Екран одного актора: Як лучани платять за піар Ігоря Поліщука

Із луцького бюджету щороку виділяють гроші на висвітлення роботи міськради в ЗМІ. Натомість замість практичної інформації, яка принесла хоча б якусь користь, лучани отримують щедрі порції хвалебних памфлетів.

Цікаво, що головним героєм усіх «добрих історій» про позитивні зрушення у Луцьку віднедавна є рядова особа (за чиновницьким статусом) в міськраді – один із трьох радників міського голови, депутат Ігор Поліщук. Чому не в.о. мера Григорій Пустовіт? Чому не хтось із заступників міського голови? А ще краще – чому не кожен із 42 депутатів рівною мірою, адже усі вони – однакові в правах представники ради?

Відповідь насправді – очевидна. Команда УКРОПу вже оголосила Ігоря Поліщука кандидатом на посаду Луцького міського голови. І молодий політик дуже потребує піару.

Та чи запитували дозволу у лучан, оплачуючи цей піар із бюджету, тобто – з кишені кожного платника податків?

ЛУЦЬК – СЕРЕД ЛІДЕРІВ ВИТРАТ

Торік за висвітлення своєї діяльності Луцькрада заплатила місцевим ЗМІ 325 тисячі гривень. Відповідні фінансові операції опубліковані на Єдиному порталі використання публічних коштів.

Аби оцінити, чи ця сума є адекватною, вирішили поцікавитись, скільки витрачають на співпрацю із журналістами у сусідніх містах. Цікаво, що більше грошей на висвітлення роботи, ніж у Луцьку, пішло лише в посадовців Івано-Франківська (575 тис. грн) та Львова (500 тис грн). Та якщо Франківськ – обласний центр із приблизно такою ж кількістю населення, то у Львові проживає майже вчетверо більше мешканців, тож у порівнянні з луцькими витратами, апетити львівських чиновники виявилися доволі скромними.

Суттєво менші суми витратили у Вінниці (230 тис. грн) та Хмельницькому (125 тис. грн). А от у Чернівцях і Рівному повідомили: за те, щоб про них писали, журналістам не платять зовсім.

До речі, окрім 325 тис грн, які Луцькрада витратила на «чужі», приватні ЗМІ, також виділялися гроші для комунальної газети «Луцький замок». Мова йде про 390 тис. грн.

Цього року витрати на «висвітлення діяльності» планують збільшити до 597 тисяч, а «Луцькому замку» обіцяють 590 тисяч. Тож загалом із міського бюджету на співпрацю з журналістами піде 1 мільйон і майже 200 тисяч гривень.



ДОРОГИЙ ТЕЛЕЕФІР

Половина з усіх грошей на «висвітлення роботи» пішла на купівлю телеефіру на каналах «Нова Волинь» (112 тис. грн) та «Аверс» (72 тис. грн). За ці гроші «крутили» програми «Місто», «Луцьк: прозора влада», «Слово депутата», «Луцький депутат».

Головною інформаційною «бомбою» чиновники, очевидно, вважають щотижневу програму «Місто». На її трансляцію пішло найбільше: 74,5 тисячі гривень. Мабуть, варто врахувати, що також витратили бюджетні гроші і на створення цього інформпродукту, а це – понад 200 тисяч. У цю суму входить заробіток авторів програми: Наталії Бащук (торік заробила 110 тис. грн) та Віктора Макарова (отримав 95,5 тис. грн).

Аби перевірити, наскільки якісно і цікаво розповідає про міську раду авторський колектив «Міста», вирішили переглянути останню телепрограму, що вийшла 28 січня. Лише за тридцять секунд анонсу програми з екрану сім разів (!) показали радника Луцького міського голови Ігоря Поліщука. При цьому керівник міста Григорій Пустовіт з’явився в «картинці» лише раз.

25-хвилинна програма об’єднала п’ять новинних сюжетів: про чергове засідання виконкому, святкування Дня соборності, роботу Луцької клінічної лікарні, потребу у концертному залі для музичної школи та екскурсію для дітей із прийомних сімей. Лише перший сюжет обійшовся без коментаря Ігоря Поліщука, у чотирьох інших радник «працював на камеру» за усю раду. І роздавав обіцянки, і клав квіти до пам’ятника, і навіть розмірковував про проблеми сімейного життя…

Завершилась програма відвертою рекламою «мецената» Поліщука. Дослівно цитуємо: «Це Ігор Поліщук власним коштом організував тут дітям обід з піцою, де за столиками вели мову про життя, про проблеми дітей, до яких доля поставилася не надто прихильно (…) а на завершення спілкування з Ігорем Поліщуком усі отримали ще й подарунки, і щиро дякували за небайдужість». Далі за сценарієм – розтягнуте «Дяяя-кууу-єєє-мооо» від вдячних діток. Тричі.

І хоча пригощав дітей Ігор Поліщук за власні гроші, розповіли про це в телесюжеті за гроші платників податків.



КОМУНАЛЬНЕ СЛОВО

Рупором міськради із 1996 року є комунальна газета «Луцький замок». Щороку видання отримує фінансову допомогу у вигляді дотації. Така форма співпраці офіційно не зобов’язує висвітлювати роботу ради у «правильному» світлі, проте усі розуміють: тільки лояльність посадовців, які розпоряджаються фінансами, є гарантом існування газети.

Відтак, зі зміною влади на представників УКРОПу, змінилися й обличчя героїв публікацій «Луцького замку». Цікаво, що навіть після того, як Ігор Поліщук склав повноваження секретаря міськради і в.о. мера, саме він однаково лишився головним спікером у матеріалах про «добрі справи» міськради.

У наступному ж номері «Луцького замку», який вийшов після того, як Поліщук повернувся в статус рядового депутата, головна тема – підсумки роботи нової команди. На першій сторінці – фото Ігоря Поліщука, а всередині газети три сторінки займає детальна розповідь про відремонтовані двори/дороги, закуплене в лікарні обладнання, проведені урочисті заходи і зустрічі з міжнародними гостями тощо.

Від цього часу і до останнього номера «Луцького замку» у 2017 році саме Ігор Поліщук лишився ключовою особою, чиї фото прикрашали навіть такі мало дотичні до його особи статті, як, приміром «Скандинавська дитяча місія відзначила 25 років діяльності в Україні».

Така редакційна політика навряд чи продиктована «темниками», які надсилають з міськради, а швидше – власна ініціатива комунальних журналістів, які бояться втратити бюджет. І поки такий шлях виправдовує себе: представники влади лояльні і обіцяють «більшу» підтримку.

У 2017 році «Луцький замок» отримав від міськради 490 тисяч гривень, а цього року запланували виділити уже 590 тисяч.



КУПЛЕНА ПРЕСА

Кошти за піар луцьких владців надходили п’яти місцевим газетам: «Волинь» отримала 59 тис грн, «Сім’я і дім» – 30,2 тис грн, «Волинська газета» – 21 тис грн, «Твій вибір» і «Вісник» – по 15 тис грн.

Про що ж писали за бюджетні гроші в газетах?

Загалом можна виділити дві тенденції: 1) піар Ігоря Поліщука (коли був на посаді в.о. мера і навіть після цього, коли став «простим» радником); 2) плата за публікації, які інші видання оприлюднювали задарма. Можна припустити, що на такий крок чиновники йшли, аби кожній рейтинговій газеті перепало хоча б кілька тисяч гривень, а це своєю чергою – забезпечило б хоч якийсь рівень лояльності журналістів.

Стосовно Поліщука. Приміром, газета із найбільшим тиражем в області «Волинь-нова» знімками Ігоря Поліщука (уже не в.о. мера, а просто радника) ілюструє статті «Луцький парк перетворюється на туристичний об’єкт», «За рік в луцьку освіту інвестували понад 30 мільйонів», «Нарешті дочекалися Європи», «У Луцьку благоустрій за євростандартами», «Центральний парк стане окрасою Луцька»… Нагадаємо, за ці публікації міськрада заплатила із бюджету.

Цікаво, що в єдиному інтерв’ю в.о. мера Григрія Пустовіта газеті «Волинь-нова», нинішній керманич міста знаходить привід, аби розповісти про Ігоря Поліщука. Завершення розмови – про вдалі ініціативи і молоде покоління політиків, за яких Григорій Олександрович «гордий».


«Волинська газета» отримувала гроші від міськради за виготовлення спеціальної вкладки «+Луцьк». Цікаво, що в розпал політичного протистояння, коли відбувалася боротьба за крісло в.о. мера, в основній частині газети журналісти писали про «УКРОП, який захопив владу не зовсім законним способом», а в додатку до того ж номера – про успіхи нової команди.

«Після двох місяців політичних інтриг, юридичних суперечок і саботажу «УКРОПу» не завжди законними способами таки вдалося захопити владу у Луцьку та поставити своїх людей на керівних посадах», – йдеться в статті «Психологія комірників», що опублікована у «Волинській газеті» 20 квітня. У тому ж номері – вкладка із центральною статтею «Добро перемагає зло» і фотографією Ігоря Поліщука в оточенні духовенства (публікація – про Великдень, але погодьтеся: назва – не без натяку).

Загалом за бюджетні гроші «Волинська газета» випустила сім додатків «+Луцьк».


Газетам «Вісник і Ко», «Сім’я і Дім», «Твій вибір» міська рада платила за публікацію повідомлень, які дійсно становлять суспільну вагу. Проте ідентичну інформацію усі без винятку інтернет-видання публікували безкоштовно. Наприклад, програму святкових заходів до Дня міста, зміну графіку маршруток тощо. Такі відомості провідні регіональні ЗМІ не могли оминути увагою навіть якщо б за це не заплатили. Тому напрошується висновок, що «купівля» подібних публікацій – ніщо інше, як «задобрювання» редакцій.




* * *

Мільйон і двісті тисяч гривень. Це багато чи мало для бюджету невеличкого обласного центру?

Для глобальних змін – крапля в морі. І все ж…

Це – два-три капітальні ремонти дворів. Або – з десяток ямкових ремонтів на дорогах. За ці гроші можна повністю замінити покрівлю в якомусь садочку чи школі. Чи оплатити частину за харчування учнів початкових класів, щоб зменшити навантаження на кишені батьків… Одним словом, кілька добрих справ для Луцька і лучан – вийшло б.

Натомість, гроші планують витратити на тиражування памфлетів про успіхи «нової влади», прикрашених обличчям молодого політика Поліщука.

Людмила ЯВОРСЬКА (для «Волинь24»)