Названі міста та області України, по яких буде бити РФ цього літа

Україна готується до літніх ударів по системах водопостачання. Зона особливого ризику - водозабірні вузли, від яких залежать цілі міста. У разі їх пошкодження можливі локальні водні кризи та обмеження подачі води.

Про це йдеться в матеріалі спеціального кореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.

Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру України Росія готує новий серйозний удар. Цього разу під загрозою можуть опинитися системи водопостачання. Володимир Зеленський ще на початку березня повідомив про таку ймовірність.

"На літо Росія готує нову хвилю, буде бити по інфраструктурі, логістиці і по воді, водопостачанню. Хочуть, щоб у нас були проблеми саме з водою", - сказав президент України.

Що в особливій зоні ризику
Основні ланки системи: водозабір, очищення і розподіл води (водопроводи).

Водоочищення навряд чи буде піддаватися серйозним обстрілам. Це не дасть росіянам масштабного негативного ефекту. Навіть якщо вода в кранах буде гіршої якості, вона все одно буде придатна для використання в господарських цілях і для роботи каналізації. А підвезення питної води можна буде забезпечити.

Виводити з ладу системи водорозподілу, які розташовані під землею, складно. Це розгалужена мережа трубопроводів, насосних станцій, пошкодження яких може призвести лише до локальних проблем на окремих фрагментах системи.

Основною метою росіян, зазначив співрозмовник видання в держструктурах, можуть стати об'єкти системи водозабору. У кожному населеному пункті вони різні.

Джерелом води можуть бути річки й іноді підземні свердловини. Але переважно в українських населених пунктах по одному водозабору. Лише в деяких великих містах працюють по кілька вузлів для забору води.

Це означає, що виведення з ладу одного об'єкта може призвести до припинення водопостачання цілого населеного пункту.

Наприклад, відновлення водогону, який було зруйновано в Миколаєві ще 2022 року, тривало кілька років і коштувало понад 6 млрд гривень. Централізоване водопостачання міста вдалося налагодити лише наприкінці 2025 року.

Віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира також вважає, що цілями противника насамперед можуть бути об'єкти водозабору, а також насосні станції.

"Насоси складно знайти (для заміни), а ремонт займе тижні", - сказав він у коментарі РБК-Україна.

Основна вразливість водних мереж - відсутність резервних систем забору води, які могли б стати реальною альтернативою на випадок руйнування діючої системи.

"У нас часто працює одна система забору. Але навіть там, де є резервна, вона знаходиться фактично в одному приміщенні з основною - буквально за пару метрів. Поруч і два насоси - основний і резервний, і дві лінії передач (для роботи насосів - ред.). Якщо буде потрапляння, то відразу зруйнується все", - зазначив Шира.

Зараз, за інформацією видання, опрацьовується питання встановлення в населених пунктах альтернативних водозаборів. Але їхнє будівництво та введення в експлуатацію практично неможливі до літа - для цього потрібно від 9 до 12 місяців.

Як варіант розглядається використання мобільних станцій водозабору - грубо кажучи, мобільних водокачок. Вони зможуть пересуватися по водоймі, звідки береться вода, в райони, де стаціонарні станції будуть виведені з ладу.

"Взимку ми використовували мобільні генератори. За такою ж логікою ми хочемо зробити і з водою. Зрозуміло, що ми возитимемо не воду, а обладнання, яке переміщатиметься річками і працюватиме як альтернативний водозабір", - сказав співрозмовник видання.

Частину обладнання для таких станцій уже контрактують, частину виробляють в Україні. На сьогодні можна говорити мінімум про 6 станцій. Вони будуть досить високої потужності - 100-300 тисяч кубометрів на добу. Це достатньо для середніх обласних центрів - Запоріжжя, Кривий Ріг, Миколаїв, Вінниця, Полтава. Для Києва, Одеси, Львова однієї установки не вистачить.

Мобільні водокачки можна буде запустити в роботу значно швидше, ніж нові стаціонарні водозабірні об'єкти.

"Ці станції будуть використовуватися у важких обставинах протягом короткого часу. Це буде тимчасове водопостачання. Безумовно, у таких випадках можуть бути деякі незручності", - сказало джерело.

Графіки подачі води
У разі пошкодження водозаборів, навіть за наявності альтернативного джерела, графіків подачі води уникнути не вдасться. Саме це співрозмовник видання і називає тимчасовими незручностями.

Уся система водопостачання децентралізована. Це означає, що немає єдиного оператора, як, наприклад, "Укренерго" в системі електропостачання, який би регулював подачу води.

Система водопостачання - це винятково компетенція місцевої влади, тож саме вони й встановлюватимуть режим водопостачання.

В основній зоні ризику 10 областей: Луганська, Донецька, Чернігівська, Сумська, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Київ теж у зоні ризику.

"Усі 2000 кілометрів нашого кордону з ворогом, безумовно, найбільш уразливі", - сказав співрозмовник.



Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.