Міграція в коронакризу: українці масово їдуть на сезонні роботи до Польщі
16 червня, 2020, 13:25
Українські трудові мігранти починають активно виїжджати до Польщі. На них з нетерпінням очікують польські працедавці, особливо в аграрній сфері, де починається гарячий сезон.
Як пише Укрінформ, щороку в травні українці традиційно їдуть на сезонні роботи до Польщі. Раніше переміщалися рейсовими автобусами, мікробусами приватних перевізників, через піший пункт пропуску «Шегині» чи прикордонним залізничним сполученням.
Вважалося, що з початком пандемії українці, які працювали у Польщі, наприкінці березня – на початку квітня почали масово повертатися додому. Про цю проблему відразу заговорили польські працедавці, зокрема переробної промисловості й аграрного сектору, які закликали уряд країни докласти всіх зусиль, аби, по-перше, українські працівники могли залишатися в Польщі, а по-друге, мали можливість безперешкодно приїздити на роботу до Польщі.
Проте, як нещодавно підрахувало Головне статистичне управління Польщі, на кінець грудня 2019 року в Польщі перебували 1 млн 351 тис. українців. З лютого по квітень, тобто в перші два місяці пандемії, українців поменшало на 160 тис., тобто виїхали приблизно 11,5 % наших співвітчизників. Це небагато, якщо порівнювати з іншими іноземцями зі сходу. Наприклад, росіян, які працювали в Польщі, за той самий період поменшало на 25%, білорусів – більш як на 32%.
Звернення різних асоціацій польських працедавців до уряду країни щодо сприяння для українських працівників дали результати. Уже на початку травня польські консульства в Україні почали видавати українцям візи.
Як зазначив нещодавно посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький, з моменту відновлення візових центрів і консульств від українців прийнято 16 тис. анкет про надання їм робочих віз. При цьому вони видаються досить оперативно – упродовж одного дня, а пріоритет надається для сезонних працівників у аграрному секторі. Вони також звільняються від обов’язкової 14-денної обсервації, а точніше – проходять її в полі.
Голова польської національної асоціації виробників фруктів та овочів Вітольд Богута зазначає, що цьогорічний травень був найхолодніший за останні 29 років. Тож гарячий сезон збирання ягід, передусім полуниці, який мав розпочатися в середині травня, затягується на два-три тижні.
Це дає час для приїзду сезонних працівників з України. Богута оцінює, що цьогорічний врожай фруктів та овочів через не дуже добрі сприятливі погодні умови буде менший, ніж у попередні роки. Утім, як наголошує польських фахівець, навіть за таких обставин без українських працівників польському садівництву та овочівництву не впоратися.
За оцінками голови асоціації, загалом польському аграрному сектору потрібні сотні тисяч сезонних працівників зі сходу, насамперед з України. Поляки, каже Богута, у цьому сегменті не замінять українців навіть під час коронакризи, коли десятки тисяч поляків тимчасово опинилися без роботи. Він бачить декілька причин.
Антикризові програми уряду дали змогу полякам, котрі тимчасово не працюють, отримувати матеріальну допомогу від держави. Інші чекають економічного пожвавлення та роботи в інших сферах чи повернення за кордон. Поляки не поспішають працювати в полі. Хіба що за кордоном, де вищі доходи.
Міністр сільського господарства Польщі Ян Кшиштоф Ардановський кілька днів тому відвідав одне з фермерських господарств у Куявсько-Помороському воєводстві на півночі Польщі, де на знак підтримки польських фермерів особисто збирав полуницю. Принагідно він укотре звернувся до польського суспільства виявити солідарність із аграріями й допомогти їм зібрати врожай.
«Епідемія коронавірусу призвела до того, що попри значні спрощення, різко знизилася кількість іноземців, які хочуть приїхати до Польщі на сезонну роботу. Працівників, переважно з України, зараз набагато менше. Але це проблема не лише Польщі, адже її долають також інші країни, наприклад Франція», – наголосив Ардановський.
Водночас польські фермери чекатимуть на українців, які вже масово їдуть до Польщі. Пік цих приїздів, очевидно, настане в найближчі тижні.
13 червня Польща відкрила внутрішні кордони з іншими країнами ЄС. Відтепер іноземці з Заходу можуть вільно в’їжджати до Польщі й навіть не проходити 14-денну обсервацію. Утім, це не стосується зовнішніх кордонів ЄС: з Україною, Білоруссю, Росією. За рекомендацією Єврокомісії, зовнішні кордони Євросоюзу із сусідніми країнами можна буде «розморожувати» з 1 липня. Проте ця дата є орієнтовною. Високий рівень заражуваності в Україні та інших країнах може змінити попередні плани.
Тим часом, українсько-польський кордон «тріщить по швах». За браку міжнародного автобусного та залізничного сполучення єдиним місцем перетину кордону фактично є піший пункт пропуску «Шегині – Медика». Він відновив роботу 16 травня, а від початку червня потік людей, які намагаються його перетнути, різко зріс.
Якщо продовж першого тижня червня кордон у бік Польщі за добу перетинали в середньому 1,5–1,7 тис. українців, то нині ця цифра зросла до 2,2–2,5 тис. І це ще не межа. У зв’язку з карантинними заходами перед польським кордоном на нейтральній смузі збираються сотні людей, які часто чекають на його перетин по 8-12 годин. У соцмережах люди нарікають на те, що в дощ і спеку вони змушені чекати на перевірку документів просто неба.
Як зауважив представник пресслужби Бещадського відділу Прикордонної служби Польщі Пьотр Закеляж, польські прикордонники працюють у Медиці на повну потужність, аби швидше перевіряти людей. Утім, наявні процедури забирають багато часу: необхідно провести температурний скринінг, а також перевірити всі дозвільні документи на перетин кордону, включно з визначенням точного місця обсервації на території Польщі. Як звернув увагу польський прикордонник, саме встановлення місця обсервації і потреба обдзвонювати працедавців для уточнення всіх нюансів забирає в прикордонників багато часу. Він закликав українців ще до перевірки документів встановити місце обсервації в Польщі.
Проте проблему можна розв’язати лише шляхом відновлення автобусного та залізничного сполучення. Схоже, що це добре розуміють по обидва боки кордону.
Під час брифінгу для ЗМІ на пункті пропуску «Шегині» 15 червня перший заступник начальника регіонального управління Держприкордонслужби Польщі Олексій Гавель заявив, що проблему з перетином кордону буде розв’язано лише за умови відновлення міжнародного автобусного та залізничного сполучення. Він підкреслив, що над цим питанням уже працюють у Києві та Варшаві.
В період коронакризи оголилася одна з головних проблем українсько-польських відносин – замала кількість пунктів пропуску. Створення або відновлення пішохідних пунктів значно спростило б розв’язання цієї проблеми.
Юрій Банахевич, ВАРШАВА
Як пише Укрінформ, щороку в травні українці традиційно їдуть на сезонні роботи до Польщі. Раніше переміщалися рейсовими автобусами, мікробусами приватних перевізників, через піший пункт пропуску «Шегині» чи прикордонним залізничним сполученням.
Вважалося, що з початком пандемії українці, які працювали у Польщі, наприкінці березня – на початку квітня почали масово повертатися додому. Про цю проблему відразу заговорили польські працедавці, зокрема переробної промисловості й аграрного сектору, які закликали уряд країни докласти всіх зусиль, аби, по-перше, українські працівники могли залишатися в Польщі, а по-друге, мали можливість безперешкодно приїздити на роботу до Польщі.
Проте, як нещодавно підрахувало Головне статистичне управління Польщі, на кінець грудня 2019 року в Польщі перебували 1 млн 351 тис. українців. З лютого по квітень, тобто в перші два місяці пандемії, українців поменшало на 160 тис., тобто виїхали приблизно 11,5 % наших співвітчизників. Це небагато, якщо порівнювати з іншими іноземцями зі сходу. Наприклад, росіян, які працювали в Польщі, за той самий період поменшало на 25%, білорусів – більш як на 32%.
Звернення різних асоціацій польських працедавців до уряду країни щодо сприяння для українських працівників дали результати. Уже на початку травня польські консульства в Україні почали видавати українцям візи.
Як зазначив нещодавно посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький, з моменту відновлення візових центрів і консульств від українців прийнято 16 тис. анкет про надання їм робочих віз. При цьому вони видаються досить оперативно – упродовж одного дня, а пріоритет надається для сезонних працівників у аграрному секторі. Вони також звільняються від обов’язкової 14-денної обсервації, а точніше – проходять її в полі.
Голова польської національної асоціації виробників фруктів та овочів Вітольд Богута зазначає, що цьогорічний травень був найхолодніший за останні 29 років. Тож гарячий сезон збирання ягід, передусім полуниці, який мав розпочатися в середині травня, затягується на два-три тижні.
Це дає час для приїзду сезонних працівників з України. Богута оцінює, що цьогорічний врожай фруктів та овочів через не дуже добрі сприятливі погодні умови буде менший, ніж у попередні роки. Утім, як наголошує польських фахівець, навіть за таких обставин без українських працівників польському садівництву та овочівництву не впоратися.
За оцінками голови асоціації, загалом польському аграрному сектору потрібні сотні тисяч сезонних працівників зі сходу, насамперед з України. Поляки, каже Богута, у цьому сегменті не замінять українців навіть під час коронакризи, коли десятки тисяч поляків тимчасово опинилися без роботи. Він бачить декілька причин.
Антикризові програми уряду дали змогу полякам, котрі тимчасово не працюють, отримувати матеріальну допомогу від держави. Інші чекають економічного пожвавлення та роботи в інших сферах чи повернення за кордон. Поляки не поспішають працювати в полі. Хіба що за кордоном, де вищі доходи.
Міністр сільського господарства Польщі Ян Кшиштоф Ардановський кілька днів тому відвідав одне з фермерських господарств у Куявсько-Помороському воєводстві на півночі Польщі, де на знак підтримки польських фермерів особисто збирав полуницю. Принагідно він укотре звернувся до польського суспільства виявити солідарність із аграріями й допомогти їм зібрати врожай.
«Епідемія коронавірусу призвела до того, що попри значні спрощення, різко знизилася кількість іноземців, які хочуть приїхати до Польщі на сезонну роботу. Працівників, переважно з України, зараз набагато менше. Але це проблема не лише Польщі, адже її долають також інші країни, наприклад Франція», – наголосив Ардановський.
Водночас польські фермери чекатимуть на українців, які вже масово їдуть до Польщі. Пік цих приїздів, очевидно, настане в найближчі тижні.
13 червня Польща відкрила внутрішні кордони з іншими країнами ЄС. Відтепер іноземці з Заходу можуть вільно в’їжджати до Польщі й навіть не проходити 14-денну обсервацію. Утім, це не стосується зовнішніх кордонів ЄС: з Україною, Білоруссю, Росією. За рекомендацією Єврокомісії, зовнішні кордони Євросоюзу із сусідніми країнами можна буде «розморожувати» з 1 липня. Проте ця дата є орієнтовною. Високий рівень заражуваності в Україні та інших країнах може змінити попередні плани.
Тим часом, українсько-польський кордон «тріщить по швах». За браку міжнародного автобусного та залізничного сполучення єдиним місцем перетину кордону фактично є піший пункт пропуску «Шегині – Медика». Він відновив роботу 16 травня, а від початку червня потік людей, які намагаються його перетнути, різко зріс.
Якщо продовж першого тижня червня кордон у бік Польщі за добу перетинали в середньому 1,5–1,7 тис. українців, то нині ця цифра зросла до 2,2–2,5 тис. І це ще не межа. У зв’язку з карантинними заходами перед польським кордоном на нейтральній смузі збираються сотні людей, які часто чекають на його перетин по 8-12 годин. У соцмережах люди нарікають на те, що в дощ і спеку вони змушені чекати на перевірку документів просто неба.
Як зауважив представник пресслужби Бещадського відділу Прикордонної служби Польщі Пьотр Закеляж, польські прикордонники працюють у Медиці на повну потужність, аби швидше перевіряти людей. Утім, наявні процедури забирають багато часу: необхідно провести температурний скринінг, а також перевірити всі дозвільні документи на перетин кордону, включно з визначенням точного місця обсервації на території Польщі. Як звернув увагу польський прикордонник, саме встановлення місця обсервації і потреба обдзвонювати працедавців для уточнення всіх нюансів забирає в прикордонників багато часу. Він закликав українців ще до перевірки документів встановити місце обсервації в Польщі.
Проте проблему можна розв’язати лише шляхом відновлення автобусного та залізничного сполучення. Схоже, що це добре розуміють по обидва боки кордону.
Під час брифінгу для ЗМІ на пункті пропуску «Шегині» 15 червня перший заступник начальника регіонального управління Держприкордонслужби Польщі Олексій Гавель заявив, що проблему з перетином кордону буде розв’язано лише за умови відновлення міжнародного автобусного та залізничного сполучення. Він підкреслив, що над цим питанням уже працюють у Києві та Варшаві.
В період коронакризи оголилася одна з головних проблем українсько-польських відносин – замала кількість пунктів пропуску. Створення або відновлення пішохідних пунктів значно спростило б розв’язання цієї проблеми.
Юрій Банахевич, ВАРШАВА
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Стан людей погіршувався: посередник привіз у Польщу на роботу 50 українців з коронавірусом
20 серпня, 2020, 16:05
0
3
Коментарі: