Померла на Пасху, а поховали на Новий рік: на Волині в квартирі знайшли труп жінки
08 лютого, 2020, 22:28
У Нововолинську в зачиненій квартирі знайшли жінку, яка пролежала мертвою вісім місяців. Не забила на сполох родина, не спохватилися ні сусіди, ні друзі. Не стало людини, а цього й не помітили…
Про це пише Наталія Кравчук на сайті "Вісник+К".
Сусіди думали, що Валя в Італії
Раніше у тій квартирі мешкали батьки Валентини Флісюк. Із сусідами, кажуть, жили по-людськи. Не раз одні до одних у гості заходили. А коли повмирали, з’явилася в їхньому домі нова господиня.
– Я й не знала, чесно скажу, що в сусідів ще одна дочка є, – щиро зізнається Людмила. – Найстаршу звали Галя, хороша така була. Але сталася біда – померла. Потім ще Іра була, теж її не стало. І Лєна померла, вона мала інвалідність. А тут, виявляється, четверта є. Валя приїхала з Італії – і почала всіх строїти.
Стосунки з новою сусідкою одразу не склалися.
– Та з нею ніхто не хотів зв’язуватися! – кажуть в один голос.
Люди й сьогодні не бажають нічого розповідати про Валю. Кажуть, була відлюдькуватою і сама ні з ким не спілкувалася. Тому й не тривожилися, коли перестали її бачити у під’їзді чи чути, як кричить на когось зі свого балкона. Тим більше, знали, що жінка, яка давним-давно виїхала на заробітки в Італію, мала пермесо – дозвіл на легальне проживання. І могла у будь-який час зібратися й помандрувати за кордон.
Згадують й останній конфлікт, який трапився минулої весни. Тоді пройшов сильний дощ, і так з даху лило всередині під’їзду, що підіймалися по сходах з відкритими парасолями. Тоді люди організувалися, щоб зробити ремонт. Вони пішли по квартирах збирати кошти на руберойд. Постукалися й до Валі. Та, пригадують, двері відчинила, але ні копійки не дала. Відповіла, що грошей не має, і взагалі, цю квартиру планує продати.
На Проводи збиралася на могилки батьків
Одна з найближчих сусідок пригадала, як востаннє бачила Валю. Каже, це було за кілька днів після Пасхи, на Проводи.
– Я тоді ще на шахті працювала, – розповідає Людмила. – Пам’ятаю, якраз у мене друга зміна була, а шахтний автобус йшов о 12.30. Сіла на зупинці, чекаю. Тут Валя підходить. Така ділова, сумка набакир, як завжди. Питає: «Ти на другу шахту?» Вона, видно, до батьків на Проводи збиралася. «Ні, – кажу, – на роботу». А працювала я на першій. Валя ще запитала, чи не знаю, коли її автобус. Відповіла, що ні. Вона сіла на лавочку, й інша жіночка стала їй щось пояснювати. А тут мій автобус підійшов...
Це була їхня остання зустріч. Сусідка запевняє, що не помітила нічого незвичного. Мовляв, вигляд і настрій у Валі був, як завжди. Потім Люда не раз себе ловила на думці, що в під’їзді надто тихо і спокійно.
Тим часом і однокласники Валентини втратили з нею контакт. Знали, що жінка має складний характер – може образитися на щось і місяцями не виходити на зв’язок. Та того, що трапилося насправді, нікому не могло привидітися навіть у страшному сні.
Шукати племінницю кинулася тітка
А напередодні Нового року сусіди помітили в під’їзді незнайомку старшого віку. Вона назвалася тіткою Валі. Розпитувала, чи, бува, не бачили племінницю останнім часом. Бо ж та, виявляється, була онкохворою і мала дві квартири.
– Та про рак ми нічого не знали, – запевняють сусіди. – Нам Валя не казала. І її квартири нам не були цікаві. Про інше подумали: надворі грудень, а де та тітка зі своїми тривогами була у травні, червні, липні, серпні? Вісім місяців минуло!
Але двері Валиної квартири були зачинені. Тож тітка походила-порозпитувала людей – і ні з чим пішла.
– А це виглядаю за вікно – пожежна машина стоїть, – згадує сусідка Люда. – Ще подумала: де це горить? А потім почула: Валю знайшли вдома на ліжку, тіло вже геть розклалося. Жах!
Відчинити двері у квартирі наполягла тітка. Невдовзі туди прибула поліція. Сусіди, яких покликали за свідків, довго не могли оговтатися від шоку, бо моторошне видіння – не для людей зі слабкими нервами. Кажуть, звернули увагу на те, що у хаті стояли паски та крашанки. Значить, і вмерла бідолашна десь тоді – одразу після Великодня. Але що саме сталося, з’ясовують правоохоронці.
Чому ж специфічного запаху з квартири ніхто не чув? Сусіди припускають, тому що там стояли подвійні вхідні двері. Та й кватирка в кімнаті була відчинена, запах потрохи виходив. Хто тепер там хазяйнуватиме, невідомо. Адже, як виявилося, у померлої є чимало «дальших» родичів, тож спадщину ділити буде кому.
***
Поховали Валю… Без наготованого на смерть одягу, без останнього поцілунку найрідніших. У чорному мішку… А буквально через тиждень загинув і священник, який її відспівував. Він розбився неподалік того будинку, де знайшли забуту людьми жінку...
Про це пише Наталія Кравчук на сайті "Вісник+К".
Сусіди думали, що Валя в Італії
Раніше у тій квартирі мешкали батьки Валентини Флісюк. Із сусідами, кажуть, жили по-людськи. Не раз одні до одних у гості заходили. А коли повмирали, з’явилася в їхньому домі нова господиня.
– Я й не знала, чесно скажу, що в сусідів ще одна дочка є, – щиро зізнається Людмила. – Найстаршу звали Галя, хороша така була. Але сталася біда – померла. Потім ще Іра була, теж її не стало. І Лєна померла, вона мала інвалідність. А тут, виявляється, четверта є. Валя приїхала з Італії – і почала всіх строїти.
Стосунки з новою сусідкою одразу не склалися.
– Та з нею ніхто не хотів зв’язуватися! – кажуть в один голос.
Люди й сьогодні не бажають нічого розповідати про Валю. Кажуть, була відлюдькуватою і сама ні з ким не спілкувалася. Тому й не тривожилися, коли перестали її бачити у під’їзді чи чути, як кричить на когось зі свого балкона. Тим більше, знали, що жінка, яка давним-давно виїхала на заробітки в Італію, мала пермесо – дозвіл на легальне проживання. І могла у будь-який час зібратися й помандрувати за кордон.
Згадують й останній конфлікт, який трапився минулої весни. Тоді пройшов сильний дощ, і так з даху лило всередині під’їзду, що підіймалися по сходах з відкритими парасолями. Тоді люди організувалися, щоб зробити ремонт. Вони пішли по квартирах збирати кошти на руберойд. Постукалися й до Валі. Та, пригадують, двері відчинила, але ні копійки не дала. Відповіла, що грошей не має, і взагалі, цю квартиру планує продати.
На Проводи збиралася на могилки батьків
Одна з найближчих сусідок пригадала, як востаннє бачила Валю. Каже, це було за кілька днів після Пасхи, на Проводи.
– Я тоді ще на шахті працювала, – розповідає Людмила. – Пам’ятаю, якраз у мене друга зміна була, а шахтний автобус йшов о 12.30. Сіла на зупинці, чекаю. Тут Валя підходить. Така ділова, сумка набакир, як завжди. Питає: «Ти на другу шахту?» Вона, видно, до батьків на Проводи збиралася. «Ні, – кажу, – на роботу». А працювала я на першій. Валя ще запитала, чи не знаю, коли її автобус. Відповіла, що ні. Вона сіла на лавочку, й інша жіночка стала їй щось пояснювати. А тут мій автобус підійшов...
Це була їхня остання зустріч. Сусідка запевняє, що не помітила нічого незвичного. Мовляв, вигляд і настрій у Валі був, як завжди. Потім Люда не раз себе ловила на думці, що в під’їзді надто тихо і спокійно.
Тим часом і однокласники Валентини втратили з нею контакт. Знали, що жінка має складний характер – може образитися на щось і місяцями не виходити на зв’язок. Та того, що трапилося насправді, нікому не могло привидітися навіть у страшному сні.
Шукати племінницю кинулася тітка
А напередодні Нового року сусіди помітили в під’їзді незнайомку старшого віку. Вона назвалася тіткою Валі. Розпитувала, чи, бува, не бачили племінницю останнім часом. Бо ж та, виявляється, була онкохворою і мала дві квартири.
– Та про рак ми нічого не знали, – запевняють сусіди. – Нам Валя не казала. І її квартири нам не були цікаві. Про інше подумали: надворі грудень, а де та тітка зі своїми тривогами була у травні, червні, липні, серпні? Вісім місяців минуло!
Але двері Валиної квартири були зачинені. Тож тітка походила-порозпитувала людей – і ні з чим пішла.
– А це виглядаю за вікно – пожежна машина стоїть, – згадує сусідка Люда. – Ще подумала: де це горить? А потім почула: Валю знайшли вдома на ліжку, тіло вже геть розклалося. Жах!
Відчинити двері у квартирі наполягла тітка. Невдовзі туди прибула поліція. Сусіди, яких покликали за свідків, довго не могли оговтатися від шоку, бо моторошне видіння – не для людей зі слабкими нервами. Кажуть, звернули увагу на те, що у хаті стояли паски та крашанки. Значить, і вмерла бідолашна десь тоді – одразу після Великодня. Але що саме сталося, з’ясовують правоохоронці.
Чому ж специфічного запаху з квартири ніхто не чув? Сусіди припускають, тому що там стояли подвійні вхідні двері. Та й кватирка в кімнаті була відчинена, запах потрохи виходив. Хто тепер там хазяйнуватиме, невідомо. Адже, як виявилося, у померлої є чимало «дальших» родичів, тож спадщину ділити буде кому.
***
Поховали Валю… Без наготованого на смерть одягу, без останнього поцілунку найрідніших. У чорному мішку… А буквально через тиждень загинув і священник, який її відспівував. Він розбився неподалік того будинку, де знайшли забуту людьми жінку...
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
На Волині батько вигадав власну віру: донька і син вчинили самогубство, ще дві доньки втекли
31 травня, 15:38
0
Коментарі: