ТОП-10 найбагатших волинських церков
18 листопада, 2016, 09:42
Українські церкви – неприбуткові організації, проте ні для кого не секрет, що гроші поміж куполів таки «крутяться». І подекуди – немалі.
Статус «неприбуткові» зобов’язує релігійні громади увесь дохід, який вони отримують у вигляді пожертв, витрачати до копієчки у тому ж самому році. На ремонт, на культовий інвентар, на зарплати, на благодійність.
На Волині зареєстровано 1 312 релігійних організацій. За минулий рік про доходи і витрати перед податковою прозвітувалося 963 із них.
Загалом волинські релігійні громади у 2015 році назбирали 49 млн 726 тис грн. доходів. Основна частина із них – 43,4 млн грн. – це безповоротна фінансова допомога та добровільні пожертви. Серед іншого – надання культових послуг, оренда приміщень тощо.
Опрацювавши податкові звіти усіх релігійних громад, видання «Волинь24» склало рейтинг церков та молитовних домів, які у 2015 році мали найбільший дохід.
1. ВСІХ СВЯТИХ ЗЕМЛІ ВОЛИНСЬКОЇ У ЛУЦЬКУ
2 829 088
Храм Всіх святих землі Волинської, що розташований у Луцьку на просп. Соборності, 39 – одне із найпопулярніших культових місць серед прихильників Української православної церкви.
У 1992 році волинська єпархія УПЦ святкувала своє тисячоліття, і з цієї нагоди вирішили збудувати величний храм імені святих волинського краю. У 1995 році тут встановили тимчасовий храм-модуль. Будівництво самого собору почали у 1998 році, і роботи тривають уже 18 років. Наразі споруджено нижній собор, де у 2005 році митрополит Ніфонт відслужив перший молебень.
Собор спроектували за зразками храмів Київської Русі XVII-XVIII століть: п’ятикупольний, ширина головного куполу – дев’ять метрів, а висота усієї будівлі до верхів’я хреста – 55,5 метрів. У нижньому храмі запланований басейн для хрещення дорослих, а поруч із храмом має з’явитися 60-тиметрова дзвіниця.
Звісно, аби збудувати таке архітектурне диво, потрібно чимало коштів. Можливо, саме бажання долучитися до будівництва собору і спонукало парафіян до щедрих пожертв. Минулого року громада Всіх святих землі Волинської мала найбільші доходи: за рік церква отримала 2 млн 829 тис грн.
2. «КОВЧЕГ» У НОВОВОЛИНСЬКУ
1 340 139
Церква християн віри євангельської «Ковчег» почала працювати у 2000 році в Нововолинську з ініціативи Олександра Дудіка, який до того часу служив в іншій протестантській церкві. Спершу прихильники збиралися в орендованому приміщенні міського клубу, паралельно розпочали будівництво Дому молитви на 2000 людей.
«Я молився і думав, з чого почати: людей немає, грошей теж немає – як воно повинно бути? У молитвах і роздумах запитував Господа: «Скільки людей у місті Ти хочеш спасти?»… І ми розпочали будівництво великого проекту. Увесь час нам допомагав Господь, тому що іншого пояснення ми не знаходимо. Будівництво не зупинялося, просто дивом з’явилися і кошти, і потрібні люди», – розповідає пастор на офіційному сайті церкви.
Наразі євангельська церква «Ковчег» налічує понад 899 членів і працює також в інших містах та селах.
Надприродні сили, очевидно, продовжують сприяти фінансовим гараздам церкви: минулого року дохід громади становив 1 млн 340 тис грн.
3. СВЯТОГОРСЬКИЙ УСПЕНСЬКИЙ ЗИМНЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
1 280 492
Зимненький монастир УПЦ – одна із найдревніших культових та архітектурних пам’яток в Україні. За стародавніми переказами, його збудував князь Володимир у 1001 році. Монастир не один раз переживав розгром, закриття, потім – відновлення роботи. У 1991 році розпочався новий етап в його житті – сюди для відновлення святині направили двох монахинь, одна із яких – Стефана (в миру Валентина Бандура), яка невдовзі стала ігуменею.
Такий кадровий поворот став важливим для монастиря, адже новій настоятельниці вдалося повернути колишню велич і древнім стінам, і авторитету святині. Прикластися до чудотворної ікони Зимненської Божої Матері та пройтися підземними келіями святих отців за час незалежної України приїздили усі президенти, усі найвищі посадовці, а самій ігумені «приписують» навіть кумівство із Віктором Медведчуком.
Звісно, хороші зв’язки із великими світу цього прямо пропорційно відображаються і на церковній казні. У 2015 році монастирю нажертвували на суму в 1 млн 280 тис грн.
4. «ФІМІАМ» У ЛУЦЬКУ
945 971
Церква євангельських християн-баптистів «Фіміам» з’явилася у Луцьку в 1997 році, хоча задовго до цього працювала в форматі молодіжного клубу. Ініціаторами появи нової церкви став пастор Володимир Савич та місіонер Павло Миронюк.
У день свого утворення «Фіміам» налічував лише 17 членів. Тепер їх – чверть тисячі, а стіни новозбудованого Дому молитви на вул. Станіславського, 15А у Луцьку щонеділі збирають близько 400 прихильників.
У 2015 році церква задекларувала 946 тис гривень доходу.
5. «ЦАРСТВО БОЖЕ» У ЛУЦЬКУ
833 455
«Царство Боже» наразі об’єднує 13 церков з усієї України, а з’явилося у 2002 році в Луцьку з легкої руки та провидіння, яке зійшло на місцевого пастора Олександра Рудинця. До цього церква звалася «Незалежною Христовою», але, на думку пастора, така назва не відображала «царської сутності кожного християнина».
Церква багато років зводить молитовний дім поблизу луцького автовокзалу, за адресою вул. Конякіна 39А. Поруч із масивним довгобудом є тимчасовий ангар, де наразі проводять богослужіння. Щонеділі тут збирається 300-400 прихильників.
Минулого року церква задекларувала 833 тис грн. доходу.
6. СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ ХРАМ У ЛУЦЬКУ
689 578
Храм Покрови Божої Матері, що у Луцьку на вул. Данила Галицького – теж одна із найдавніших архітектурних пам’яток краю. Наразі Покровська церква умовно складається із двох частин: східна частина храму є будовою середини XVII ст., а західна із дзвіницею — наслідок перебудови другої половини XIX ст.
Свято-Покровська церква є кафедральним храмом волинської єпархії Української православної церкви.
У 2015 році релігійна громада отримала 690 тис грн. доходу.
7. СОБОР РІЗДВА ХРИСТОВОГО У ВОЛОДИМИРІ
651 569
Собор Різдва Христового у Володимирі-Волинському – пам'ятка архітектури національного значення у стилі пізнього бароко. Він був збудований у XVIII столітті як єзуїтський костел Розіслання Апостолів.
У 1991 році храм передали православній громаді, і нині тут діє кафедральний собор Української православної церкви Київського патріархату.
У 2015 році громада отримала 652 тис грн. доходу.
8. ЄВАНГЕЛІСТИ П’ЯТИДЕСЯТНИКИ ІЗ СЕЛА СЕДЛИЩЕ
581 731
Однією із найбагатших на Волині є релігійна громада церкви християн віри євангельської п’ятидесятників у селі Седлище Любешівського району.
Саме у цьому селі розташована найстаріша волинська церква християн-євангелістів: її появу датують 1920 роком. За переказами, іще до першої світової війни місцевий незрячий чоловік Олексій Домальчук «прийняв Христа у своє серце», пішов мандрувати і жебракувати у Рівненську область, там зустрівся з християнами і після війни повернувся на рідні землі проповідувати.
Перший дім молитви тут збудували ще у 1924 році, а у 1989 році вирішили оновити і розширити свою культову територію. Відтак, у 1991 році відкрили новий сучасний дім молитви. Наразі церква налічує більше трьох сотень членів.
У 2015 році дохід релігійної громади становив 582 тис грн.
9. ГРОМАДА СВЯТИХ ВЕРХОВНИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА
579 381
Парафія святих верховних апостолів Петра і Павла Української греко-католицької церкви у Нововолинську зареєстрована у 2002 році. Протягом 2004-2007 років у центрі міста за адресою вул. Митрополита Шептицького, 18А збудували каплицю. Як йдеться на офіційному сайті парафії, «заручившись фінансовою підтримкою вірних УГКЦ в Галичині та Америці». В планах – спорудження храму храму.
Церква відома серед місцевих місіонерською роботою фонду «Карітас».
Наразі парафія нараховує 250-300 прихильників, а дохід минулого року становив 579 тис грн.
10. СВЯТО-ПЕТРОПАВЛІВСЬКА ЦЕРКВА НА СВІТЯЗІ
550 800
Петропавліська церква УПЦ у селі Світязь Шацького району має давню історію. Дерев’яний храм у Світязі збудували іще в XVI столітті, проте він згорів, і на початку 1840-х почали зводити мурований. Щоправда, як припускають деякі джерела – ближче до озера.
У 2001 році церква «прогриміла» на весь православний світ: тут замироточила Почаївська ікона Божої Матері. Увага до храму зросла, потік паломників збільшився і вже в наступному році тут відкрили чоловічий монастир.
Культове місце з того часу постійно розбудовується. Окрім Петропавлівської церкви на території монастиря зводять іще два храми – на честь ікони «Спорителька хлібів» та Олексія, Чоловіка Божого.
Відтак, святе місце не полишає й увага меценатів та благодійників. Минулого року храм отримав пожертв на більш, як півмільйона: 551 тис грн.
Людмила ЯВОРСЬКА («Волинь24»)
Передрук заборонений
Статус «неприбуткові» зобов’язує релігійні громади увесь дохід, який вони отримують у вигляді пожертв, витрачати до копієчки у тому ж самому році. На ремонт, на культовий інвентар, на зарплати, на благодійність.
На Волині зареєстровано 1 312 релігійних організацій. За минулий рік про доходи і витрати перед податковою прозвітувалося 963 із них.
Загалом волинські релігійні громади у 2015 році назбирали 49 млн 726 тис грн. доходів. Основна частина із них – 43,4 млн грн. – це безповоротна фінансова допомога та добровільні пожертви. Серед іншого – надання культових послуг, оренда приміщень тощо.
Опрацювавши податкові звіти усіх релігійних громад, видання «Волинь24» склало рейтинг церков та молитовних домів, які у 2015 році мали найбільший дохід.
1. ВСІХ СВЯТИХ ЗЕМЛІ ВОЛИНСЬКОЇ У ЛУЦЬКУ
2 829 088
Храм Всіх святих землі Волинської, що розташований у Луцьку на просп. Соборності, 39 – одне із найпопулярніших культових місць серед прихильників Української православної церкви.
У 1992 році волинська єпархія УПЦ святкувала своє тисячоліття, і з цієї нагоди вирішили збудувати величний храм імені святих волинського краю. У 1995 році тут встановили тимчасовий храм-модуль. Будівництво самого собору почали у 1998 році, і роботи тривають уже 18 років. Наразі споруджено нижній собор, де у 2005 році митрополит Ніфонт відслужив перший молебень.
Собор спроектували за зразками храмів Київської Русі XVII-XVIII століть: п’ятикупольний, ширина головного куполу – дев’ять метрів, а висота усієї будівлі до верхів’я хреста – 55,5 метрів. У нижньому храмі запланований басейн для хрещення дорослих, а поруч із храмом має з’явитися 60-тиметрова дзвіниця.
Звісно, аби збудувати таке архітектурне диво, потрібно чимало коштів. Можливо, саме бажання долучитися до будівництва собору і спонукало парафіян до щедрих пожертв. Минулого року громада Всіх святих землі Волинської мала найбільші доходи: за рік церква отримала 2 млн 829 тис грн.
2. «КОВЧЕГ» У НОВОВОЛИНСЬКУ
1 340 139
Церква християн віри євангельської «Ковчег» почала працювати у 2000 році в Нововолинську з ініціативи Олександра Дудіка, який до того часу служив в іншій протестантській церкві. Спершу прихильники збиралися в орендованому приміщенні міського клубу, паралельно розпочали будівництво Дому молитви на 2000 людей.
«Я молився і думав, з чого почати: людей немає, грошей теж немає – як воно повинно бути? У молитвах і роздумах запитував Господа: «Скільки людей у місті Ти хочеш спасти?»… І ми розпочали будівництво великого проекту. Увесь час нам допомагав Господь, тому що іншого пояснення ми не знаходимо. Будівництво не зупинялося, просто дивом з’явилися і кошти, і потрібні люди», – розповідає пастор на офіційному сайті церкви.
Наразі євангельська церква «Ковчег» налічує понад 899 членів і працює також в інших містах та селах.
Надприродні сили, очевидно, продовжують сприяти фінансовим гараздам церкви: минулого року дохід громади становив 1 млн 340 тис грн.
3. СВЯТОГОРСЬКИЙ УСПЕНСЬКИЙ ЗИМНЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
1 280 492
Зимненький монастир УПЦ – одна із найдревніших культових та архітектурних пам’яток в Україні. За стародавніми переказами, його збудував князь Володимир у 1001 році. Монастир не один раз переживав розгром, закриття, потім – відновлення роботи. У 1991 році розпочався новий етап в його житті – сюди для відновлення святині направили двох монахинь, одна із яких – Стефана (в миру Валентина Бандура), яка невдовзі стала ігуменею.
Такий кадровий поворот став важливим для монастиря, адже новій настоятельниці вдалося повернути колишню велич і древнім стінам, і авторитету святині. Прикластися до чудотворної ікони Зимненської Божої Матері та пройтися підземними келіями святих отців за час незалежної України приїздили усі президенти, усі найвищі посадовці, а самій ігумені «приписують» навіть кумівство із Віктором Медведчуком.
Звісно, хороші зв’язки із великими світу цього прямо пропорційно відображаються і на церковній казні. У 2015 році монастирю нажертвували на суму в 1 млн 280 тис грн.
4. «ФІМІАМ» У ЛУЦЬКУ
945 971
Церква євангельських християн-баптистів «Фіміам» з’явилася у Луцьку в 1997 році, хоча задовго до цього працювала в форматі молодіжного клубу. Ініціаторами появи нової церкви став пастор Володимир Савич та місіонер Павло Миронюк.
У день свого утворення «Фіміам» налічував лише 17 членів. Тепер їх – чверть тисячі, а стіни новозбудованого Дому молитви на вул. Станіславського, 15А у Луцьку щонеділі збирають близько 400 прихильників.
У 2015 році церква задекларувала 946 тис гривень доходу.
5. «ЦАРСТВО БОЖЕ» У ЛУЦЬКУ
833 455
«Царство Боже» наразі об’єднує 13 церков з усієї України, а з’явилося у 2002 році в Луцьку з легкої руки та провидіння, яке зійшло на місцевого пастора Олександра Рудинця. До цього церква звалася «Незалежною Христовою», але, на думку пастора, така назва не відображала «царської сутності кожного християнина».
Церква багато років зводить молитовний дім поблизу луцького автовокзалу, за адресою вул. Конякіна 39А. Поруч із масивним довгобудом є тимчасовий ангар, де наразі проводять богослужіння. Щонеділі тут збирається 300-400 прихильників.
Минулого року церква задекларувала 833 тис грн. доходу.
6. СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ ХРАМ У ЛУЦЬКУ
689 578
Храм Покрови Божої Матері, що у Луцьку на вул. Данила Галицького – теж одна із найдавніших архітектурних пам’яток краю. Наразі Покровська церква умовно складається із двох частин: східна частина храму є будовою середини XVII ст., а західна із дзвіницею — наслідок перебудови другої половини XIX ст.
Свято-Покровська церква є кафедральним храмом волинської єпархії Української православної церкви.
У 2015 році релігійна громада отримала 690 тис грн. доходу.
7. СОБОР РІЗДВА ХРИСТОВОГО У ВОЛОДИМИРІ
651 569
Собор Різдва Христового у Володимирі-Волинському – пам'ятка архітектури національного значення у стилі пізнього бароко. Він був збудований у XVIII столітті як єзуїтський костел Розіслання Апостолів.
У 1991 році храм передали православній громаді, і нині тут діє кафедральний собор Української православної церкви Київського патріархату.
У 2015 році громада отримала 652 тис грн. доходу.
8. ЄВАНГЕЛІСТИ П’ЯТИДЕСЯТНИКИ ІЗ СЕЛА СЕДЛИЩЕ
581 731
Однією із найбагатших на Волині є релігійна громада церкви християн віри євангельської п’ятидесятників у селі Седлище Любешівського району.
Саме у цьому селі розташована найстаріша волинська церква християн-євангелістів: її появу датують 1920 роком. За переказами, іще до першої світової війни місцевий незрячий чоловік Олексій Домальчук «прийняв Христа у своє серце», пішов мандрувати і жебракувати у Рівненську область, там зустрівся з християнами і після війни повернувся на рідні землі проповідувати.
Перший дім молитви тут збудували ще у 1924 році, а у 1989 році вирішили оновити і розширити свою культову територію. Відтак, у 1991 році відкрили новий сучасний дім молитви. Наразі церква налічує більше трьох сотень членів.
У 2015 році дохід релігійної громади становив 582 тис грн.
9. ГРОМАДА СВЯТИХ ВЕРХОВНИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА
579 381
Парафія святих верховних апостолів Петра і Павла Української греко-католицької церкви у Нововолинську зареєстрована у 2002 році. Протягом 2004-2007 років у центрі міста за адресою вул. Митрополита Шептицького, 18А збудували каплицю. Як йдеться на офіційному сайті парафії, «заручившись фінансовою підтримкою вірних УГКЦ в Галичині та Америці». В планах – спорудження храму храму.
Церква відома серед місцевих місіонерською роботою фонду «Карітас».
Наразі парафія нараховує 250-300 прихильників, а дохід минулого року становив 579 тис грн.
10. СВЯТО-ПЕТРОПАВЛІВСЬКА ЦЕРКВА НА СВІТЯЗІ
550 800
Петропавліська церква УПЦ у селі Світязь Шацького району має давню історію. Дерев’яний храм у Світязі збудували іще в XVI столітті, проте він згорів, і на початку 1840-х почали зводити мурований. Щоправда, як припускають деякі джерела – ближче до озера.
У 2001 році церква «прогриміла» на весь православний світ: тут замироточила Почаївська ікона Божої Матері. Увага до храму зросла, потік паломників збільшився і вже в наступному році тут відкрили чоловічий монастир.
Культове місце з того часу постійно розбудовується. Окрім Петропавлівської церкви на території монастиря зводять іще два храми – на честь ікони «Спорителька хлібів» та Олексія, Чоловіка Божого.
Відтак, святе місце не полишає й увага меценатів та благодійників. Минулого року храм отримав пожертв на більш, як півмільйона: 551 тис грн.
Людмила ЯВОРСЬКА («Волинь24»)
Передрук заборонений
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Коментарі:
Міша не ганьби Україну та українську церкву іди з Богом.