Стало відомо, що допомагає Путіну воювати в Україні
Сьогодні, 18:30
Удари США та Ізраїлю по Ірану спровокували стрибок цін на нафту, що став неочікуваним фінансовим бонусом для Кремля. Президент Росії Володимир Путін отримує гроші на продовження війни проти України.
Про це йдеться у статті Politico, пише ТСН.
Війна в Ірані допомогла Росії фінансувати війну в Україні
Путін зустрів новий рік, поставши перед непростим вибором: або скорочувати масштаби війни проти України, або ризикувати серйозними економічними наслідками для країни. Однак ситуація швидко змінилася. Удари США та Ізраїлю по Ірану спричинили різке зростання світових цін на нафту — головне джерело доходів російського бюджету. Це значно полегшило Кремлю фінансування війни.
Після того як Ізраїль атакував іранські нафтові об’єкти минулими вихідними, світові ціни на нафту піднялися вище 100 дол. за барель. Це найвищий показник від літа 2022 року, коли ринки різко відреагували на повномасштабне вторгнення Росії до України.
Для російської економіки такий стрибок став своєрідним фінансовим подарунком у момент, коли витрати на війну, що триває вже четвертий рік, почали створювати ризик внутрішньої економічної кризи.
Хоча атака на Іран може поставити під сумнів заяви Москви про підтримку союзників, вона водночас уже приносить вигоду російській економіці і, відповідно, її військовій кампанії проти України. У результаті Кремль може опинитися серед головних вигодонабувачів розширення конфлікту на Близькому Сході.
Російська економіка — від проблем до «рятівного кола»
Ще кілька тижнів тому настрої серед російської економічної еліти були доволі песимістичними. Бюджетні розрахунки Міністерства фінансів РФ на 2026 рік базувалися на орієнтовній ціні 59 дол. за барель нафти Urals — основної експортної марки країни. Але вже в січні доходи від енергоресурсів упали до найнижчого від 2020 року рівня, що ще більше погіршило ситуацію з податковими надходженнями.
Економіку дедалі сильніше тиснули західні санкції, високі відсоткові ставки та дефіцит робочої сили. На цьому тлі розбіжності між Міністерством фінансів і Центральним банком щодо способів стабілізації ситуації ставали дедалі помітнішими.
«Це було далеко не крахом. Але уряд стояв перед складними рішеннями: потрібно було скорочувати витрати, підвищувати податки і навіть розглядати можливість певного скорочення військових витрат», — сказав старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія — Євразія Сергій Вакуленко.
Водночас припинення війни проти України навіть не обговорювалося. За словами Вакуленка, все ж ставало очевидно, що навіть у військових витратах Росії доведеться «трохи економити».
Ситуація різко змінилася після ударів Ізраїлю та США по Ірану. Тегеран завдав ударів у відповідь, конфлікт швидко переріс у регіональний, а судноплавство через Ормузьку протоку фактично зупинилося. Це й спричинило новий стрибок цін на нафту.
«Раптом Москва отримала цей подарунок. Вони отримали своє рятівне коло», — сказав ексзаступник міністра енергетики Росії Володимир Мілов, який нині перебуває в еміграції та критикує Кремль.
За його словами, російські чиновники зараз «дуже, дуже щасливі».
Експорт російської нафти — зростання цін і скасування санкцій
Через західні санкції Росія раніше була змушена продавати нафту зі значними знижками. Тепер же її сировина може продаватися навіть дорожче, оскільки ключові покупці — Індія та Китай — поспішають забезпечити стабільні постачання.
Більше того, це відбувається фактично за згодою США. Минулої п’ятниці Міністерство фінансів США надало Індії 30-денний дозвіл на закупівлю російської нафти, щоб «забезпечити надходження нафти на світовий ринок».
Наступного дня міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Штати можуть «зняти санкції з іншої російської нафти», що стало різкою зміною політики порівняно з минулим роком, коли Вашингтон карав країни за купівлю російських енергоносіїв.
Кремль, зі свого боку, намагається максимально використати ситуацію.
Чи врятує криза в Ірані економіку РФ?
Втім, експерти енергетичного ринку застерігають, що Москві ще рано говорити про перемогу. Те, чи стане криза навколо Ірану реальним порятунком для російської економіки, прямо залежить від того, як довго триватиме конфлікт.
За словами Мілова, щоб це справді змінило ситуацію в економіці, ціни на нафту мають утримуватися на нинішньому рівні приблизно рік.
«Один-два місяці високих цін, безумовно, допоможуть, але це її не врятує», — сказав він.
Короткочасний сплеск цін лише «допоможе відкласти складні рішення», додав Вакуленко.
Є й інший фактор, який може грати на користь Москви: з кожним днем бойових дій США витрачають запаси озброєнь, на які покладається Україна для своєї оборони. За повідомленнями медіа, Росія передає Ірану розвідувальні дані, які можуть допомагати йому наводити удари по американських військових кораблях і літаках.
Убивство лідера Ірану Алі Хаменеї внаслідок американсько-ізраїльського авіаудару могло підірвати обіцянки Москви захищати своїх союзників. Проте зрештою Путін може вирішити, що це була ціна, яку варто було заплатити.
Нагадаємо, про що дуже давно мріє Путін: названа нова небезпека.
Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.
Про це йдеться у статті Politico, пише ТСН.
Війна в Ірані допомогла Росії фінансувати війну в Україні
Путін зустрів новий рік, поставши перед непростим вибором: або скорочувати масштаби війни проти України, або ризикувати серйозними економічними наслідками для країни. Однак ситуація швидко змінилася. Удари США та Ізраїлю по Ірану спричинили різке зростання світових цін на нафту — головне джерело доходів російського бюджету. Це значно полегшило Кремлю фінансування війни.
Після того як Ізраїль атакував іранські нафтові об’єкти минулими вихідними, світові ціни на нафту піднялися вище 100 дол. за барель. Це найвищий показник від літа 2022 року, коли ринки різко відреагували на повномасштабне вторгнення Росії до України.
Для російської економіки такий стрибок став своєрідним фінансовим подарунком у момент, коли витрати на війну, що триває вже четвертий рік, почали створювати ризик внутрішньої економічної кризи.
Хоча атака на Іран може поставити під сумнів заяви Москви про підтримку союзників, вона водночас уже приносить вигоду російській економіці і, відповідно, її військовій кампанії проти України. У результаті Кремль може опинитися серед головних вигодонабувачів розширення конфлікту на Близькому Сході.
Російська економіка — від проблем до «рятівного кола»
Ще кілька тижнів тому настрої серед російської економічної еліти були доволі песимістичними. Бюджетні розрахунки Міністерства фінансів РФ на 2026 рік базувалися на орієнтовній ціні 59 дол. за барель нафти Urals — основної експортної марки країни. Але вже в січні доходи від енергоресурсів упали до найнижчого від 2020 року рівня, що ще більше погіршило ситуацію з податковими надходженнями.
Економіку дедалі сильніше тиснули західні санкції, високі відсоткові ставки та дефіцит робочої сили. На цьому тлі розбіжності між Міністерством фінансів і Центральним банком щодо способів стабілізації ситуації ставали дедалі помітнішими.
«Це було далеко не крахом. Але уряд стояв перед складними рішеннями: потрібно було скорочувати витрати, підвищувати податки і навіть розглядати можливість певного скорочення військових витрат», — сказав старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія — Євразія Сергій Вакуленко.
Водночас припинення війни проти України навіть не обговорювалося. За словами Вакуленка, все ж ставало очевидно, що навіть у військових витратах Росії доведеться «трохи економити».
Ситуація різко змінилася після ударів Ізраїлю та США по Ірану. Тегеран завдав ударів у відповідь, конфлікт швидко переріс у регіональний, а судноплавство через Ормузьку протоку фактично зупинилося. Це й спричинило новий стрибок цін на нафту.
«Раптом Москва отримала цей подарунок. Вони отримали своє рятівне коло», — сказав ексзаступник міністра енергетики Росії Володимир Мілов, який нині перебуває в еміграції та критикує Кремль.
За його словами, російські чиновники зараз «дуже, дуже щасливі».
Експорт російської нафти — зростання цін і скасування санкцій
Через західні санкції Росія раніше була змушена продавати нафту зі значними знижками. Тепер же її сировина може продаватися навіть дорожче, оскільки ключові покупці — Індія та Китай — поспішають забезпечити стабільні постачання.
Більше того, це відбувається фактично за згодою США. Минулої п’ятниці Міністерство фінансів США надало Індії 30-денний дозвіл на закупівлю російської нафти, щоб «забезпечити надходження нафти на світовий ринок».
Наступного дня міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Штати можуть «зняти санкції з іншої російської нафти», що стало різкою зміною політики порівняно з минулим роком, коли Вашингтон карав країни за купівлю російських енергоносіїв.
Кремль, зі свого боку, намагається максимально використати ситуацію.
Чи врятує криза в Ірані економіку РФ?
Втім, експерти енергетичного ринку застерігають, що Москві ще рано говорити про перемогу. Те, чи стане криза навколо Ірану реальним порятунком для російської економіки, прямо залежить від того, як довго триватиме конфлікт.
За словами Мілова, щоб це справді змінило ситуацію в економіці, ціни на нафту мають утримуватися на нинішньому рівні приблизно рік.
«Один-два місяці високих цін, безумовно, допоможуть, але це її не врятує», — сказав він.
Короткочасний сплеск цін лише «допоможе відкласти складні рішення», додав Вакуленко.
Є й інший фактор, який може грати на користь Москви: з кожним днем бойових дій США витрачають запаси озброєнь, на які покладається Україна для своєї оборони. За повідомленнями медіа, Росія передає Ірану розвідувальні дані, які можуть допомагати йому наводити удари по американських військових кораблях і літаках.
Убивство лідера Ірану Алі Хаменеї внаслідок американсько-ізраїльського авіаудару могло підірвати обіцянки Москви захищати своїх союзників. Проте зрештою Путін може вирішити, що це була ціна, яку варто було заплатити.
Нагадаємо, про що дуже давно мріє Путін: названа нова небезпека.
Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію


0
Коментарі: