Село під Луцьком задихається від смороду каналізації

Мешканці прилеглих до Луцька сіл потерпають від жахливого смороду, який влітку не дозволяє селянам навіть спокійно вийти на двір, не кажучи вже про якийсь відпочинок на «свіжому» повітрі. А все тому, що поблизу Вишкова та Липлян знаходяться очисні споруди, куди стікають нечистоти з усього Луцька.

ВІД СМОРОДУ ДІТИ ВТРАЧАЮТЬ АПЕТИТ

Житель Липлян Анатолій Дорошенко розповідає, що через близькість очисних споруд до будинків селяни страждають вже давно. Раніше запах відчувався кілька днів на місяць і, розуміючи специфіку підприємства, мешканці прилеглих до Луцька сіл спокійно на це реагували. Однак, коли страшенний сморід почав доноситись до їхніх домівок практично безперервно, вони не на жарт розізлились.

«Цього року сморід став нестерпним – вийти на вулицю неможливо, в дітей апетиту немає. Вони на канікулах не хочуть виходити з дому і просять кудись поїхати», - бідкається чоловік.

На думку місцевого мешканця, причиною смороду є недотримання технології працівниками очисних споруд. Зокрема, селян обурює те, що відстійні рови повністю заповнені фекальним мулом, рівень якого місцями вже перевищив рівень дороги, що за кілька метрів.

«Дай доброї зливи і все це потече на дорогу. Цей рів відразу біля дороги і він нічим не огороджений. Там навіть кілька людей загинуло через те, що впали у нього», - наголошує Анатолій Дорошенко.

Також селяни не на жарт занепокоєні тим, що працівники «Луцькводоканалу» постійно вивозять повні вантажівки фекальних мас на людські поля. Анатолій Дорошенко підозрює, що люди ще й можуть платити за таке "добриво".

Мешканці Вишкова і Липлян, які у спеку навіть не можуть вийти на власне подвір’я через жахливий сморід, раніше погрожували перекрити дорогу, а також кликали «в гості» керівника комунального підприємства «Луцькводоканал» Івана Корчука. Однак, відповідь комунальника нікого не задовольнила.

«Він приїхав, пообіцяв навести порядок, забрати все з рова, сказав, що був незнайомий із ситуацією. Корчук пообіцяв за тиждень все зробити, але ніхто досі навіть не брався за це. Тим паче, вони далі вивозять все на людські поля. Можливо вони навіть продають мул людям. Ми пропонували самостійно посадити дерева, які трохи відгородили б очисні споруди, аби їх тільки нам привезли, але, на жаль», - каже Анатолій Дорошенко та додає, що селяни планують звернутись зі скаргою на підприємство до прокуратури.

СМОРІД БУВ, Є І БУДЕ

Водночас начальник Цеху насосно-очисних станцій каналізації «Луцькводоканалу» Ігор Боярчук каже, що запах від очисних споруд був завжди. Це, мовляв зумовлено специфікою підприємства і змінити ситуацію ніяк не можна.

З його слів, очисні споруди приймають стічні каналізаційні води з усього міста, після чого стоки проходять дві стадії очистки – хімічну та біологічну, які відділяють фекальний мул від води. Опісля очищену воду скидають у річку Стир, а мул – на спеціальні майданчики.

Комунальник запевняє, що за день працівники вивозять по 2-3 камази фекального мулу на поля з дозволу місцевих мешканців. Цікаво, що скористатись таким добривом не проти фермер Євген Дудка ( директор ТзОВ «Волинь-зерно-продукт», - ред.)– аби ж не так далеко возити.

«Запахи були, є і будуть. Від цього нікуди не дінемось, нереально зробити так, щоб їх не було. Ми можемо не вивозити мул, але тоді накопичення ще більше буде», - наголошує Ігор Боярчук.

Керівник цеху заперечує можливість витоку мулу з відстійного рову, однак визнає, що таке вже колись було.

«Коли були дуже сильні грози, що місто топило, тоді бувало, виходили маси на дорогу, але ми їх скидали назад. А зараз таких злив й нема», - переконаний комунальник.

А відсутність огорожі навколо заповненого нечистотами рову Ігор Боячук пояснює загребущими руками місцевих, які раз по раз крадуть паркан. Щодо смороду, то він каже, що така ж проблема є в усіх українських містах, зокрема у Києві нібито все значно гірше.
Зрештою, чоловік визнає, що єдиний шлях до вирішення проблеми – реконструкція очисних споруд та будівництво станції для переробки мулу, яка дозволить значно зменшити його кількість.

А поки суттєво вплинути на запах, зі слів очільника станції очисних споруд, ніяк не можна. Втім, восени він планує все ж висадити енергетичну лозу навколо ровів.

ТАБЛИЦЯ МЕНДЕЛЄЄВА НА ПОЛЯХ

Про необхідність реконструкції очисних споруд каже й начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук.

З його слів, на очисних спорудах застаріле обладнання, яке не може повноцінно виконувати свої функції. До того ж обладнання навіть не забезпечує ефективної очистки води, через що можливе забруднення річки Стир.

«Якість самої води лише погіршується – лучани дедалі більше використовують побутову хімію. Не сприяють чистоті стічної води й автомийки. Поки забруднення Стиру немає, але така перспектива може бути, адже відстійники переповнені. Екоінспекція подала приписи щодо очистки відстійників та утилізації відходів», - каже посадовець.

Інспектор зазначає, якщо раніше мул дійсно можна було використовувати, як добриво на полях, то зараз це лише зашкодить городині.

«Яка людина захоче взяти собі таблицю Менделєєва на поле? Я заборонив їм навіть пропагувати таку можливість. Ці відходи потрібно або утилізувати, або спалити», - підкреслює очільник екологічної інспекції.

З його слів, вирішити проблему може лише реконструкція очисних споруд та запровадження нових технологій, але на це потрібні мільйони. Чиновник розповідає, що іноді запах каналізації доходить аж до Зміїнця, однак, поки не зроблять реконструкцію, закрити очисні споруди аж ніяк не можна. Також чоловік не вірить, що на сморід якось може вплинути посадка енергетичної лози.

Наразі Олександр Ткачук просить хоча б почистити відстійники, інакше з водою відходи підуть у Стир.

«Також потрібно піднімати питання громадського контролю», - додав держслужбовець.

РЕКОНСТРУКЦІЯ, РЕКОНСТРУКЦІЯ І ЩЕ РАЗ РЕКОНСТРУКЦІЯ

Директор КП «Луцькводоканал» Іван Корчук розповідає, що очисні споруди працюють ось уже 40 років, тому їх обладнання давно застаріло. При цьому комунальник каже, що працівники дотримуються технології, тому сморід – не їх вина.

«Всі очисні споруди в Україні перебувають в такому ж стані і всі мають такі ж проблеми. Щороку ми все чистимо, робимо аналіз мулу і в нас є заключення, що він придатний для удобрення полів. Загалом ми вивозимо до 100 тонн мулу на день», - каже очільник водопостачального підприємства.

Іван Корчук каже, що підприємство наразі веде перемовини з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо надання 5 мільйонів євро у кредит на реконструкцію очисних споруд. Поки відповіді від міжнародної організації немає, але посадовець оцінює шанси отримати гроші, як високі. До речі, кредит братиме не міська рада, а КП «Луцькводоканал» під гарантію Міністерства фінансів.

Реалізація цього проекту може затягнутись на 3-4 роки. А поки Іван Миколайович радить селянам потерпіти, мовляв за це мешканці Липлян отримують воду.

«Чомусь люди будуються в санітарній зоні, от нехай міська рада розбирається з цим», - додає комунальник.

Віталія САХНІК
Фото автора