Гра престолів: луцький сезон. Серія 2: претенденти

Попри ключову роль секретаря Луцької міської ради після смерті Миколи Романюка, обговорення теми, чи лишиться Юлія Вусенко на цій посаді, а відтак - і в.о. мера, трохи вщухло.

Адже зрозуміло, що один з головних козирів для перемоги – це кандидат не у секретарі, а у міські голови. Кого виставлять дві основні воюючі сторони – головна інтрига нової «солідаристсько-укропівської війни за луцький трон».

Формула, за якою підбиратимуть «ставленика», очевидна. Перше: він мусить мати хоча б сякий-такий управлінський досвід. Друге: він повинен вміти сподобатися виборцям (інколи таку якість звуть ще харизмою). Третє і головне: він повинен викликати довіру у тих, хто дає гроші.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Гра престолів: луцький сезон. Серія 1: хто стане «десницею»?

А зі списком претендентів і в команди Солідарності, і в команди УКРОПу – проблеми. Є «свої», але хто його зна, як їх сприйме публіка. Є публічно підковані, але з сумнівним управлінським досвідом. Можуть бути і «спеціально запрошені зірки», але вони - найменш бажаний для фінансових донорів варіант. Бо - найменш прогнозований.

Нижче – список тих, на кого можуть зробити ставки у майбутній мерській гонці Команда УКРОПу чи Команда Солідарності. Кожного з них ми оцінили за трьома пунктами нашої «формули мера».

У кожного з названих – різні шанси отримати значок «кандидат». Але так чи інакше, кажемо із впевненістю на 99 %: на цій сторінці є фотографія майбутнього луцького міського голови.

Ігор АЛЕКСЕЄВ
44 років, громадський активіст
На рахунку Алексеєва – вибори і до парламенту, і в місцеві ради. Щоправда, його «тіньова» участь у різних виборчих штабах – набагато успішніша за його власні спроби стати депутатом.

Найяскравіша сторінка його політичної біографії – Євромайдан та керівництво волинським осередком партії Кличка «УДАР». Проте і ці епізоди не залишили на життєвому шляху Алексеєва відміток надовго…

Попри те, що має лише середню освіту, Ігор Алексеєв – неабиякий інтелектуал. А ще – досить різкий і відвертий: із тих, за ким тягнеться образ правдоруба і самотнього воїна-самурая.

Останні роки Алексеєв став напівпублічно виступати в команді прихильників Ігоря Палиці. Проте публічним бійцем цієї команди він так і не став. Чи то не покликали, чи то – не схотів. Тим не менше сьогодні він лишається «в фарватері» УКРОПу.

Якщо розглядати сценарій, в якому «УКРОП» вирішить зробити ставку на настрої «та скільки можна – нарешті наведемо порядок!», то Ігор Алексеєв підійде для цього на всі сто.

Досвід управлінця: 0.
Здатність подобатися виборцям: 7.
Авторитет у фінансових донорів: 6.

Володимир БОНДАР
49 років, перший заступник голови Держлісагентства України
Нинішній депутат Волинської обласної ради “засвітився” в історії Волині ще тоді, коли, будучи нардепом від “Нашої України”, “виганяв” із робочого кабнету голову Волинської ОДА часів Кучми Анатолія Француза. Після Помаранчевої революції і сам зайняв посаду губернатора (з 2005-го до 2007-го).

На передній план громадської активності Бондаря знову вивела революція. Точніше - Майдан. Колишній голова ОДА активно долучився до учасників Майдану й особисто був присутній на численних акціях на Театральній площі чи під стінами Білого дому.

Другом Володимира Нальковича і в цей час, і нині є Юрій Луценко. Тепер - Генпрокурор України.

Ім’я Володимира Бондаря звучить у переліку претендентів на посаду губернатора вже після Майдану. У травні 2015-го Бондар несподівано для багатьох стає депутатом облради: його обирають у Ратнівському районі замість колишнього голови РДА Валерія Трикоша, якого судили за хабаря.

Згодом пробує очолити облраду, але програє нинішньому голові Ігореві Палиці. У стінах облради Бондар керує фракцією “Солідарність”. За час каденції облради 7-го скликання здобув ще одну високу посаду, ставши першим заступником голови Держлісагентства України.

До речі, у 2010-му Володимир Налькович балотувався на посаду Луцького міського голови. Тому відкидати той варіант, що його мерські амбіції ще живі, - не варто. Та й з “Континіумом” йому працювати не вперше.

Юлія ВУСЕНКО
35 років, секретар Луцької міської ради
Викладач-юрист СНУ імені Лесі Українки, Юлія Вусенко у 2015-му очолила волинський осередок «Об’єднання «Самопоміч». Тоді ж стала депутатом і секретарем Луцької міської ради.

Нині де-факто є виконувачем обов’язки міського голови, хоча, позиції її нестійкі. У місті ходили чутки, що «УКРОП» спробує змінити секретаря ради, а відтак в.о. мера або ж дочекається, поки чинні керівники міста заплямують свою репутацію. Так чи інакше, а наступні кілька місяців для Юлії Вусенко – визначальні, адже за кожним її кроком пильно стежитимуть не лише пересічні мешканці Луцька, а й політичні опоненти та ситуативні союзники.

В гіршому для себе випадку Юлія Вусенко втратить посаду і шанси залишитись при владі, в кращому – стане компромісним кандидатом на посаду міського голови.

Досвід управлінця: 3.
Здатність подобатися виборцям: 3.
Авторитет у фінансових донорів: 2.

Сергій ГРИГОРЕНКО
38 років, заступник Луцького міського голови
Кар’єру розпочав у «Корпорації Пакко», де працював у департаменті маркетингу та реклами. Хоча де-факто працював не у бізнесі, а в політиці, двічі обираючись депутатом Луцькради. Зусилля принесли результат – і в квітні 2014 року він став секретарем ради. А в 2015-му – заступником мера. З того часу він – член команди Романюка.

Відверто кажучи, такому «дрейфу» сприяло і його виключення з лав «Батьківщини» через необережну фразу про «жидів, які споювали українців». Були спроби посунути його й з посади заступника мера, однак – безуспішні.

Наразі він – одна з ключових фігур у міськраді, будучи частиною так званого «колективного мера» (інші його частини – Тарас Яковлєв, Юлія Вусенко, меншою мірою – решта заступників голови)
Амбітний, інтелектуал, вмілий оратор і досвідчений політик, Григоренко цілком логічно бачиться в ролі кандидата на пост мера з індульгенцією від фінансових донорів в кишені…

Досвід управлінця: 5.
Здатність подобатися виборцям: 5.
Авторитет у фінансових донорів: 1.

Роман ІВАНЮК
34 роки, бізнесмен
Уродженця Луцька, який пробував стати нардепом від луцького округу №22 на виборах до Верховної Ради , в 2014-му називали то «лучанином з команди Порошенка», то «людиною Тігіпка», то протеже глави Адміністрації Президента Бориса Ложкіна.

Після програшу на луцьких виборах Романа Іванюка делегували представляти інтереси пропрезидентської сили у керівництві ДП «Укрспирт». Він очолив держпідприємство ненадовго. Згодом пішов із посади. Нині є Управляючим партнером інвестфонду Capital
Goldroad capital. А між іншим – 19-річний Іванюк починав свою кар’єру з роботи менеджером «ПриватБанку».

Не варто відкидати й те, що Роман Іванюк є сином колись впливового у Луцьку банкіра, екс-депутата міськради Олега Іванюка, товариша покійного Луцького міського голови Миколи Романюка.

До речі, саме Романа Іванюка називали найвірогіднішим претендентом на посаду голови Волинської ОДА у той період, коли крісло губернатора Гунчика похитнулося.

З огляду на вже впізнаване для лучан обличчя Роман Іванюк міг би бути ставлеником від Команди Солідарності на посаді Луцького міського голови. Але назвати бізнесмена господарником навряд чи можна, та й наскільки близькими вилощеному фінансисту будуть проблеми луцьких дворів, каналізацій та доріг – теж питання...

Досвід управлінця: 1.
Здатність подобатися виборцям: 6.
Авторитет у фінансових донорів: 4.

Леонід КИРИЛЬЧУК
60 років, бізнесмен
Лучанам добре знайомий найперше як колишній заступник Луцького міського голови Антона Кривицького. Під покровом Антона Федоровича Леонід Кирильчук відповідав за діяльність виконавчих органів ради. У стінах Луцького міськвиконкому працював з 80-х років.

У 2006-му за чутками мав очолити департамент житлово-комунального господарства Львівської міської ради. Однак не склалося. Лишився у бізнесі, керував луцькою приватною туристичною фірмою «Прем’єр-тур Волинь».

Згодом, з 2009-го, кілька років очолював управління інфраструктури та туризму Волинської облдержадміністрації часів Бориса Клімчука.

Кирильчук пішов із влади у період Майдану. Під тиском громадських активістів написав заяву на звільнення.

У мерське крісло може бути делегований як «Континіумом» (насамперед як чиновник старої гвардії, якому можна довірити місто), так і «УКРОПом», у команді якого вже є кілька одіозних керівників періоду влади «Партії регіонів».

Досвід управлінця: 9.
Здатність подобатися виборцям: 6.
Авторитет у фінансових донорів: 3.

Олександр КИРИЧУК
43 роки, бізнесмен, співвласник ЖК «Супернова»
Приватний підприємець. До 2007 року був помічником консультанта в «Континіум Укр-Ресурс», два роки був директором підприємства «Західбудіндустрія», згодом ще два роки – комерційним директором компанії «Євротон».

У 2012 балотувався у народні депутати від партії «УДАР» на окрузі з центром у Володимирі-Волинському, але програв Євгену Мельнику.

Більш відомий, як директор ДКП «Луцьктепло», яке очолював з 2011 по 2014 роки. Кар’єра у комунальному підприємстві завершилась після численних протестів частини працівників проти його політики. (до слова, сам Олександр Киричук вважає такі протести проплаченими і необ"єктивними).

Відтоді Киричук – непублічний, на офіційних заходах з’являється зрідка. Однак, досі залишається довіреною особою групи «Континіум».

Саме ця фінансова група може зробити ставку на Олександра Киричука, як повністю «свого», а відтак – прогнозованого кандидата.

Досвід управлінця: 6.
Здатність подобатися виборцям: 1.
Авторитет у фінансових донорів: 8.

Олександр КРАВЧЕНКО
41 рік, військовослужбовець
Якщо припустити, що «УКРОП» не піде очевидним шляхом разом із кандидатом-Поліщуком чи кандидатом-Товстенюком, Олександр Кравченко може стати досить влучною кандидатурою для найвищої в місті посади.

Нинішній депутат міськради Кравченко – самодостатній, харизматичний, немає «репутаційних вад». Натомість у порівнянні з «очевидними» кандидатами має достатньо життєвого досвіду та зумів зробити вдалу кар’єру (працював керівником регіонального бюро ПАТ КБ «Приватбанку»).

Ще один плюс – патріот не на словах: активний учасник Майдану, а в 2014 році пішов до Збройних Сил. А коли прийшов час демобілізації, підписав контракт про службу «до завершення особливого періоду».

Олександра Кравченка наразі важко назвати «затятим симпатиком» політики «УКРОПу». У своїй роботі в Луцькій міській раді його, схоже, більше цікавлять не політичні розклади, а проблеми його рідного «дубнівського» округу.

Тож питання, чи довірить партійне керівництво Олександрові Кравченку відповідальну місію кандидата у мери – досить спірне. Хоча, з іншого боку, відсутність відвертої ідеологічної складової з надлишком компенсовується рядом «правильних» маркетингових складових і характеру, і біографії Кравченка, з якими легко працюватиметься політтехнологам.

Досвід управлінця: 2.
Здатність подобатися виборцям: 6.
Авторитет у фінансових донорів: 5.

Святослав КРАВЧУК
64 роки, депутат Волинської обласної ради
Свого часу Святослав Кравчук майже десять років працював інженером-конструктором на Рівненському заводі газорозрядних приладів, Луцькому підшипниковому заводі.

У 1989 році вперше обраний депутатом Луцької міської ради. З 1994 по 2006 роки був секретарем Луцької міської ради та першим заступником Луцького міського голови Антона Кривицького.

Згодом став заступником голови Волинської ОДА. З 2010 по 2015 роки був першим заступником міського голови Миколи Романюка. Очолював обласний осередок «Фронту Змін».

Подейкують, що після звільнення з міської ради Ігор Палиця пропонував Святославу Кравчуку місце очільника благодійного фонду «Новий Луцьк». Однак, він відмовився і став помічником голови правління «Птахокомплексу Губин», що належить до агропромислової групи «Пан Курчак» Сергія Мартиняка.

У 2015 році вкотре обраний депутатом Волинської обласної ради, очолив фракцію партії «Наш край».

Багаторічний управлінський досвід останнього, помножений на авторитет та вміння домовлятись з різними політичними силами – чим не формула для успішного кандидата в мери? До того ж, за інформацією джерел, нещодавно Святославу Кравчуку знову пропонували посаду першого «зама» міського голови.

Досвід управлінця: 10.
Здатність подобатися виборцям: 8.
Авторитет у фінансових донорів: 8.

Олександр КУРИЛЮК
47 років, радник голови правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом», депутат Волинської облради
Чимало років поспіль Олександр Курилюк був тіньовим режисером діяльності «Партії регіонів» на Волині. Хоч формально облосередком керував Олександр Башкаленко, саме керівник апарату облорганзації партії Курилюк вибудовував партійну мережу на Волині, як і розробляв її ідейні засади.

З огляду на такий політичний досвід Олександра Курилюка взяв у свою команду нинішній голова облради Ігор Палиця. І не помилився.

Уродженець Старовижівського району свій чиновницький досвід здобував на Поліссі на посаді заступника голови РДА, тому може здаватися далеким від луцької політики. Однак кілька років працював на посаді заступника голови Волинської ОДА (Бориса Клімчука) з гуманітарних питань.

Має досвід депутата облради двох скликань: 6-го (депгрупа Бориса Клімчука «Нова Волинь») та 7-го (фракція «УКРОП»).

Затьмарити репутацію кандидату в мери Олександру Курилюку може хіба причетність до історії волинської «Партії регіонів». Але лідери «УКРОПу» на це закривають очі, а цей «мінус» Курилюка давно перетворили на «плюс».

Досвід управлінця: 7.
Здатність подобатися виборцям: 6.
Авторитет у фінансових донорів: 9.

Валентина МАЛЮТІНА
54 роки, директор ДКП «Луцьктепло»
Валентина Малютіна розпочала кар’єру у банківській сфері. Тривалий час працювала головним бухгалтером волинського відділення Національного банку України. Затим – керувала місцевими філіями банків «Мрія» та «Хрещатик».

Вперше «вирулювати» проблеми Луцька Малютіну запросили, коли стався скандал із «Західінкомбанком». Саме вона очолила Тимчасову адміністрацію, коли власників банку звинуватили в фінансових махінаціях. Наступна посада – в Луцькій міській раді, керівником відділу фінансового контролю та аудиту, який опікувався роботою комунальних підприємств.

Із середини 2016 року Валентина Малютіна керує одним із найбільш стратегічних об’єктів міста – ДКП «Луцьктепло». Призначення на таку відповідальну посаду говорить про рівень довіри до неї «сильних світу цього». Компетентна, розумна, не заплямована політичним минулим, Валентина Малютіна має всі шанси стати новим, але вже перевіреним обличчям, яке котрийсь із політичних блоків захоче запропонувати лучанам в якості керівника містом.

Досвід управлінця: 7.
Здатність подобатися виборцям: 5.
Авторитет у фінансових донорів: 6.

Андрій ОСІПОВ
40 років, в.о. голови правління приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія»
Успішний адвокат Андрій Осіпов до політичної кар’єри «засвітився» у кількох гучних справах, продемонструвавши майстерність відвойовувати в правовому полі майно.

Із 2000 року Осіпов був членом «Батьківщини», свого часу навіть відстоював в суді інтереси голови обласної ради, однопартійця Анатолія Грицюка. Проте як тільки партійність поєдналася із повноваженнями депутата (у 2010 році його обрали до Луцької міської ради), активний, ініціативний та завжди – з власною позицією Андрій Осіпов перестав влаштовувати волинських батьківщинівців.

У 2013 році його виключили з партії. Казали, що буцімто через скаргу Григорія Пустовіта «в центр». Були чутки й про те, що така скарга була не одна… Тим не менше, позафракційний депутат Осіпов лише посилив свою активність: не минало і сесії без кількох пропозицій, запитів, звернень, і традиційно – гострої критики міського голови Миколи Романюка. Відверто складалось враження, що колеги недолюблюють його ініціативність і скрупульозність: за увесь час існування Луцької ради, Осіпов був єдиним депутатом, чиї пропозиції рада принципово не підтримувала – навіть, якщо вони були вдалими.

Наприкінці минулої каденції ради, Андрія Осіпова запросили очолити депутатську групу «Новий Луцьк», куди входили обранці з команди Ігоря Палиці. Попри це на наступні вибори до списку «УКРОПу» Осіпова не взяли, і він робив спробу пройти в раду у складі партії «Сила людей».

Спроба виявилась невдалою, і опинившись за бортом волинської політики Андрій Осіпов повернувся до юридичної практики. Якийсь час працював в Києві, а тоді перейшов на досить несподівану посаду – очолив «Одеську кіностудію».

Цей факт свідчить про не до кінця розірвані стосунки із «УКРОПом» (віднедавна «Одеська кіностудія» перейшла у власність Ігоря Коломойського). Тож сценарій раптового повернення Андрія Осіпова в Луцьку раду – цілком ймовірний.

Досвід управлінця: 2.
Здатність подобатися виборцям: 3.
Авторитет у фінансових донорів: 5.

Олена ПАЛАГУТА
44 роки, директор ТОВ «Ріксос-Прикарпаття»
Жінка, яка після смерті бізнесмена Ігоря Єремеєва є одним із топ-менеджерів «Континіуму» і сірих кардиналів волинського політикуму.

Лучанка Олена Палагута хоч і є директором ТОВ «Ріксос-Прикарпаття», комфортабельного курортного комплексу, що входить до структур фінансової імперії «Континіуму», залишається однією із найвпливовіших волинянок.

На Волині провадить діяльність як голова наглядової ради благодійного фонду «Волинська родина».

Саме ім’я Палагути називали у переліку наймовірніших претендентів на участь у довиборах у 23-му окрузі на Волині, де тривалий час народним обранцем був Єремеєв.

Має досвід «закулісної» участі у численних виборчих кампаніях. Людина, якій найлегше довірити гроші та інтереси «Континіуму». Вона ж, подейкують, керувала виборчою компанією Миколи Романюка під час мерських перегонів у 2015 році. Тому знає як протидіяти конкуренту від «УКРОПу», а головне – як виграти вибори.

Досвід управлінця: 7.
Здатність подобатися виборцям: 5.
Авторитет у фінансових донорів: 10.

Андрій ПОКРОВСЬКИЙ
42 роки, засновник ТзОВ «Розважальний центр «Промінь», депутат Луцької міської ради
Багаторічний власник мережі гральних закладів «Альфа-Казино» довгий час був невідомий загалу. Усе змінилося, коли Покровський спершу спорудив відпочинковий комплекс «Сіті Парк» над Сапалаївкою, а згодом придбав і став перебудовувати кінотеатр «Промінь».

Серйозність намірів Покровського засвідчила його поява ще на двох фронтах - медійному і політичному. Він – інвестор кількох медіапроектів, серед яких ток-шоу «Протилежний погляд» і ділове видання «Конкурент». Обрався у 2015-му депутатом Луцької міської ради від «Солідарності».

Зі смертю Миколи Романюка саме до Покровського перейшла вагома частка важелів впливу у Команді «Солідарності». Йому приписують неофіційне лідерство фракції після демаршу Євгенія Ткачука.

І саме Покровського називають одним з реальних претендентів на пост наступника Миколи Романюка. При цьому його віддаленість і від «Континіума» і від «УКРОПу» може стати як допомогою, так і перепоною на шляху до мерського крісла. Адже, з одного боку, «своїм» його не назвуть ні ті, ні інші. А з іншого – саме це й може зробити його фігурою, компромісною для обох сторін.

Досвід управлінця: 10.
Здатність подобатися виборцям: 4.
Авторитет у фінансових донорів: 4.

Ігор ПОЛІЩУК
29 років, головний юрисконсульт «Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом»
Головний юрисконсульт благодійного фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» (нині – «Тільки разом») з 2012 року. У серпні 2013 року став депутатом Луцької міської ради. Восени 2015 року обраний на новий термін від партії «УКРОП», очолив найбільшу фракцію у міській раді.

Саме на кандидатуру Ігоря Поліщука, як претендента на посаду секретаря ради та в перспективі – міського голови, «ставлять» багато експертів. На користь останнього свідчить і той факт, що на попередніх виборах мера очільник фонду «Новий Луцьк» та «права рука» Ігоря Палиці Олександр Товстенюк з тріском програв Миколі Романюку.

На похоронах міського голови саме Ігор Поліщук супроводжував Ігоря Палицю. Що дало підстави деяким знавцям «придворного етикету» говорити про появу нового фаворита.

Так чи інакше, молодість і небагатий досвід Ігоря Поліщука може компенсувати авторитет його покровителя. Зрештою, саме слоган: «Довіряєш Ігорю Палиці? Голосуй за Олександра Товстенюка» став визначальним на місцевих виборах 2015 року. Тому така стратегія «УКРОПу» близька.

Досвід управлінця: 2.
Здатність подобатися виборцям: 6.
Авторитет у фінансових донорів: 9.

Денис П'ЯТИГОРЕЦЬ
37 років, помічник народного депутата
Денис П’ятигорець – типовий «варяг». В тому сенсі, що є не волинянином і навіть не «западенцем». Запоріжчанин П’ятигорець прийшов у команду кандидата у нардепи Степана Івахіва ще напередодні виборів 2012 року. Прийшов як політтехнолог. Залишився як помічник і довірена особа.

Попри абсурдність (на перший погляд) перспективи «П’ятигорець – луцький мер» є кілька факторів, які можуть зробити її реальністю. По-перше, П’ятигорець – популярний блогер, має десятки тисяч підписників у Фейсбуці, творить дотепні пости і цілком може претендувати на прихильність електорату, який сприймає дійсність через призму інтернету. По-друге, П’ятигорець – той, кому довіряє власник «Континіума», а це багато значить. По-третє, на руку П’ятигорцю може зіграти його волонтерський досвід та імідж патріота.

Є у П’ятигорця і слабке місце, здатне вдарити по його ймовірно непоганому рейтингу. З 2010 по 2013 рік він був депутатом Запорізької міської ради від Партії регіонів.

Мало того, за інформацією Руху ЧЕСНО був одним з лідерів за кількістю прогулів сесій у 2012 та 2013 роках. Сам П’ятигорець стверджує, що пропускав сесії спочатку через переїзд на роботу до Києва, а згодом – на знак протесту проти розгону Майдану. Наприкінці 2013 року він написав заяву про складення депутатських повноважень і вихід з Партії регіонів.

Досвід управлінця: 2.
Здатність подобатися виборцям: 8.
Авторитет у фінансових донорів: 9.

Валентин РОМАНЮК
32 роки, директор пивного клубу «Карабас-Барабас»
Молодший син покійного міського голови Валентин Романюк – активна, ідейна та підприємлива людина, яка не позбавлена політичних амбіцій. Ці риси, примножені на світлу пам’ять Миколи Ярославовича, можуть досить вдало використати політтехнологи.

Першу освіту Валентин Романюк здобув у Луцькому медучилищі, ставши фельдшером. Уже під час навчання працював і на станції швидкої допомоги, і в обласній лікарні. Здобувши пізніше вищу освіту менеджера в луцькому «політесі», у 2007 році організував приватну швидку медичну допомогу «Тарас», згодом став співвласником торгового центру «Буратіно».

Політичне минуле Валентина напряму пов’язане із діяльністю його батька. Зокрема, у 2010 році він був членом політичної партії «Сильна Україна», яка висувала Миколу Романюка на мерські вибори. А вже із 2014 року Романюк-молодший – серед членів БПП «Солідарність». На останніх місцевих виборах у 2015 році навіть балотувався від цієї політичної сили в обласну раду, проте не набрав необхідної кількості голосів.

Зробити ставку на Валентина Романюка, звісно, може наважитись «Солідарність» - за відсутності іншого очевидного кандидата. Питання лише в тому, чи захочуть інвестори підтримати цього кандидата – молодого, фактично без управлінського досвіду і вже з певними історіями-скандалами.

Досвід управлінця: 3.
Здатність подобатися виборцям: 3.
Авторитет у фінансових донорів: 5.

Роман РОМАНЮК
32 роки, директор Волинського обласного центру зайнятості
У політику Роман Романюк потрапив з банківської сфери.

На місцевих виборах 2010 року пройшов до Луцької міської ради під прапорами партії «За Україну!». Тоді жартували, що перемогу Романові забезпечило «правильне» прізвище та агресивна рекламна кампанія його однофамільця Миколи Романюка, який тоді вперше боровся за мерське крісло.

У 2015 році молодий політик Роман Романюк «виріс» до однієї із найсолідніших політичних посад в регіоні, і очолив волинський осередок пропрезидентської партії БПП «Солідарність». Тим не менше, провідна роль в одній з найрейтинговіших партій не забезпечила йому повторне місце в міськраді. Натомість Романові Романюку запропонували стати членом виконкому.

Нещодавно Роман Романюк став керівником Волинського обласного центру зайнятості.

Його кандидатуру справедливо вважають однією із найбільш ймовірних креатур «Солідарності». Адже Роман Романюк має чимало позитивних особистих та господарчих якостей на противагу головному недоліку – відносно молодому віку, як для серйозної посади керівника містом.

Досвід управлінця: 5.
Здатність подобатися виборцям: 6.
Авторитет у фінансових донорів: 7.

В’ячеслав РУБЛЬОВ
38 років, депутат Волинської облради
Дорогу у велику політику Рубльов почав із посади рядового депутата Волинської облради 6-го скликання у лавах фракції «Батьківщини».

До вересня 2012 був членом партії «Батьківщина», з якої вийшов, але лишився у складі фракції. Депутатство використав для набуття досвіду на державній службі. Із заступника начальника відділу обласної служби зайнятості у 2013-му став начальником міського пенсійного фонду.

Ставка «УКРОПу» на В’ячеслава Рубльова спрацювала під час місцевих виборів 2015-го року. Несподівано Рубльова призначили керувати виборчим штабом укропівців на виборах до облради. Одночасно від став членом партії «УКРОП».

Наразі В’ячеслав Рубльов – перша особа у Волинській облраді у період відсутності Ігоря Палиці. Керівник фракції «УКРОПу». Голова тимчасової комісії, що створена для перевірки комунальних підприємств. Члени політради партії «УКРОП».

Молодий, з депутатським та чиновницьким досвідом, амбітний і сумлінний виконавець «рознарядок» Ігоря Палиці – така репутація може дозволити укропівцям делегувати Вячеслава Володимировича на посаду міського голови. Однак автоматично обрання Рубльова мером значатиме втрату вже загартованого політбоями голови фракції в облраді.

Досвід управлінця: 7.
Здатність подобатися виборцям: 7.
Авторитет у фінансових донорів: 9.

Сергій СЛАБЕНКО
52 роки, депутат Волинської облради
Кадровий військовий, а згодом юрист «Континіуму» Сергій Слабенко виріс до статусу співзасновника низки компаній, що входили до бізнес-імперії Ігоря Єремеєва і Ко.

Лучанин Слабенко упродовж двох скликань є депутатом Волинської облради, наразі від «Батьківщини». За плечима - досвід парламентаря. У ВРУ Сергій Іванович представляв «Нашу Україну».

Хоча від «Континіуму» Слабенко давно публічно «відхрестився», заявивши, що не має жодного стосунку до низки фірм (а раніше його називали співзасновником підприємств «Континіум-трансінвест», «Континіум-Лен-Контракт», «Континіум Медикус», директором «Континіум-Траст-Компані»), навряд чи можна заперечувати те, що юрист і депутат може бути довіреною особою бізнес-імперії.

Хоча у Слабенка немає досвіду роботи на чиновницьких посадах, йому добре знайомі проблеми Волині та Луцька зокрема.

Тим паче Сергій Іванович уперто відстоює інтереси «Континіуму» у Волинській облраді. Адже не секрет, що розкол у лавах волинської «Батьківщини» пов’язують із протистоянням двох бізнес-груп: «Привату» та «Континіуму». Слабенко - серед тих трьох обранців, що «зберігають вірність» останньому. Що дає можливість припустити, що вірним бійцем «Континіуму» він буде і у мерському кріслі.

Досвід управлінця: 4.
Здатність подобатися виборцям: 5.
Авторитет у фінансових донорів: 8.

Олександр ТОВСТЕНЮК
40 років, голова правління фонду Ігоря Палиці «Тільки разом»
«Е, ні – його Палиця повторно на вибори не відправить… Стратив хлопчина» – саме такою є реакція багатьох на припущення, що кандидатом на мерські вибори від «УКРОПу» знову буде Олександр Товстенюк. Тим не менше, треба пригадати, що на парламентські вибори Палиця делегував Ірину Констанкевич двічі, не особливо зважаючи на її попередню поразку.

Найяскравіше зірка Олександра Товстенюка засяяла з появою в його біографії Ігоря Палиці. Хоча й до нього було чимало – депутатство у Волинській обласній раді, тісна співпраця з Борисом Клімчуком і навіть «Партією регіонів». Паралельно політичній кар’єрі – непогана бізнесова: починав кар’єру із заступника директора батькової книжкової фабрики «Християнське життя», потім – інші керівні посади в різних бізнес-структурах (за дев’ять років – дев’ять таких посад у Луцьку, Рівному, Києві).

Напередодні парламентських виборів 2012 року Олександр Товстенюк допомагав організувати вибори Ігорю Палиці. Тоді – став його помічником-консультантом, а ще через трохи – керівником іменного фонду та фактично – правою рукою.

У 2015 році «УКРОП» висунув Товстенюка кандидатом у мери. Здобувши за результатами місцевих виборів найбільшу фракцію у Луцькраді, битву за головне крісло «УКРОП» таки програв. І, звісно, не без перешіптувань, що причина – лише в невдало підібраному кандидатові.

Тим не менше, як показує історія – Ігор Палиця вміє давати повторний шанс перевіреним солдатам своєї команди. До того ж, за умов «швидкої» виборчої кампанії, розрекламоване рік тому обличчя Товстенюка – абсолютно підходящий варіант.

Досвід управлінця: 3.
Здатність подобатися виборцям: 2.
Авторитет у фінансових донорів: 10.

Богдан ШИБА
55 років, в.о. гендиректора ДП «Волиньстандартметрологія»
Ще недавно ідея «воскресити» Богдана Шибу на мерській посаді викликала б сміх. Та з призначенням Богдана Павловича начальником ду-у-уже хлібного державного підприємства на Волині – «Волиньстандартметрологія», очевидно, що не так все й погано у Богдана Павловича з порохом у порохівницях. Та й люди, готові лобіювати його на різних посадах, є. Серед таких - екс-віце-прем’єр-міністр України Микола Томенко.

Сьогодні Шиба фактично не прив’язаний до жодної з політичних сил, що автоматично дозволяє йому лобіювати інтереси різних структур.

Богдан Шиба обіймав посаду Луцького міського голови з 2006 до 2010-го, вигравши вибори фактично з посади першого заступника голови Волинської ОДА Володимира Бондаря. Має чималий досвід депутатства у обласній раді (три скликання поспіль з 1990-го року) та міській (7-го скликання). Встиг змінити кілька партквитків: від «Нашої України», до «Батьківщини», «За Україну!» та «Фронту змін». Останнім часом займався громадською діяльністю, створив ГО «Лучани».

Активний учасник Майдану. Хоча в одному з недавніх інтерв’ю Шиба заперечив імовірність балотуватися на посаду Луцького міського голови вдруге, у тій же таки розмові сказав, що «не Божим духом живе» і грошей таки потребує.

Досвід управлінця: 10.
Здатність подобатися виборцям: 7.
Авторитет у фінансових донорів: 5.

Тарас ЯКОВЛЕВ
35 років, перший заступник Луцького міського голови
Кар’єру розпочав у 18 років на ВАТ «Волиньгаз», де працював контролером, оператором електронно-обчислювальних та обчислювальних машин, пізніше – майстром обласного газонаповнюючого пункту.

З 2007 по 2009 роки був завідувачем сектору з енергозбереження відділу економіки та інвестицій, начальником відділу з енергозбереження департаменту економіки Луцької міської ради. Далі слідували два роки на посаді заступника директора департаменту економіки мерії, за тим – ще два роки на посаді начальника відділу майна міської комунальної власності.

З 2013 року обіймає посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, з 2017 року – першого заступника міського голови.

Тарас Яковлев останні кілька років офіційно був «правою рукою» Миколи Романюка. Саме він досі опікується чи не найбільш відповідальними сферами ЖКГ, міжнародного співробітництва, економічної політики, капітального будівництва. В його підпорядкуванні такі стратегічні підприємства, як «Луцьктепло», «Луцькводоканал» та «Луцькспецкомунтранс» та скандальна муніципальна поліція. Тарас Яковлев фактично виконував обов’язки міського голови, коли той був у відпустках чи відрядженнях, і часто публічно віддувався за огріхи в роботі мерії.

Хоча, попередній політичний досвід Тараса Яковлева був нетривалим та невдалим – партійну організацію «Самопомочі» він покинув зі скандалом, на молодого, та не позбавленого досвіду й амбіцій чиновника може зробити ставку «Солідарність». Остання може скористатись тим, що Тарас Яковлев – яскравий представник команди Миколи Романюка.

Досвід управлінця: 6.
Здатність подобатися виборцям: 6.
Авторитет у фінансових донорів: 6.

Олена ЛІВІЦЬКА, Юрій РИЧУК, Віталія САХНІК, Людмила ЯВОРСЬКА ("Волинь24")

Передрук заборонений.