Чому згорів луцький ЦУМ. ЗАБУТИЙ РЕЗОНАНС

«Коли все сталося, я вірила, що дійсно причиною пожежі була стара проводка… Але тепер… думаю, тепер усі розуміють, чому насправді згорів ЦУМ…» – знизує плечима співрозмовниця.

У ЦУМі вона мала свій невеличкий бізнес. Працювала тут іще з кінця 90-х: починала продавцем, а потім купила власну торгову точку. Щойно «вийшла в нуль», виплативши позику. І за кілька годин, як і сотні інших підприємців, втратила все…

Шість років тому, 4 грудня 2011 року, сталася пожежа у луцькому універмазі. Вогонь випалив будівлю зсередини і знищив майно сотні підприємців. У кожного – на десятки тисяч доларів. Пожежу назвали форс-мажором і орендарям не повернули жодної копійки за згорілий товар. Публічно говорити про це люди не хочуть: мовляв, справа давня, а розмовами втраченого не повернути.

Тим не менше, цей «форс-мажор» у поліцейських архівах досі числиться незакритою кримінальною справою. Але слідчі давно не задають питань, не шукають доказів. Справа тихенько відлежується, поки минуть терміни давності…

«СВЯТКОВА» ПОЖЕЖА

4 грудня 2011 року у Луцьку згорів центральний універмаг. Займання сталося вранці, коли заклад щойно почав роботу.

«Ми якраз нагріли чайник, щоб випити чаю, як почули, що піднявся крик про пожежу. Серйозно це не сприйняли: ну, замкнуло десь провід – розберуться… Але раптово все почало затягувати димом, нас вивели з приміщення, а вже тих, хто не встиг вийти з нами, евакуювали через вікна», – пригадує одна із власниць торгового місця на першому поверсі.

Загорілося спершу якраз на першому поверсі, у відділі електроприладів. Як пригадують очевидці, коли залишали будівлю, прямого вогню не бачили – лише густий дим.

Як писали місцеві ЗМІ, у пожежі ніхто із людей серйозно не постраждав. Хоча п’ятеро таки зверталися за допомогою до медиків: надихалися диму. Найбільше усі боялися, щоб не вибухнув автомобіль, який стояв на першому поверсі як майбутній подарунок переможцю якоїсь акції і був заправлений бензином.

Пожежники приїхали оперативно. І все ж загасити вогонь так просто не вдавалося: усередині було надто багато товару, який легко займався. Пожежу гасили чотири години.

До слова, у день пожежі було велике християнське свято – Введення в храм Пресвятої Богородиці. І цей факт став першим «дзвіночком», через який заговорили про те, а чи дійсно пожежа трапилася випадково…


Пожежа у луцькому ЦУМі



НОВІ ІНВЕСТОРИ, ЕЛЕКТРИКИ І ВОГНЕГАСНИКИ

«Особисто в мене склалося враження, що час пожежі був чітко спланований. Це був недільний ранок, у такий час – найменше покупців. До того ж, релігійне свято. І зразу з’являється запитання: чому проводку «заклинило», коли на неї фактично було найменше навантаження?» – розповідає один із орендарів у ЦУМі. Він, як і десятки інших підприємців, переконаний: пожежа була вигідна новим власникам універмагу і сталася невипадково.

Напередодні луцький універмаг купила офшорна фірма G.I. COMPANY LINE SYSTEM MANAGEMENT LIMITED (93,94% акцій). Як відомо, Ігор Палиця публічно визнавав, що є новим інвестором універмагу. За інформацією місцевих медіа, ця іноземна фірма зареєстрована за адресою Лімассол, проспект Архієпископа Макарія III, 155, Протеас Хаус, 5 поверх. Таку ж адресу має інший офшор – МАНТІМУС КОММЕРШИАЛ ЛТД, з яким так само пов’язані фірми, підконтрольні Палиці (в минулому МАНТІМУС КОММЕРШИАЛ ЛТД – власник видання «Волинські новини»; також на цю фірму оформлений контрольний пакет акцій футбольного клубу «Волинь»).

Підприємці, які орендували площі у ЦУМі, розповідають, що нові власники відразу почали активно вести переговори про реконструкцію. Проте торговці ніяк не хотіли ставити бізнес «на паузу» і втрачати прибутки на час ремонту. А ще – не вірили, що у розбудованому ЦУМі дійсно отримають обіцяні «кращі квадрати» на «пільгових умовах».

Підприємці розповідають: розмови з «проханням» з’їхати були непростими. Вмовляли, натякали, «наїжджали»… Але договори оренди були діючими, люди розуміли, що виселити їх силою не було законних підстав, тому стояли на своєму.

Підприємці розповідають, що були й інші підозрілі «збіги», через які не вірять у версію із замиканням проводки. Приміром те, що напередодні змінили електрика…

«Пам’ятаю, що десь перед пожежею повністю замінили всі вогнегасники. Я працювала в сусідньому відділі, коли почалася пожежа і ще здивувалася, чому жоден з них не спрацював, їх же щойно перевіряли… Охоронець зразу взявся за вогнегасник, хотів сам гасити, але один за одним чотири вогнегасники не спрацювало», – розповідає одна із продавчинь.

Людей насторожило й те, що луцький універмаг – не перший в Україні, який постраждав від пожежі.

«За таким самим сценарієм згорів не тільки наш ЦУМ. І за дивним «збігом», пожежі ставалися там, де власником були фірми, які відносили до сфери впливу Ігоря Коломойського», – каже один із луцьких підприємців.

Він також нагадав про популярний ролик, який виклали на YouTube. У телефонній розмові люди, чиї голоси вказали як голос Ігоря Коломойського та на той час мера Харкова Геннадія Кернеса, розмовляють про місцевий супермаркет і голос Коломойського запитує: «гастроном еще не сгорел до тла?».


Фрагмент телефонної розмови Коломойського і Кернеса



РЯТІВНИК-ДОБРОВОЛЕЦЬ І ВТРАЧЕНІ МІЛЬЙОНИ

«Десь за два тижні до пожежі тему ремонту нібито «зам’яли». Не пам’ятаю, хто саме – чи секретарка, чи хтось інший з адміністрації універмагу пробіглася поверхами і всім сказала, що можемо бути спокійні: ще на рік нас чіпати не будуть… Для чого таке було робити? Щоб зняти майбутні підозри? А ми повірили в це, і готуючись до Нового року завезли новий товар…» – пригадує ще одна власниця магазинчика.

Понад сотня підприємців з ЦУМу втратили майно, за їхніми словами, на суму в середньому 30-50 тисяч доларів. Найбільше постраждали речі на першому поверсі, а ті, що були на верхніх – «прокоптилися», ввібрали запах диму і стали непридатними до продажу.

Через те, що товар не був застрахований, підприємці розуміли, що їм важко буде добитися якогось відшкодування. Пригадують, що в одного із них – В’ячеслава Теліцина – була страховка і він подавав позов до суду, але теж не зміг отримати компенсацію. Сам підприємець коментувати ті події відмовився. Каже, не бачить сенсу «те все згадувати».

«Тільки сталася пожежа, зразу «намалювався» адвокат. Сам запропонував допомогу. Це був Микола Сорокопуд. Зараз уже всі знають, що він – чоловік Ірини Констанкевич, яка в одній команді з Палицею. А тоді всі ті люди не були такими публічними, Констанкевич просто викладала в університеті… ми і подумати не могли… Час ішов і зрештою всі зрозуміли, що нічого ми не доб’ємося. Треба було бізнес рятувати, не було коли воювати» , – пригадує один із власників торгових точок. Свої втрати він оцінює у розмірі близько 50 тисяч доларів.

Микола Сорокопуд назвав свою участь у справі незначною: «Ми прийшли просто отримали договори і все. Там не було ніякого розвитку, а запам’ятовуються справи, які мають розвиток, коли готуєш матеріали до суду», – зауважив адвокат. Деталі коментувати відмовився, мовляв, навіть не пригадує, чи це був один підприємець чи група людей.

«Я розумію, чому піднімається ця подія. Тому що всі говорять, що це Ігор Петрович підпалив універмаг, а «Волинь24» пише все, що проти Палиці», – заявив адвокат.

Новий універмаг відбудували менше, ніж за рік. В оновлений ЦУМ повернулося лише кілька підприємців, які найбільш настирно оббивали поріг адміністрації. А більшість підприємців чекала, що власники виконають хоча б обіцянку про першочергове право на оренду за пільговими цінами. Кажуть: «Ніхто навіть не передзвонив».

«Якщо чесно, за ці шість років я тільки двічі була в новому ЦУМі. І морально важко, і немає там, що робити. Від нашого універмагу зовсім нічого не лишилося… Так, гарний ремонт, але хіба він – для людей? Колись універмаг був народним магазином. Тут можна було купити все: від голки до меблів, і за доступними цінами. А зараз – ніби музей, люди приходять подивитися і йдуть геть. Підприємці, які лишилися, кажуть, що продажі впали втричі від того, що було колись», – розповідає колишня власниця торгового павільйону.



КРИМІНАЛ З УСІМА НЕВІДОМИМИ

За півроку переписок із Державною службою з надзвичайних ситуацій та Національною поліцією так і не вдалося отримати копію акту про пожежу в ЦУМі, яку відразу після події склали пожежники.

Рятувальники запевнили, що такого документу не мають, бо направили його до Луцького МВ УМВС. Копію в архіві зберігали п’ять років, як і належить, а після того – знищили.

У поліції сказали, що цей акт долучений до кримінальної справи як доказ, а тому не можуть його «розголошувати» особі, яка не є стороною у кримінальному провадженні.

Тим часом начальник управління ДСНС у Волинській області Володимир Грушовінчук на запитання про пожежу в ЦУМі відверто каже, що не вірить у версію про несправну проводку.

«Я був на місці події і особисто керував процесом. Коли приїхала бригада, пожежа вже досягла значних розмірів… Якщо відверто казати, я в це не вірю. Це був робочий день, і не могло бути так, щоб ніхто не бачив і так розгорілося від проводки. Але це – моя думка. Офіційний висновок робили не ми, а лабораторія управління внутрішніх справ», – зауважив Володимир Грушовінчук.

Проте у поліції кажуть, що версію підпалу, як і версію необережного поводження з вогнем – відкинули, бо експертиза вказала на замкнення проводки. Тому кримінальну справу порушили за недотримання встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (справа № 11-1961-11 від 16 грудня 2011 р. за ч. 2 ст. 270 Кримінального кодексу).

Уже через 12 днів досудове розслідування у цій справі зупинили через те, що «не встановлено особу, яка вчинила злочин».

Тим не менше, як пояснив Володимир Грушовінчук, згідно із законодавством, на кожному підприємстві є чітко визначена особа, яка відповідає за пожежну безпеку. Зазвичай це – директор. В окремих випадках керівник своїм наказом визначає іншу особу, яка несе таку відповідальність.

«Для того, щоб висунути обвинувачення конкретній особі, треба було зібрати максимальну кількість доказів, з якими можна було б іти в суд і доводити, що особа причетна до вчинення того чи іншого злочину за свою дію чи бездіяльність. Тих доказів, які були здобуті під час експертиз та інших слідчих дій, не було достатньо, щоб комусь повідомити про підозру», – пояснив начальник слідчого управління волинської поліції Андрій Литвин.

Тобто - справа про недотримання правил пожежної безпеки є. Особа, яка має нести відповідальність за пожежну безпеку в універмазі - теж є. А висунути обвинувачення - не можуть... за браком доказів.

Термін давності у цій справі – 15 років. Якщо протягом наступних дев’яти років хтось зі ста підприємців таки наважиться написати заяву в поліцію про завдану шкоду, правоохоронці будуть змушені «підняти» справу. Якщо ні – Луцьк так ніколи і не отримає офіційної відповіді про те, чому загорівся універмаг.



* * *

Минуло шість років і, здається, про пожежу в луцькому універмазі уже ніхто не пам’ятає. Новий ЦУМ швидко відбудували. Замість «совдепівської» коробки за типовим проектом у центрі міста виросла добротна будівля. Стильна. Гарна. І все ніби правильно. Але…

У Луцьку все ще є люди для яких ця історія – не про «хеппі енди». Вона – про методи, які одні вважають припустимими, щоб «вирішувати питання». А інші – цілком нормальними, аби закрити очі.

Людмила ЯВОРСЬКА (для «Волинь24»)