«Мама казала, що заміж ніхто не візьме», - Ольга Зейлик. ЗМІНИСЬ АБО ЗВІЛЬНИСЬ
27 лютого, 2017, 21:00
Герої проекту #змінисьабозвільнись звітують. Нагадаємо, семеро людей пообіцяли протягом 21-го дня робити «щось», аби виховати у собі нову і корисну звичку. «Щось» визначив жереб.
Черга підсумовувати зроблене за Ольгою Зейлик. Їй випало щодня прибирати у новому місці.
Майте на увазі, що за щоденними враженнями учасників проекту можна стежити на окремій сторінці у Фейсбуці.
* * *
Знаєте, варіанту щоденного прибирання я очікувала найменше. Бо найбільші, найгірші і найжахливіші тортури для мене - то прибирання. Ви, певно, здивуєтесь, бо ж як це так. Типу дівчина, хазяйка і все таке...
Згадую, як мама часто казала: "Та хто тебе таку заміж візьме..."
Та ось вже один майже взяв, жартую я, а в душі стає так соромно-соромно.
Тепер відмовки типу "та нащо прибирати, все одно ж знов сміття назбирається" стали неактуальними, ну і плюс - геніальна мотивація у вигляді звільнення не дає спокою.
Хоча згодом і на це я покладу х.. ой... короче плюну.
АВАНТЮРА, ЗМІНИ, ВСІ ДІЛА
У перший день експерименту я змирилася з тим, що "чему быть, того не миновать". Збурена на супергеніальні подвиги я у той день навіть похазяйнувала трохи: спекла печиво.
Ну а після цього всього "майстершефу" малесенька кухня нашої хрущовки стала схожа на нору шизофреніків-клептоманів, бо простір був завалений баночками-скляночками, а в повітрі смачно пахло корицею, ваніллю і лимонною цедрою.
Про купки білого порошку ззовні схожого на борошно я взагалі мовчу.
Взятися за миття цього всього було надзвичайно важко, та і новенього манікюру - шкода. Кажучи собі, що резинових печаток ніхто не відміняв, я, на диво, швиденько перемила посуд. А гігантську дошку для розкачування тіста додумалася почистити у душі. Ехх… правду кажуть: «лень — двигатель прогресса»…
МАМ, А ЛОТОК ТАЙСОНА ТЕЖ РАХУЄТЬСЯ?
Другий день експерименту над собою завершився трохи меншим результатом. Бо ж спромоглася прибрати лише в одному невеличному, проте стратегічному місці.
Почну здалеку… Коли у нашій сім’ї з’явився цей норовливий британець, пуп землі різко перекочував на його персону. І в дні запеклих вмовлянь мами «нудавайвізьмемйогобудьласка» я дала чесне піонерське, що прибирати за ним доведеться мені. Але… я не піонер і навіть не жовтенятко. Тому усі ці обов’язки акуратно переповзли на мамині плечі.
І ось у другий день #змінисьабозвільнись мама вирішила відірватися по повній.
«А ти сьогодні що прибрала?» Яяяяк же ці питання задовбували.
Ну і врешті, не витримавши, спитала:
«Мам, а лоток Тайсона, теж рахується?»
Не дочекавшись відповіді, я вирішила, що таки рахується і з чистою совістю поставила «галочку» в своєму уявному списку виконаних завдань на цей день.
А НА КУХНІ ТАМ ТОЧНО НЕ СРАЧ?
Саме цим дурнуватим запитанням мучила колег попередні два дні. І О ЧУДО! Дехто таки постарався зробити мені «презент» у такому вигляді.
Чесно зізнаюся, прибрати це було неважко, навіть приємно. Проте докори сумління все ж трохи підгризали мене. «Бо то трохи не зовсім прибирання», - думалось мені…
АРМАГЕДОН ЗІ ШМОТКАМИ
На шостий день експерименту я псіханула і вивернула на ліжко одяг, який збирався тижнями.
Да, уявіть, собі, що є такі люди, які збирають не марки, фантики і магніти, а ТОННИ одягу на стільчику.
А ще в покарання собі за те, що попереднього дня розлінилась і ніц не прибрала, вирішила розгребстися зі старими (і не дуже) книгами...
Одяг, то таке.. Але серед книжкової полиці знайшла одну зі своїх улюблених дитячих книжечок і перший букварик (нам його подарували на завершення школи:)
Аа! Це так мімішно:3 І тут я на кілька годин засіла за спогади...
ВІТАЮ, ЛІНЬ, ТИ ВИГРАЛА
Завершення багатообіцяючого тижня було провальним. Я НІЧОГО НЕ ПРИБРАЛА. НІЧОГО, КАРЛ. Знову почали вилазити нові відмовки, нові причини, щоб нічого не робити… Як шкода.
Ольга ЗЕЙЛИК
Черга підсумовувати зроблене за Ольгою Зейлик. Їй випало щодня прибирати у новому місці.
Майте на увазі, що за щоденними враженнями учасників проекту можна стежити на окремій сторінці у Фейсбуці.
* * *
Знаєте, варіанту щоденного прибирання я очікувала найменше. Бо найбільші, найгірші і найжахливіші тортури для мене - то прибирання. Ви, певно, здивуєтесь, бо ж як це так. Типу дівчина, хазяйка і все таке...
Згадую, як мама часто казала: "Та хто тебе таку заміж візьме..."
Та ось вже один майже взяв, жартую я, а в душі стає так соромно-соромно.
Тепер відмовки типу "та нащо прибирати, все одно ж знов сміття назбирається" стали неактуальними, ну і плюс - геніальна мотивація у вигляді звільнення не дає спокою.
Хоча згодом і на це я покладу х.. ой... короче плюну.
АВАНТЮРА, ЗМІНИ, ВСІ ДІЛА
У перший день експерименту я змирилася з тим, що "чему быть, того не миновать". Збурена на супергеніальні подвиги я у той день навіть похазяйнувала трохи: спекла печиво.
Ну а після цього всього "майстершефу" малесенька кухня нашої хрущовки стала схожа на нору шизофреніків-клептоманів, бо простір був завалений баночками-скляночками, а в повітрі смачно пахло корицею, ваніллю і лимонною цедрою.
Про купки білого порошку ззовні схожого на борошно я взагалі мовчу.
Взятися за миття цього всього було надзвичайно важко, та і новенього манікюру - шкода. Кажучи собі, що резинових печаток ніхто не відміняв, я, на диво, швиденько перемила посуд. А гігантську дошку для розкачування тіста додумалася почистити у душі. Ехх… правду кажуть: «лень — двигатель прогресса»…
МАМ, А ЛОТОК ТАЙСОНА ТЕЖ РАХУЄТЬСЯ?
Другий день експерименту над собою завершився трохи меншим результатом. Бо ж спромоглася прибрати лише в одному невеличному, проте стратегічному місці.
Почну здалеку… Коли у нашій сім’ї з’явився цей норовливий британець, пуп землі різко перекочував на його персону. І в дні запеклих вмовлянь мами «нудавайвізьмемйогобудьласка» я дала чесне піонерське, що прибирати за ним доведеться мені. Але… я не піонер і навіть не жовтенятко. Тому усі ці обов’язки акуратно переповзли на мамині плечі.
І ось у другий день #змінисьабозвільнись мама вирішила відірватися по повній.
«А ти сьогодні що прибрала?» Яяяяк же ці питання задовбували.
Ну і врешті, не витримавши, спитала:
«Мам, а лоток Тайсона, теж рахується?»
Не дочекавшись відповіді, я вирішила, що таки рахується і з чистою совістю поставила «галочку» в своєму уявному списку виконаних завдань на цей день.
А НА КУХНІ ТАМ ТОЧНО НЕ СРАЧ?
Саме цим дурнуватим запитанням мучила колег попередні два дні. І О ЧУДО! Дехто таки постарався зробити мені «презент» у такому вигляді.
Чесно зізнаюся, прибрати це було неважко, навіть приємно. Проте докори сумління все ж трохи підгризали мене. «Бо то трохи не зовсім прибирання», - думалось мені…
АРМАГЕДОН ЗІ ШМОТКАМИ
На шостий день експерименту я псіханула і вивернула на ліжко одяг, який збирався тижнями.
Да, уявіть, собі, що є такі люди, які збирають не марки, фантики і магніти, а ТОННИ одягу на стільчику.
А ще в покарання собі за те, що попереднього дня розлінилась і ніц не прибрала, вирішила розгребстися зі старими (і не дуже) книгами...
Одяг, то таке.. Але серед книжкової полиці знайшла одну зі своїх улюблених дитячих книжечок і перший букварик (нам його подарували на завершення школи:)
Аа! Це так мімішно:3 І тут я на кілька годин засіла за спогади...
ВІТАЮ, ЛІНЬ, ТИ ВИГРАЛА
Завершення багатообіцяючого тижня було провальним. Я НІЧОГО НЕ ПРИБРАЛА. НІЧОГО, КАРЛ. Знову почали вилазити нові відмовки, нові причини, щоб нічого не робити… Як шкода.
Ольга ЗЕЙЛИК
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Підняти дупу - не досягнення», - Ольга Зейлик. ЗМІНИСЬ АБО ЗВІЛЬНИСЬ. ФІНАЛ
19 березня, 2017, 19:18
2
1
Теплі коти, скепсис і бридка жива жаба, - Віта Сахнік. ЗМІНИСЬ АБО ЗВІЛЬНИСЬ. ФІНАЛ
16 березня, 2017, 12:51
0
7
Збиті коліна, зачитані молитовники і ...«Очче наш шо єши», - Олена Лівіцька. ЗМІНИСЬ АБО ЗВІЛЬНИСЬ. ФІНАЛ
14 березня, 2017, 12:50
0
5
Коментарі: