанія оголосила, що запустить ідентифікацію російських користувачів за паспортом. Чи працює сьогодні це нововведення, і якщо так, то як воно себе зарекомендувало? Чи планує компанія аналогічний крок в Україні?

– Так, у кожній країні свої правила і ми адаптуємося до вимог законодавства в різних країнах. Але загалом підвищення довіри в спільноті завжди було одним із основних завдань компанії. Коли ви реєструєте профіль на платформі, верифікуєте свій номер телефону, залишаєте відгуки та оцінки, ви зміцнюєте довіру до себе як користувача.

Ми маємо десятки мільйонів оцінок на платформі. І ще один такий елемент зміцнення довіри – це перевірка ID (абревіатура від англійського слова Identifier, що перекладається як ідентифікатор. В даному контексті мається на увазі паспорт або посвідчення водія – ЕП).

Ще п'ять років тому це було дуже складно, бо було дуже дорого. Але тепер з'являється все більше технологічних платформ у різних країнах, за допомогою яких користувач може легко сфотографувати своє посвідчення особи або паспорт, а програмне забезпечення у фоновому режимі вже виконає перевірку. Таким чином, ми можемо зв'язати ваш профіль з ID.

Я думаю, що ідентифікація – це дуже потужний інструмент, тому що він створює більше довіри та прозорості в суспільстві. Мені здається, що з часом ми не зможемо робити багато речей без цього. Ми використовуємо всі інструменти, які тільки можливо, щоб створити більше прозорості та довіри.

Наприклад, коли я сідаю у вашу машину, я знаю, що у вас хороша оцінка, я бачу вашу фотографію, я бачу, що ваш паспорт чи ID-картка перевірені. Ви, як водій, також можете бачити цю інформацію про мене, ви бачите, що я заплатив онлайн та готовий приїхати (на місце зустрічі водія і пасажира, – ЕП). Це також означає, що моя кредитна картка десь вказана. Я вважаю, що рівень довіри зростає.

Саме високий рівень довіри дозволив карпулінгу суттєво зрости. Ми адаптувалися під вимоги законодавства в Росії, але загалом ми перевіряємо документи й в інших країнах, наприклад, у Франції. Ми робимо це заради довіри.

– Чи плануєте ви запустити це в Україні?

– Так звичайно. Основне обмеження для нас зараз – це пошук постачальника технологій, які дозволяють перевіряти особу з високою надійністю за розумною ціною. Це суто технологічне рішення, але ми хочемо запровадити його в Україні. Але ми точно не знаємо, коли це відбудеться, попередньо плануємо в 2022.

– BlaBlaCar створює великий інженерний хаб в Україні. Чому для цього була обрана Україні та чому Київ?

– Це наслідок придбання Busfor. Ця компанія має в Україні сильну команду інженерів, яка сфокусована на українському ринку, тож ми вирішили посилити цю команду. У нас був вибір: закрити компанію, зібрати всю команду і перевести її до Парижа, де у нас є команда інженерів. Але ми зробили протилежний вибір.

Ми вирішили, що технології для платформи з продажу автобусних квитків будуть вироблятися з України, з Києва. Тож ми вирішили найняти ще більше інжинерів та найняти більше керівників вищої ланки.

Тепер наша ціль полягає в тому, щоб Київ став технологічною платформою для продажу автобусних квитків у всьому світі. Наприклад, сьогодні, коли ми підключаємо автобусних перевізників у Бразилії, ми використовуємо технологію, яка розробляється фактично в Україні. Тож це наслідок придбання Busfor та Octobus.

– 21 квітня 2021 ваша компанія отримала 97 мільйонів євро інвестицій. На які цілі ви отримали ці гроші і яка частина з них бути використана в Україні для розвитку бізнесу?

– Давайте зробимо крок назад. Ми увійшли в кризу на початку 2020 року з великою кількістю грошей. Ми отримали інвестиції до цього, тому ми не мали проблем із грошима. Це було добре, тому що криза не викликала паніку: боже, через три місяці, шість місяців ми помремо. Грошей у нас було достатньо. Тому ми вирішили зберегти усі таланти, особливо інженерні.

З того часу ми працювали над створенням команди інженерів у Києві, тому чисельність команди з 2019 року збільшилась приблизно вдвічі. Сьогодні у нас 75 співробітників у Києві, з яких 50 інженерів. Ми збираємося вирости до 100 осіб до 2022 року. Тому 4% з отриманих інвестицій ми в 2021 вклали в інженерні розробки, щоб зберегти зростання.

Фактично це фінансування ми використовуємо для розширення за межами Європи, зокрема, в Бразилії. Також будемо інвестувати в збільшення нашої частки на ринку автобусних квитків в Україні і в пошук інженерних талантів.

– За вашими прогнозами, яка бізнес модель в Україні принесе більше грошей у найближчому майбутньому: модель продажу автобусних квитків чи модель карпулінгу?

– Складно сказати. Потенціал автомобілів набагато більший. Ринок автобусних квитків – це один мільярд доларів на рік. Але якщо подивитися на кількість автомобілів, якщо створити найкращий продукт, який об’єднає людей зі значно більшою прозорістю, довірою, допоможе комфортно доїхати до потрібного місця, то цей напрям бізнесу має більший потенціал. Але він і набагато складніший.

Рано чи пізно ринок автобусних квитків перейде з офлайну в онлайн. Я в цьому впевнений. І питання в тому, чи будемо ми у цьому лідером чи ні? В той же час, напрямок спільного використання автомобілів дуже складно передбачити, бо цей напрямок може бути нульовим, а може бути і величезним.

– Чи збираєтеся ви вийти на IPO? Якщо так, то коли, якщо ні, то чому?

– З технічної точки зору нам нічого не заважає провести IPO. Але ті підйоми і спади в нашому бізнесі, які спровокувала криза, викликана COVID, не зіграють нам на користь. Якщо ми вийдемо на IPO зараз, людям буде дуже важко дивитися на цифри 2019-2022 років, тому що на ці цифри вплинув COVID.

Ми вважаємо, що нам потрібно принаймні продемонструвати цифри 2021 і 2022 років, щоб показати стабільність бізнес-моделі.

Я думаю, що сьогодні, відверто кажучи, робити прогнози або розуміти динаміку BlaBlaCar на основі останніх 18 місяців дуже складно, тому фінансовий результат постійно йде то вгору, то вниз. І цифри не дуже добрі через COVID.

Якщо ви, наприклад, запитаєте мене, чи добре йдуть у компанії справи в 2020-2021, чи прибуткова вона? Звичайно, ні. Тому що у нас є періоди, коли кількість подорожей близька до нуля, потім кількість подорожей потроху зростає і потім знову йдуть на спад. Таким чином, кілька стабільних кварталів змінюється кількома нестабільними. Тож є сенс почекати з IPO.

– Які переваги ви можете отримати від IPO?

– Щиро кажучи, не багато, тому ми нікуди не поспішаємо. IPO дає кілька речей. По-перше, фінансування. Але ми тільки-но завершили раунд фінансування і в цьому плані ми почуваємося добре.

Якщо б ми вийшли на IPO через рік або півтора, ми могли б бути більш агресивними, частіше займатися покупкою інших компаній. Ми могли б залучити гроші від цього IPO, щоб, можливо, придбати більше компаній і швидше зростати на міжнародному ринку. Сьогодні нам це не потрібне.

По-друге, IPO – це власний капітал. Ви можете продавати та купувати акції. Це було б добре для наших інвесторів, тому що вони б змогли продавати або купувати акції. Могли б приходити нові інвестори, тож у нас з'явилося б більше можливостей для розвитку.

Якщо ви стаєте публічною компанією, на вас дивляться на як більш зрілу, більш гідну довіри компанію, і я думаю, що це важливо для нас. То чи прагнемо ми цього? Так. Але це точно не відбудеться в найближчі 6-9 місяців. Чи буде це реалізовано в найближчі кілька років? Сподіваюся, що так.

Але зараз у нас є дуже терплячі інвестори, які не поспішають з проведенням IPO, оскільки зараз не вдалий для цього час і відсутні значні для цього підстави.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-21

Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2024. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Віртуальний хостинг сайтів HyperHost.ua в Україні