Шлях від трудящих: історія світязької Гряди

Озеро Світязь – одне з тих місць, яке щоліта притягує до себе туристів з різних куточків України і навіть сусідніх країн.

На одному з берегів розпростерлося урочище Гряда, яке вже більше 40 років приймає в себе відпочивальників.

За цей час там з’явилося безліч нових баз відпочинку, чимало торгових закладів, кафе й нічних клубів. З кожним роком Гряда стає все більш різноманітною і пропонує все більше способів відпочинку.

Про історію виникнення урочища Гряда, що там є зараз та що на нього чекає в майбутньому – у матеріалі «Волинь24».

МИНУЛЕ: ВІДПОЧИНОК ДЛЯ ТРУДЯЩИХ



Перевтілення урочища Гряда в «мекку» для радянських трудящих стартувало на початку 80-х років XX століття. Саме тоді вздовж берега біля озера Світязь почали зводити перші будиночки для відпочинку відданих робітників.

Виконком Любомльської районної ради у 1972 році створив спеціальну структуру – «будинкоуправління будинків відпочинку і кемпінгів» – для обслуговування баз відпочинку, яких тоді налічувалося близько п’яти.

Першим будинкоуправом урочища став покійний нині Федір Пантелеймонович Цвид.



Завданням цієї структури була організація медичної, комендантської та рятувальної служби в урочищі. Бази відпочинку, своєю чергою, мали сплачувати дольову участь для функціонування будинкоуправління.

Впродовж радянського періоду Гряда «розросталася». В основному за рахунок будівництва оздоровчих таборів підприємствами з Волинської та Львівської областей. А після проголошення незалежності України тут почалися процеси приватизації, викуповування та поділу власності.

СУЧАСНІСТЬ: РЕЛАКС ДЛЯ МОЛОДІ



Сьогодні вздовж урочища Гряда довжиною понад 2 кілометри розпростерлося понад 60 баз відпочинку орієнтовно на 1600-1700 ліжко-місць.

Більшість з них в приватних руках. Лише деякі збереглися за комунальними чи державними підприємствами. До прикладу, десь з півдесятка таборів належать окремим шахтам Львівсько-Волинського вугільного басейну.

Одразу ж помітно тенденцію: приватник значно ефективніше розпоряджається майном, ніж державник. Поряд з новенькими 2-3-поверховими будівлями зі зрубу чи декоративної цегли боязко визирають дерев’яні халупки з облізлою фарбою та іржавими вивісками. Хоча є й винятки.




Урочище Гряда входить в межі Шацької селищної ради і має статус рекреаційної зони. Умовно його можна поділити на дві частини: перша – для гучних розваг. Тут велика концентрація торгових приміщень, закладів харчування і нічних клубів, у зв’язку з чим дуже багато людей, особливо молоді, й галасу.

Друга частина – це місце умиротворення і спокою, адже всіх перелічених вище благ цивілізації тут немає. Лише будиночки, оточені природою.

Колишнє будинкоуправління після кількох етапів реорганізації стало комунальним підприємством. Нині воно опікується не лише урочищем Гряда а й всією Шацькою територіальною громадою. Очолює підприємство Іван Коваль.





Але в самій рекреаційній зоні створено відгалуження – госпрозрахункову організацію, яка організовує вивезення сміття, роботу рятувальних постів і медпункту.

Процес прибирання контролює майстер з благоустрою Зоя Стаднік, яка присвятила роботі на Гряді майже 30 років. А начальником рятувальної служби вже близько 10 років працює Ярослав Вільнер.

Ярослав розповідає, що вздовж берега з 2010 року функціонує три рятувальні пости, які працюють щодня в літній період.

Гряда, до речі, повністю каналізована, чим не може похвалитися навіть «старший брат» – Шацьк. Каналізаційну мережу тут проклали вже з десяток років тому. Лише декілька закинутих таборів досі до неї не підключено.





Але і тут не без проблем. Як розповідає директор КП «Будинкоуправління» Іван Коваль, туристичний сезон на Гряді страждає через сайти-синоптики. Мовляв, раніше люди їхали і спокійно відпочивали, незважаючи на погоду. Цьогоріч же половина сезону «пропало» через дощову погоду.

МАЙБУТНЄ: РАЙ ДЛЯ ПІШОХОДІВ



В недалекому майбутньому посеред урочища може з’явитися пішохідна дорога, викладена бруківкою, а в одному з кінців Гряди – сучасне наметове містечко. Над реалізацією обох проектів працює Шацька селищна рада.

Крім вистелення бруківки проект передбачає встановлення лавок, ліхтарів та майданчиків для паркування транспорту біля кожної бази. Натомість для руху автомобілів планують задіяти паралельну дорогу з боку лісу.

Як зауважує голова Шацької об'єднаної громади Сергій Віннічук, вартість проекту – 10 мільйонів гривень. Раніше його намагалися реалізувати своїми силами, зокрема шляхом співфінансування власниками баз відпочинку, кафе й магазинів, проте для них сума виявилася непідйомною. Тому вдруге намагатимуться залучити міжнародні грантові кошти.

Крім того, в рамках програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на Гряді планують обладнати комплекс із наметовим містечком і стоянкою.

Ще одним питанням, яке зрушило з місця, є надання Гряді й озеру Світязь статусу курортної зони, що, своєю чергою, зможе стати новим подихом у туристичному розвитку регіону.





Василь БІДУН (для "Волинь24")