В телефонах українців є таємна зброя Путіна: про що йдеться

0
В телефонах українців є таємна зброя Путіна: про що йдеться
Російські ракети та дрони не можуть уразити всю площу нашої країни, зате смартфони є практично в усіх. І Росія – вже там. У наших смартфонах, а значить, і в наших головах.

Про це пише 24 канал.

Дуров – наш?
Прихильники Telegram часто кажуть, що Росія віджала у Павла Дурова VK та всю екосистему, тож він є справжнім противником режиму та взагалі вигнанцем. Насправді, це дуже сумнівно.

50 візитів до Росії: з 2014 по 2021 рік "вигнанець" регулярно відвідував Росію. Це дані зі злитої бази прикордонної служби ФСБ. Дивне "вигнання", чи не так?

Фінансовий слід: CFO Telegram Володимир Венденєєв одночасно володіє компаніями, що обслуговують ГлавНИВЦ (структура Управління справами президента РФ) та ФСБ.

Гроші Кремля: серед інвесторів Telegram – структури, пов'язані з "ВТБ Капітал" та фондами, наближеними до Кремля (РФПІ).

Брат-науковець: Микола Дуров, "технічний мозок" платформи, не просто перебуває в розшуку у Франції, а й офіційно працює в Математичному інституті імені Стєклова РАН у Санкт-Петербурзі.

І "вишенька на торті": Павло Дуров закінчив військову кафедру за спеціальністю "Організація психологічної боротьби та пропаганда". Здається, він склав іспит на "відмінно", переконавши мільйони людей, що його продукт – це символ свободи.

Telegram "не в мережі" для української держави
Поділюся власним досвідом. Ми як держава не раз виходили на зв'язок із різними платформами: Meta (Facebook, Instagram), Alphabet (Google, YouTube) та навіть ByteDance (Tiktok). Усі погоджуються з загрозами російської дезінформації та пропаганди, усі бачать небезпеку від впливу Росії на дітей.

Усі, окрім Дурова та його Telegram.

Будь-які спроби вийти з ним на контакт на рівні посадових осіб чи інституцій не дали жодних результатів. Він не зацікавлений у тому, аби зупинити потік російської дезінформації, поширення наркотиків чи вбивства українських дітей. Цікаво, чому?

Пастка "зручності"
У 2017 році, коли Україна забороняла "Вконтакте", ми чули крики про "цифровий ГУЛАГ" та "утиски свободи". Частіше за все це було від людей, які не помічали війни, окупації наших територій та Росію як екзистенційну загрозу. Сьогодні, на четвертий рік великої війни за Незалежність, після десятків тисяч загиблих, ми бачимо ту саму картину.

Усе ще багато людей обирають Telegram, бо зручно. А в часи великої війни в пріоритет варто ставити безпеку, а не зручність. Особливо для дітей.

Кожне наведення ракети через чат-бот, кожна ІПСО, яка розганяє паніку про "світло відключать назавжди", нелегітимність влади і так далі – все це Telegram. Світ уже починає прокидатися. Норвегія, Швейцарія, Австралія – список країн, що обмежують Telegram для чиновників та військових, зростає щомісяця. В Україні цей процес очолили університети (КНУ, Могилянка, УКУ та інші) та низка державних відомств.

Держава має зайняти тут проактивну позицію, аби зберегти життя та здорові мізки своїх громадян. Бо якщо ні – лідерство буде за Росією. І ми вже, відверто кажучи, поступаємося.

Час обирати: безпека чи інтерфейс?
Telegram – це не просто додаток для обміну повідомленнями з прикольними стікерами. Це невидимий фронт. Коли ворог готується до ще агресивнішої інформаційної війни, залишатися в його екосистемі лише тому, що так зручно – це просто безвідповідально. Десь у Кремлі в цей час аплодують.

Росія ізолюється, щоб краще атакувати. Ми маємо ізолюватися від російських впливів, щоб вижити. Telegram – це таємна зброя Путіна, яку він не складе. Питання лише в тому, коли ми нарешті перестанемо бути її добровільними мішенями.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: без коментарів
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2026. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».