Гра престолів: луцький сезон. Серія 1: хто стане «десницею»?
08 лютого, 2017, 07:10
14
2Смерть міського голови стала несподіванкою для усіх. Микола Романюк, попри очевидно хворобливий вигляд, до останнього ходив на роботу. Ба, до останнього був опорою цілої будівлі під назвою «луцький владний політикум». Опора зникла – і будівля виявилася картковим будиночком, що ось-ось впаде.
Два гравці мають вплив на нього. Один з усіх сил хоче його зруйнувати, аби звести свій. Інший опирається... Але годі зайвих алегорій. «Команда «Солідарності» і «Команда УКРОПу» вступають в активну фазу боротьби. Плацдарм – обласний центр Волині. Головний трофей – повнота влади у місті. Головна битва – вибори міського голови. Якій передуватимуть не одна дрібніша сутичка…
ДИСПОЗИЦІЇ СТОРІН
Перша з них – бій за пост секретаря міськради. Того, хто «перший після…» (у легендарній сазі «Гра престолів» таких називали «десницею короля»). Пост секретаря міськради в період безмер’я автоматично дорівнює посту міського голови. Чи зчепляться за нього наші гравці?
Скоріш усього так. Команда УКРОПу має намір сформувати більшість у раді, «поставити» свою людину на посаду секретаря і на інші ключові пости, тим самим окупувавши вигідний адміністративний плацдарм. І готуватися до виборів.
Утім, можливий і інший сценарій. Команда УКРОПу займе вичікувальну позицію. Дочекається початку чвар і криз в обезголовленій Команді Солідарності. Доб’ється (а то і простимулює), поки рівень популярності опонентів сягне плінтуса (погані дороги, вбита комуналка тощо). І «на білому коні» візьме владу на найближчих виборах.
Більшість опитаних «Волинь24» джерел схиляються до першого сценарію. Непрямо про початок його реалізації свідчать і деякі події в політичному середовищі Луцька останніх п’яти днів.
Так чи інакше – війна гряде масштабна. Армія «Команди Солідарності» – «стара добра» місцева гвардія з пулу бізнесменів, група компаній «Континіум» (ресурси Степана Івахіва, як і він сам, судячи з усього, таки не збирається стояти осторонь), вертикаль державної влади (Гунчик-Порошенко).
Сили другої команди – група «Приват», Ігор Палиця, підконтрольна облрада, і розгалужена, дієва структура фонду «Тільки разом».
КОЛИ ВИБОРИ?
Важливе питання – коли відбудуться позачергові вибори луцького міського голови? Згідно із чинним законодавством, вони мусять пройти не пізніше липня цього року. Втім, з огляду на українські реалії – то ще далеко не факт. Так, свого часу в Чернівцях п’ять років виконував обов’язки усунутого міського голови секретар ради, у Вараші (колишній Кузнєцовськ) – два роки. Подібні приклади, коли секретарі виконували обов’язки мера по дев’ять–десять, а то й більше місяців (хоча, за законом вибори повинні відбутись через п’ять місяців) є і в інших містах.
Насправді на дату виборів більше вплине не закон, а бажання воюючих сторін. Чи зацікавлені вони у виборах, буде залежати від наявності у них сильних кандидатів і ресурсів. Так, приміром депутат Луцької міської ради Григорій Пустовіт каже, що вибори можуть не відбутися і до 2020 року.
«Для того, щоб вибори відбулися, правляча коаліція, тобто Блок Петра Порошенка, повинен мати кандидатуру, яка зможе виграти їх. А зважаючи на те, що відбувається у БПП, особливо після сесії обласної ради, я сьогодні не бачу у них кандидатуру, яка могла б це зробити», - пояснює політик.
Нема достойного кандидата і в опонентів. Такими можуть, приміром бути голова правління Фонду «Тільки разом» Олександр Товстенюк, або ж керівник «укропівської» фракції у Луцькраді Ігор Поліщук.
Втім, на думку луцького політолога Віктора Пенька, Товстенюк – малоймовірний кандидат з огляду на його програш на минулих виборах. А Поліщук, на думку експерта, має недостатньо харизми, аби «сподобатись людям середнього і старшого віку».
«Молодь же просто не ходить на вибори» - додає політолог.
Так чи інакше, «кнопка» запуску виборів знаходиться у парламенті. А можливості вплинути на нардепів є і в Команди «Солідарності», і в Команди УКРОПу. І натиснуть її не раніше, аніж настане потрібний момент.
ТАКТИКА І СТРАТЕГІЯ
Посада секретаря міськради за відсутності міського голови стає ключовою. По суті – це мер. З доступами до усіх важелів, в тому числі адміністративних. Тому для «УКРОПу», який сьогодні – в опозиції, ця посада очевидно є важливою…
Діючий секретар – «самопомочівка» Юлія Вусенко – не влаштовує жодну з ворогуючих сторін. Складну характером, недосвідченого управлінця і господарника Вусенко давно хотіли посунути з посади. Було навіть, чекали, що піде сама (через рокіровки партійного списку Самопомочі Вусенко світив парламентський мандат).
За деякою інформацією, останнім часом лідери Команди Солідарності, як одного з кандидатів на цю посаду розглядати депутата Миколу Яручика.
Утім, «Солідарність» зрештою змушена була зробити ставку таки на Вусенко. Принаймні, про це свідчать джерела «Волинь24». Причина проста: залишити її легше, аніж формувати більшість під голосування за нового секретаря.
«Політичні сили і громадськість зараз зважають, чи зможе нинішній секретар об’єднати навколо себе більшість. Якщо зможе – залишиться в.о. і стане тим лідером, який поведе за собою раду. Якщо ж серед депутатського корпусу знайдеться інша постать чи союз – будуть зміни. Розмови про те, щоб зняти Юлію Вусенко, ведуться. Але наскільки їм вдасться втілитись, буде залежати від того, хто зуміє сформувати більшість», - каже депутат Луцькради Григорій Пустовіт.
З його слів, ніхто не буде подавати проект рішення про зняття секретаря як імпровізацію, розраховуючи на «а раптом проголосують». Якщо вже буде подаватись такий проект рішення, під нього будуть сформовані і домовленості, і більшість голосів.
Обережний у коментарях і той, кого джерела називають кандидатом на посаду секретаря від УКРОПу Ігор Поліщук. Каже – його фракція мову про заміну секретаря не веде.
«Секретар при міському голові – це посада, яка не передбачає жодної відповідальності. Секретар, коли міський голова достроково припинив повноваження, це – повна відповідальність за все, що відбувається в місті», - каже Ігор Поліщук.
«Як я оцінюю Юлію Вусенко на цій посаді? Думаю, що це – прерогатива лучан оцінити. Подивимося на перші її кроки, як вона себе проявить за перші тижні, а далі будемо бачити. Одне діло робити політичні заяви і організовувати депутатів, а інше – нести відповідальність за все місто, і в першу чергу – за житлово-комунальне господарство і за комунальні підприємства, які у нас сьогодні, на жаль, в кризовому стані» - додає укропівець.
ЕКСПЕРТИ НЕОДНОСТАЙНІ
Думки політологів та експертів натомість розділились. Так, голова громадської організації «Асоціація молодих політологів і політиків» Олександр Новосад вважає, що смерть Миколи Романюка суттєво змінила політичну карту області. Зокрема, вже після похорону у неділю представники різних політичних сил зібрались на неформальні переговори.
«Може бути спроба змінити секретаря ради, якщо вистачить сил», - наголошує експерт.
На його думку, зміна секретаря доцільна, аби привчити виборців, що певний політик є уособленням влади в місті.
«І чинний Прем’єр-міністр починав з того, що свого часу став спершу в.о, а пізніше – міським головою», - каже Олександр Новосад.
Однак, експерт вважає, що зміна секретаря – це все ж певний ризик, адже «одним махом» усіх чиновників та їх заступників не звільниш.
Відтак, «УКРОПу» ще залишається варіант спокійно готуватись до виборів, «знайомити» лучан з кандидатом і можливо – поливати брудом опонентів.
При цьому політолог переконаний, що комусь може бути вигідно призначити вибори влітку, адже через відпустки буде менша явка, а відтак – більший простір для маніпуляцій.
Натомість його колега Віктор Пенько взагалі відкидає можливість зміни секретаря, мовляв це не має сенсу.
«Застосування адмінресурсу у місті не спрацює, хіба частково», - відзначає науковець.
Він переконаний, що «УКРОПу» вигідніше вкладати фінанси та сили у просування свого кандидата. І в цій справі вони не оминуть можливості розморозити підзабуті теми, наприклад, забудову Старого міста.
СИТУАЦІЯ В РАДІ
Чи будуть обирати нового секретаря уже на найближчій сесії, чи пізніше – все-одно опонентам зрозуміло, що виграє той, у кого буде більшість у раді. А більшість ця, так-сяк зшита з фракцій-«клаптиків», з настанням кризи і взагалі може розпастися.
Хто цю «ковдру» по-новому «зшиє» - той і вирішить долю секретаря. А значить і мерії. А значить – і міста.
Якщо плацдарм «Секретар» впаде – і так хиткий картковий будиночок «Команди Солідарності» може посипатися повністю.
В Луцькраді – сім фракцій: «УКРОП», «Батьківщина», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Народний контроль», «Самопоміч», «Свобода» і «Солідарність».
Депутат від «Солідарності», юрист Артем Запотоцький пояснює, що найближчим часом усунути секретаря Луцької міської ради технічно насправді можливо. Для цього один з депутатів повинен подати таку пропозицію, а підтримати її на сесії мусять 50% обранців +1, тобто 22 депутати.
Далі в.о. міського голови Юлія Вусенко може накласти вето на це рішення. Однак, здолати останнє теж цілком реально. Для цього потрібні голоси двох третин депутатів – всього 28. Зауважимо, лише фракція «УКРОПу» налічує 15 членів.
Подолати вето – завдання не з легких, зважаючи на строкатість представницького органу Луцька.
З найбільшою вірогідністю підтримають Вусенко депутати «Самопомочі». Але їх всього чотири.
А найбільш вірогідними союзниками «Команди УКРОПу» джерела називають «Народний контроль». Зокрема, раніше саме завдяки підтримці «УКРОПу», лідеру «Народного контролю» Павлові Данильчуку вдалось створити такий бажаний Центр національно-патріотичного виховання для дітей та молоді.
Екс-перший заступник Луцького міського голови та депутат Волинської обласної ради Святослав Кравчук також вважає, що серед вірогідних союзників «УКРОПу», окрім «Народного контролю» є і «Радикальна партія Олега Ляшка». Існування останніх двох, за його словами, залежить від фінансових потоків з Києва, натомість «Свободу» та «Батьківщину» Кравчук називає політичними силами з партійною дисципліною та ідеологічною мотивацією.
А от щодо «Солідарності», то тут на думку багаторічного «віце-мера», не все так однозначно.
«Там є люди, які прийшли в «Солідарність» лише за Миколою Романюком. Якби він балотувався від іншої політичної сили, вони б теж пішли за ним. Фактично тепер зобов’язань перед Миколою Ярославовичем вони не мають», - зазначив депутат Волиньради.
У КОГО ЯКІ КОЗИРІ?
Станом на вечір вівторка, 7 лютого тривали активні переговори, суперечки, вмовляння і торги. Рішення приймаються стратегічні, а тому учасники переговорів не спішать з остаточними відповідями.
У відповідь на прохання розповісти «хто ж з ким домовився», один з депутатів Луцькради напівжартома відповів: «А ви не розпитуйте, а поїдьте в луцькі ресторани, подивіться, хто з ким «тре».
У торгах з депутатами використовують різні аргументи. Очевидний і найбільш банальний – гроші. Утім часто – не найвизначальніший. Бо є ще посади, обіцянки сприяння бізнесу тощо.
Лобісти Команди «Солідарності» часто наводять аргумент про потребу балансу у політичному мікросвіті. («Ви ж розумієте: поміняють секретаря – все буде УКРОП, вашій політичній силі місця не буде» - кажуть вони).
Лобісти Команди "УКРОПу" демонструють розуміння потреб потенційних союзників і обіцяють «всіляке сприяння і підтримку». За інформацією джерел, мають ще один аргумент: козиряють новим і сильним членом своєї команди – досвідченим управлінцем Святославом Кравчуком. Який, мовляв, дав згоду стати першим заступником нового в.о. міського голови.
Хоч сам Кравчук таку інформацію спростовує:
«Я отримував пропозиції балотуватись на мера, або ж стати його першим заступником і за часів каденції Антона Кривицького, і коли Микола Романюк йшов на другий термін. Були розмови про це і тепер. Однак конкретних пропозицій не надходило. Якщо будуть – не погоджуся. Я можу консультувати, давати поради при потребі, але посадовою особою не буду. Нехай до влади йдуть молоді, перспективні політики».
НЕСОЛІДАРНА СОЛІДАРНІСТЬ
Джерела свідчать, що станом на вівторок шлюпка фракції «Солідарності» у Луцькраді дала тріщину: щонайменше в одного депутата з’явилися несподівані симпатії до Команди «УКРОПу». Мова про Євгенія Ткачука. Подейкують навіть, що 6 лютого фракція провела засідання і позбавила Ткачука посади свого голови. А на його місце призначили Петра Нестерука. Фактичним лідером фракції, кажуть, наразі є підприємець Андрій Покровський.
Щоправда, сам Євгеній Ткачук запевнив, що засідання фракції не проводив, тому нічого про це не знає. Зберігають мовчанку й інші її члени, розумно не бажаючи завчасно «виносити сміття з хати».
Інший «солідарист» Олександр Козлюк зазначив, що наразі перебуває в лікарні, тож участі в засіданні фракції не брав. На запитання, чи його запрошували, відповідає: «чув, що щось таке було». Проте, за станом здоров’я депутатові нібито зараз не до політики.
Водночас Петро Нестерук заявив, що ніяких змін поки не відбулося, мовляв фракція засідала і не один раз, але ніякого рішення не прийняла.
* * *
«Все тільки починається» - люблять казати оптимісти. Коректно застосувати цей вислів і до описаної вище ситуації. Щоправда, з суттєвою поправкою на песимізм. Гряде серйозне перетасування владної колоди. Починається тривалий і затяжний процес кулуарно-політичних «консиліумів», чвар і ситуативних союзів.
В усій цій чехарді громаді відводиться роль не більш як спостерігача. Лишається сподіватися, що на ключових сферах життя міста, комфорті і безпеці містян, іміджі обласного центру і планах його розвитку новітня «гра престолів» таки не позначиться.
Юрій РИЧУК, Віталія САХНІК, Людмила ЯВОРСЬКА
Передрук заборонений
Два гравці мають вплив на нього. Один з усіх сил хоче його зруйнувати, аби звести свій. Інший опирається... Але годі зайвих алегорій. «Команда «Солідарності» і «Команда УКРОПу» вступають в активну фазу боротьби. Плацдарм – обласний центр Волині. Головний трофей – повнота влади у місті. Головна битва – вибори міського голови. Якій передуватимуть не одна дрібніша сутичка…
ДИСПОЗИЦІЇ СТОРІН
Перша з них – бій за пост секретаря міськради. Того, хто «перший після…» (у легендарній сазі «Гра престолів» таких називали «десницею короля»). Пост секретаря міськради в період безмер’я автоматично дорівнює посту міського голови. Чи зчепляться за нього наші гравці?
Скоріш усього так. Команда УКРОПу має намір сформувати більшість у раді, «поставити» свою людину на посаду секретаря і на інші ключові пости, тим самим окупувавши вигідний адміністративний плацдарм. І готуватися до виборів.
Утім, можливий і інший сценарій. Команда УКРОПу займе вичікувальну позицію. Дочекається початку чвар і криз в обезголовленій Команді Солідарності. Доб’ється (а то і простимулює), поки рівень популярності опонентів сягне плінтуса (погані дороги, вбита комуналка тощо). І «на білому коні» візьме владу на найближчих виборах.
Більшість опитаних «Волинь24» джерел схиляються до першого сценарію. Непрямо про початок його реалізації свідчать і деякі події в політичному середовищі Луцька останніх п’яти днів.
Так чи інакше – війна гряде масштабна. Армія «Команди Солідарності» – «стара добра» місцева гвардія з пулу бізнесменів, група компаній «Континіум» (ресурси Степана Івахіва, як і він сам, судячи з усього, таки не збирається стояти осторонь), вертикаль державної влади (Гунчик-Порошенко).
Сили другої команди – група «Приват», Ігор Палиця, підконтрольна облрада, і розгалужена, дієва структура фонду «Тільки разом».
КОЛИ ВИБОРИ?
Важливе питання – коли відбудуться позачергові вибори луцького міського голови? Згідно із чинним законодавством, вони мусять пройти не пізніше липня цього року. Втім, з огляду на українські реалії – то ще далеко не факт. Так, свого часу в Чернівцях п’ять років виконував обов’язки усунутого міського голови секретар ради, у Вараші (колишній Кузнєцовськ) – два роки. Подібні приклади, коли секретарі виконували обов’язки мера по дев’ять–десять, а то й більше місяців (хоча, за законом вибори повинні відбутись через п’ять місяців) є і в інших містах.
Насправді на дату виборів більше вплине не закон, а бажання воюючих сторін. Чи зацікавлені вони у виборах, буде залежати від наявності у них сильних кандидатів і ресурсів. Так, приміром депутат Луцької міської ради Григорій Пустовіт каже, що вибори можуть не відбутися і до 2020 року.
«Для того, щоб вибори відбулися, правляча коаліція, тобто Блок Петра Порошенка, повинен мати кандидатуру, яка зможе виграти їх. А зважаючи на те, що відбувається у БПП, особливо після сесії обласної ради, я сьогодні не бачу у них кандидатуру, яка могла б це зробити», - пояснює політик.
Нема достойного кандидата і в опонентів. Такими можуть, приміром бути голова правління Фонду «Тільки разом» Олександр Товстенюк, або ж керівник «укропівської» фракції у Луцькраді Ігор Поліщук.
Втім, на думку луцького політолога Віктора Пенька, Товстенюк – малоймовірний кандидат з огляду на його програш на минулих виборах. А Поліщук, на думку експерта, має недостатньо харизми, аби «сподобатись людям середнього і старшого віку».
«Молодь же просто не ходить на вибори» - додає політолог.
Так чи інакше, «кнопка» запуску виборів знаходиться у парламенті. А можливості вплинути на нардепів є і в Команди «Солідарності», і в Команди УКРОПу. І натиснуть її не раніше, аніж настане потрібний момент.
ТАКТИКА І СТРАТЕГІЯ
Посада секретаря міськради за відсутності міського голови стає ключовою. По суті – це мер. З доступами до усіх важелів, в тому числі адміністративних. Тому для «УКРОПу», який сьогодні – в опозиції, ця посада очевидно є важливою…
Діючий секретар – «самопомочівка» Юлія Вусенко – не влаштовує жодну з ворогуючих сторін. Складну характером, недосвідченого управлінця і господарника Вусенко давно хотіли посунути з посади. Було навіть, чекали, що піде сама (через рокіровки партійного списку Самопомочі Вусенко світив парламентський мандат).
За деякою інформацією, останнім часом лідери Команди Солідарності, як одного з кандидатів на цю посаду розглядати депутата Миколу Яручика.
Утім, «Солідарність» зрештою змушена була зробити ставку таки на Вусенко. Принаймні, про це свідчать джерела «Волинь24». Причина проста: залишити її легше, аніж формувати більшість під голосування за нового секретаря.
«Політичні сили і громадськість зараз зважають, чи зможе нинішній секретар об’єднати навколо себе більшість. Якщо зможе – залишиться в.о. і стане тим лідером, який поведе за собою раду. Якщо ж серед депутатського корпусу знайдеться інша постать чи союз – будуть зміни. Розмови про те, щоб зняти Юлію Вусенко, ведуться. Але наскільки їм вдасться втілитись, буде залежати від того, хто зуміє сформувати більшість», - каже депутат Луцькради Григорій Пустовіт.
З його слів, ніхто не буде подавати проект рішення про зняття секретаря як імпровізацію, розраховуючи на «а раптом проголосують». Якщо вже буде подаватись такий проект рішення, під нього будуть сформовані і домовленості, і більшість голосів.
Обережний у коментарях і той, кого джерела називають кандидатом на посаду секретаря від УКРОПу Ігор Поліщук. Каже – його фракція мову про заміну секретаря не веде.
«Секретар при міському голові – це посада, яка не передбачає жодної відповідальності. Секретар, коли міський голова достроково припинив повноваження, це – повна відповідальність за все, що відбувається в місті», - каже Ігор Поліщук.
«Як я оцінюю Юлію Вусенко на цій посаді? Думаю, що це – прерогатива лучан оцінити. Подивимося на перші її кроки, як вона себе проявить за перші тижні, а далі будемо бачити. Одне діло робити політичні заяви і організовувати депутатів, а інше – нести відповідальність за все місто, і в першу чергу – за житлово-комунальне господарство і за комунальні підприємства, які у нас сьогодні, на жаль, в кризовому стані» - додає укропівець.
ЕКСПЕРТИ НЕОДНОСТАЙНІ
Думки політологів та експертів натомість розділились. Так, голова громадської організації «Асоціація молодих політологів і політиків» Олександр Новосад вважає, що смерть Миколи Романюка суттєво змінила політичну карту області. Зокрема, вже після похорону у неділю представники різних політичних сил зібрались на неформальні переговори.
«Може бути спроба змінити секретаря ради, якщо вистачить сил», - наголошує експерт.
На його думку, зміна секретаря доцільна, аби привчити виборців, що певний політик є уособленням влади в місті.
«І чинний Прем’єр-міністр починав з того, що свого часу став спершу в.о, а пізніше – міським головою», - каже Олександр Новосад.
Однак, експерт вважає, що зміна секретаря – це все ж певний ризик, адже «одним махом» усіх чиновників та їх заступників не звільниш.
Відтак, «УКРОПу» ще залишається варіант спокійно готуватись до виборів, «знайомити» лучан з кандидатом і можливо – поливати брудом опонентів.
При цьому політолог переконаний, що комусь може бути вигідно призначити вибори влітку, адже через відпустки буде менша явка, а відтак – більший простір для маніпуляцій.
Натомість його колега Віктор Пенько взагалі відкидає можливість зміни секретаря, мовляв це не має сенсу.
«Застосування адмінресурсу у місті не спрацює, хіба частково», - відзначає науковець.
Він переконаний, що «УКРОПу» вигідніше вкладати фінанси та сили у просування свого кандидата. І в цій справі вони не оминуть можливості розморозити підзабуті теми, наприклад, забудову Старого міста.
СИТУАЦІЯ В РАДІ
Чи будуть обирати нового секретаря уже на найближчій сесії, чи пізніше – все-одно опонентам зрозуміло, що виграє той, у кого буде більшість у раді. А більшість ця, так-сяк зшита з фракцій-«клаптиків», з настанням кризи і взагалі може розпастися.
Хто цю «ковдру» по-новому «зшиє» - той і вирішить долю секретаря. А значить і мерії. А значить – і міста.
Якщо плацдарм «Секретар» впаде – і так хиткий картковий будиночок «Команди Солідарності» може посипатися повністю.
В Луцькраді – сім фракцій: «УКРОП», «Батьківщина», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Народний контроль», «Самопоміч», «Свобода» і «Солідарність».
Депутат від «Солідарності», юрист Артем Запотоцький пояснює, що найближчим часом усунути секретаря Луцької міської ради технічно насправді можливо. Для цього один з депутатів повинен подати таку пропозицію, а підтримати її на сесії мусять 50% обранців +1, тобто 22 депутати.
Далі в.о. міського голови Юлія Вусенко може накласти вето на це рішення. Однак, здолати останнє теж цілком реально. Для цього потрібні голоси двох третин депутатів – всього 28. Зауважимо, лише фракція «УКРОПу» налічує 15 членів.
Подолати вето – завдання не з легких, зважаючи на строкатість представницького органу Луцька.
З найбільшою вірогідністю підтримають Вусенко депутати «Самопомочі». Але їх всього чотири.
А найбільш вірогідними союзниками «Команди УКРОПу» джерела називають «Народний контроль». Зокрема, раніше саме завдяки підтримці «УКРОПу», лідеру «Народного контролю» Павлові Данильчуку вдалось створити такий бажаний Центр національно-патріотичного виховання для дітей та молоді.
Екс-перший заступник Луцького міського голови та депутат Волинської обласної ради Святослав Кравчук також вважає, що серед вірогідних союзників «УКРОПу», окрім «Народного контролю» є і «Радикальна партія Олега Ляшка». Існування останніх двох, за його словами, залежить від фінансових потоків з Києва, натомість «Свободу» та «Батьківщину» Кравчук називає політичними силами з партійною дисципліною та ідеологічною мотивацією.
А от щодо «Солідарності», то тут на думку багаторічного «віце-мера», не все так однозначно.
«Там є люди, які прийшли в «Солідарність» лише за Миколою Романюком. Якби він балотувався від іншої політичної сили, вони б теж пішли за ним. Фактично тепер зобов’язань перед Миколою Ярославовичем вони не мають», - зазначив депутат Волиньради.
У КОГО ЯКІ КОЗИРІ?
Станом на вечір вівторка, 7 лютого тривали активні переговори, суперечки, вмовляння і торги. Рішення приймаються стратегічні, а тому учасники переговорів не спішать з остаточними відповідями.
У відповідь на прохання розповісти «хто ж з ким домовився», один з депутатів Луцькради напівжартома відповів: «А ви не розпитуйте, а поїдьте в луцькі ресторани, подивіться, хто з ким «тре».
У торгах з депутатами використовують різні аргументи. Очевидний і найбільш банальний – гроші. Утім часто – не найвизначальніший. Бо є ще посади, обіцянки сприяння бізнесу тощо.
Лобісти Команди «Солідарності» часто наводять аргумент про потребу балансу у політичному мікросвіті. («Ви ж розумієте: поміняють секретаря – все буде УКРОП, вашій політичній силі місця не буде» - кажуть вони).
Лобісти Команди "УКРОПу" демонструють розуміння потреб потенційних союзників і обіцяють «всіляке сприяння і підтримку». За інформацією джерел, мають ще один аргумент: козиряють новим і сильним членом своєї команди – досвідченим управлінцем Святославом Кравчуком. Який, мовляв, дав згоду стати першим заступником нового в.о. міського голови.
Хоч сам Кравчук таку інформацію спростовує:
«Я отримував пропозиції балотуватись на мера, або ж стати його першим заступником і за часів каденції Антона Кривицького, і коли Микола Романюк йшов на другий термін. Були розмови про це і тепер. Однак конкретних пропозицій не надходило. Якщо будуть – не погоджуся. Я можу консультувати, давати поради при потребі, але посадовою особою не буду. Нехай до влади йдуть молоді, перспективні політики».
НЕСОЛІДАРНА СОЛІДАРНІСТЬ
Джерела свідчать, що станом на вівторок шлюпка фракції «Солідарності» у Луцькраді дала тріщину: щонайменше в одного депутата з’явилися несподівані симпатії до Команди «УКРОПу». Мова про Євгенія Ткачука. Подейкують навіть, що 6 лютого фракція провела засідання і позбавила Ткачука посади свого голови. А на його місце призначили Петра Нестерука. Фактичним лідером фракції, кажуть, наразі є підприємець Андрій Покровський.
Щоправда, сам Євгеній Ткачук запевнив, що засідання фракції не проводив, тому нічого про це не знає. Зберігають мовчанку й інші її члени, розумно не бажаючи завчасно «виносити сміття з хати».
Інший «солідарист» Олександр Козлюк зазначив, що наразі перебуває в лікарні, тож участі в засіданні фракції не брав. На запитання, чи його запрошували, відповідає: «чув, що щось таке було». Проте, за станом здоров’я депутатові нібито зараз не до політики.
Водночас Петро Нестерук заявив, що ніяких змін поки не відбулося, мовляв фракція засідала і не один раз, але ніякого рішення не прийняла.
* * *
«Все тільки починається» - люблять казати оптимісти. Коректно застосувати цей вислів і до описаної вище ситуації. Щоправда, з суттєвою поправкою на песимізм. Гряде серйозне перетасування владної колоди. Починається тривалий і затяжний процес кулуарно-політичних «консиліумів», чвар і ситуативних союзів.
В усій цій чехарді громаді відводиться роль не більш як спостерігача. Лишається сподіватися, що на ключових сферах життя міста, комфорті і безпеці містян, іміджі обласного центру і планах його розвитку новітня «гра престолів» таки не позначиться.
Юрій РИЧУК, Віталія САХНІК, Людмила ЯВОРСЬКА
Передрук заборонений
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Коментарі: